Badge "50 years of speedway in Rovno"

16 серпня 2017 р.

PGE IMME. Гданьськ. 14 серпня 2017 року.

Після гонки Екстраліги в Ченстохові ми прибули у північну столицю польського спідвею - "вільне" місто Гданьськ, де в понеділок, 14 серпня 2017 року, відбувся IV особистий міжнародний чемпіонат Екстраліги.


До обіду була прогулянка Гданьськом (про це окремий репортаж трохи пізніше на іншому блозі), а потім вирушаємо до стадіону ім. Збігнєва Подлєцькі, де о 19:00 год. мала відбутися сама гонка.
Отримуємо акредитацію.

Стадіон носить ім'я цього гонщика з квітня 2008 року:



А у серпні 2009 року, після смерті Збігнєва Подлєцькі (08 січня 2009 року) на ньому була встановлена меморіальна плита:



Збігнєв Подлєцькі - чемпіон світу у командному заліку 1965 року, і у тому ж році він виступав на старому рівненському мототреку. Після завершення півфіналу особистого чемпіонату світу у Львові (23 травня 1965 року), його учасники Польщі та СРСР переїхали до Ровно, де 25 травня провели міжнародну товариську зустріч (особисту). У Львові Збігнєв Подлєцькі з 11 очками посів 3-є місце, а на ровенському мототреку він зайняв 2-е місце, поступившись лише своєму товаришу по команді Анджею Погожельські.

Перед входом на стадіон з боку закритого парку розташовано фотогалереї минулих років і минулих гданьських чемпіонів:



А першим рівненським гонщиком, хто стартував у Гданьську є Віталій Шило. 
У жовтні 1963 року збірна СРСР (Ігор Плєханов, Геннадій Куриленко, Віталій Шило, Костянтин Кришталь, Валентин Моісєєв, Юрій Чекранов) провела у Польщі 5 командних зустрічей зі збірними господарів та Чехословаччини. Одна з них пройшла 13 жовтня у Гданьську. Віталій Шило в ній здобув 1 пункт.
Потім у Гданьську неодноразово виступав Віктор Іванович Трофимов, який став 3-м призером турніру на Кубок Міністра внутрішніх справ (05 червня 1974 року) та завоював 4-е місце у континентальному півфіналі особистого чемпіонату світу (30 травня 1976 року).
12 квітня 1993 року свій дебют у Польській лізі гонкою у Гданьську занотував перший український легіонер у Польщі Ігор Звєрєв...
Але це вже далека історія, тому повертаємось у сьогодення.

Короткий огляд закритого парку:


фото з Таєм Воффінденом:


і фото із Зеноном Плєхом:


Глядачі потрохи заповнюють трибуни, проте було відчуття, що у порівнянні з гонкою у Ченстохові, у Гданьську уболівальники не заповнять стадіон повністю...



О 18:45 розпочинається парад-представлення гонщиків:









Стадіон має освітлення. Це - 23 звичайні стовпи звичайної висоти, на кожному з яких розташовано по 7 ліхтарів.

Накульгуючи та використовуючи нехитрі пристрої, до закритого парку направляється Джейсон Дойл. За нього дуже вболівала Таня, навіть шарф взяла Джейсона з собою...



І після гонки хотіла з ним зфотографуватися, але не вийшло, тому ось тільки так:


Кожен з нас уболівав за свого кумира: Сергій - за Мацея Яновські:


Андрій - за Бартоша Змарзліка:


А я на початку - і за Джейсона, і за Мацея, а у другій половині гонки - за Кацпера Ворину.
За нього переживала і уболівала пані Олександра з Рибніка, котра перебувала одним рядом нижче від нас:



Кацпер Ворина у цій гонці був єдиним представником команди з Рибніка, і від заїзда до заїзду їхав все гірше: 2 пункти, 1 пункт, 1 пункт, потім була дуже важлива і цінна перемога у 13-му заїзді, і... прикрий дефект на другій позиції у 19-му заїзді з потужним складом учасників.
Але доля розпорядилася так, що Кацпер потрапив до півфіналу з 7 очками, виграв його та успішно виступив у фіналі, випередивши перед самим фінішем Бартоша Змарзліка і завоюваши загальне 2-е місце!



Окремі моменти гонки, яку, зрештою, неочікувано виграв Леон Мадсен (Данія). Він напередодні і в Ченстохові вдало стартував...














Післяматчеві інтерв'ю, автографи:







Фото з одним із коментаторів гонки - Томашем Лореком:


І ще фото:




Після гонки йде підготовка треку:



До нових зустрічей, Гданьськ!




Немає коментарів: