11 листопада 2017 року на полтавському мототреку в с. Розсошенці (фактично це вже майже сама Полтава) відбудуться змагання з автоспідвею „Кубок міста Полтави” (особистий залік) та гонка ветеранів полтавського, і, можливо не тільки, спідвею...
Полтавський мототрек було відкрито понад 37 років тому назад, і упродовж 31-го сезону тут відбувалися мотобольні та спідвейні баталії. А того вересневого дня 20-го числа 1970 року у Полтаві було справжнє свято.
Ось що писала через день газета „Зоря Полтавщини” № 222, автор В.Майорчик:
„Свято двадцяти тисяч
У Полтаві відкрито новий
мототрек
Перефразувавши відомий
вислів, можна твердити, що минулої неділі усі дороги в Полтаві вели на
мототрек... Справді – переповнені рейсові тролейбуси, автобуси-експреси і
просто сотні пішоходів, яких не лякала чимала відстань, рухались всередині дня
до нового спортивно-технічного комплексу, на якому повинно було відбутись свято
з нагоди його відкриття.
Чудовий подарунок
одержали полтавчани напередодні 27-х роковин з дня визволення рідного міста від
німецько-фашистських загарбників. Наша газета вже наводила основні дані, якими
характеризується цей спортивний комплекс, спроектований на громадських засадах
працівниками Полтавського філіалу державного проектного інституту „Укрмістобудпроект”.
Мототрек у Полтаві включає в себе мотобольне поле і гареву доріжку. Це найбільша
подібна споруда на Україні. Цікаво, між іншим, що в Радянському Союзі є подібні
комплекси з такою ж кількістю місць для глядачів в Черкеську і Омську, але там
дренажовані лише гоночні доріжки. Ось чому полтавський мототрек по праву може
вважатись одним з кращих у нашій країні, він придатний для проведення
республіканських, всесоюзних і міжнародних змагань з мотобола, гаревих
мотогонок, льодових мотогонок і змагань картингістів.
О 14 годині дня трибуни
мототреку, як і слід було сподіватись, переповнені вщерть. За „найобережнішими”
підрахунками, сюди на свято прийшло не менше двадцяти тисяч полтавчан. Вступною
промовою його відкриває голова
виконкому
Полтавської міської
Ради депутатів трудящих
В.Г.Алексєєв. З вітальним словом до присутніх звертаються керівник обласного
шляхобудівельного тресту К.Ю.Смирнов і голова обласного комітету ДТСААФ
В.І.Смирнов. Від імені будівельників керівник тресту вручає господарям нового
мототреку великий символічний ключ із зображенням п’яти олімпійських кілець.
Можливо, це натяк на майбутні успіхи полтавських мотогонщиків... Право підняти
прапор змагань надається кращим спортсменам ДТСААФ чемпіонам Радянського Союзу,
України і області Івану Булавацькому, Анатолію Булгакову, Віталію
Калаптуровському...
Голова виконкому міської
Ради депутатів трудящих В.Г.Алексєєв розрізає червону стрічку: мототрек
відкрито.
Урочистим маршем повз
трибуни проходять учасники спортивних секцій ДТСААФ – стрільці і радисти,
моделісти і автоспортсмени, проїжджають мотоциклісти.
Програма свята починається
мотобольними змаганнями, що проходили за скороченою системою. Кременчуцький „Дніпро”
зустрівся з хорольським „Супутником”, а господар поля полтавський „Вимпел” з
харківською „Чайкою”.
За жеребком у першій парі
грали хорольці і кременчужани. Зустріч проходила спокійно, не на високих
швидкостях. Більш активними були хорольці. В одній з атак Микола Буцик послав м’яч
у сітку воріт кременчужан. Цей єдиний гол вивів „Супутник” у фінал.
Матч „Вимпел” (Полтава) –
„Чайка” (Харків) був більш цікавим і темпераментним. Досвідчені полтавські
мотоболісти відразу рушили в атаку і в перші хвилини добились перемоги. Іван
Булавацький послав м’яч прямо в дев’ятку. А ще через три хвилини він же подвоїв
результат. Закріпив перемогу Віктор Баруадін. З рахунком 3:0 переміг „Вимпел”.
Фінальна зустріч
„Вимпела” і „Супутника” проходила при явній перевазі полтавчан. Вже на перших
хвилинах гри господарі не залишили хорольцям ніяких надій на перемогу. На
початку знову ж Іван Булавацький відкрив рахунок, а потім двічі послав м’яч у сітку
воріт Юрій Васильченко. Отже, знову 3:0.
Голова обласного комітету
ДТСААФ В.І.Смирнов вручив команді полтавчан спеціальний приз відкриття
мототреку і диплом першого ступеня. Хорольці нагороджені дипломом другого
ступеня.
В перервах між змаганнями
мотоболістів на мототреку відбувалось багато дуже цікавих подій. Демонстрували
кордові авіамоделі кандидати в майстри спорту Олександр Кремін і Валерій
Скакун, змагались на картингах наші гості з Кременчука школярі Валерій Трефілов
і Олександр Тельний та працівники автозаводу Борис Курицький і Іван Гаркавенко.
Захоплення присутніх
викликали показові виступи гонщиків по гаревій доріжці – цей вид змагання
називають спідвеєм – неодноразових призерів міжнародних змагань, чемпіонів
України, майстрів і кандидатів у майстри спорту Віктора Трофімова, Костянтина
Кришталя, Миколи Хоменчука і Геннадія Примаченка, які прибули з Ровно в Полтаву
на відкриття мототреку. Ці гонки полтавчани бачать вперше. І їх шалена
швидкість, круті повороти на віражах, сміливість і спритність водіїв мотоциклів
надовго запам’ятаються учасникам спортивного свята.
На закінчення свою
майстерність продемонстрували полтавські мотоциклісти. Кандидати в майстри
спорту Віктор Гусятник, Юрій Гонтовий, Анатолій Потреба і першорозрядник
Анатолій Фурман здійснювали на мотоциклах стрибки з трампліна”.
Через рік, у 1972 році полтавська команда „Лтава” дебютувала у командному чемпіонаті СРСР.
За період існування полтавчани провели 16 сезонів у першій лізі вітчизняного спідвею (крім 1977, 1980, 1983, 1991 рр.). Кольори команди захищали 49 гонщиків (немає даних по сезонах 1975, 1978 та 1982 рр.).
У чемпіонатах 1989 та 1990 рр. команда виступала під назвою „Автоагрегатчик” (Полтава).
Найбільше сезонів у команді провів Олександр Костенко – 9 (1976, 1981, 1984, 1985, 1986, 1987, 1988, 1989, 1990 рр.).
Першопрохідцями у полтавському спідвеї є:
Іван Вакуленко,
Сергій Можчіль,
Олег Потєхін,
Ігор Шерстюк,
Василь Шелковський,
Яків Лондарь,
Борис Ткачуков,
Володимир Кулик
та Юрій Федотов.
Саме вони стартували у складі команди у чемпіонаті 1972 року. Кращим серед полтавчан у дебютному чемпіонаті став Іван Вакуленко, котрий в середньому набирав по 1.63 очка у заїзді.
Того ж 1972 року, 14 травня, у Полтаві відбувся фінал особистого чемпіонату України, перемогу у якому здобув вихованець червоноградського спідвею Олег Дзядик. Друге місце посів вихованець ровенського спідвею, який того року проходив строкову військову службу та представляв Львів Володимир Рожанчук. Бронзовим призером став ровенчанин Борис Горка.
А найбільшу перемогу для Полтави приніс Олександр Костенко у 1987 році, вигравши домашній фінал особистого чемпіонату України. Другим був Бахтіяр Алієв, і третім, у 49 років!!! Віктор Трофимов.
Першими фіналістами особистого чемпоінату СРСР серед юніорів серед полтавчан є Олексій Полтавцев та Олександр Наливайко, які пробилися у 1974 році до фіналу, та досить непогано виступили там (мотодром Домбай, Черкеськ, 30 листопада - 01 грудня): Олексій Полтавцев став 5-м юніором країни, завоювавши за 2 дні гонок 20 пунктів.
Повторення виходу полтавчан у фінал юніорського особистого чемпіонату довелося чекати 13 років, коли у 1987 році представник вже нового покоління - Анатолій Жадан у фіналі в Балаково посів з 5 очками якзапасний гонщик 13-е місце.
У 1989 році Валерій Кузьмінов у фіналі в Тольятті був 9-м (7 очок).
З полтавською командою ровенчани вперше пересіклися у командному чемпіонаті СРСР 1973 року, коли обидві команди виступали у класі Б. За роки існування ровенської "Радуги" команди зустрічалися 10 разів (1973 р. –
2, 1974 р. – 2, 1976 р. – 4, 1978 р. – 2), і на рахунку полтавчан лише одна перемога, здобута у домашній зустрічі у 1978 році - 60:48.
Свій заключний сезон у командних чемпіонатах СРСР полтавчани провели у 1990 році, коли у першій лізі радянського спідвею виступала команда "Автоагрегатчик" (Полтава).
У Полтаві відбулося 6 домашніх гонок. 10 квітня 1990 року чемпіонат відкрив ровенський КАМАЗ, який здолав опір господарів - 66:80. Комплект у гостей завоював Ігор Марко - 20 очок, Володимир Трофимов приніс команді 18 пунктів, Борис Ігнатов - 16, Віктор Гайдим - 15. Кращим у полтавчан став Бахтіяр Алієв, який записав в актив 14 пунктів та став єдиним серед господарів, хто виграв 2 заїзди. Анатолій Жадан приніс команді 13 пунктів, Станіслав Московченко, Валерій Кузьмінов та Олександр Костенко - по 11 очок кожен.
Правда, у чемпіонаті 1990 року, полтавчани досить гідно боролися з суперниками. Чого варта домашня мінімальна поразка у гонці з "Салаватом" (Салават) 72:73, коли шальки терезів декілька разів схилялися в різні сторони. Ця гонка відбулася 14 вересня 1990 року.
Або домашня перемога над кемеровським "Кузбасом" 05 липня 1990 року - 75:71. Та вона була єдиною у тому чемпіонаті...
А остання гонка в Полтаві відбулася 25 вересня 1990 року, коли там гостювали тольяттінські "Жигулі". Зустріч не була проведена до кінця (можливо, із-за дощу), і перемогу в ній після 9 проведених заїздів святкували гості - 31:54. Останні 2 очки для господарів завоював Валерій Кузьмінов...
Бахтіяр Алієв досить успішно виступав у чемпіонатах СРСР на довгому треку. Він у складі збірної України ставав чемпіоном СРСР у 1985 році, через рік був срібним призером, і у 1988 році - бронзовим...
Тепер полтавські гонщики виступають у змаганнях ветеранів, де найуспішнішим є Бахтіяр Алієв, котрий виграв 6 змагань: у 2013, 2014 (двічі), 2015 (двічі) та 2016 рр.
Тепер очікуємо на домашню гонку.
Удачі Вам, ветерани!!!
І ностальгічна композиція групи Uriah Heep з альбому "Salisbury" 1970 року.
Саме того року, коли у Полтаві відкрився мототрек:
Немає коментарів:
Дописати коментар