Speedway World Cup (SWC) – командний Кубок світу, його проведення розпочалося з 2001 року. Він став продовженням командного Чемпіонату світу (WTC), що відбувався у 1960-2000 рр.
SWC проходили у 2001-2017 рр., і з 2023 року організовується один раз на 3 роки (з 2018 по 2022 рр. чемпіонат проходив під назвою Speedway of Nations – SoN, і надалі відбуватиметься кожні 2 роки у перервах між SWC). Регламент турніру майже щороку змінюється.
Використані світлини з сайту https://www.baansportfansite.nl/nieuws/2817/bewley-en-lambert-leiden-team-gb-naar-overtuigende-winst-in-landshut
та власні.
Збірна України до 2026 року стартувала у цьому чемпіонаті 4 рази:
1) 03 червня 2001 року у кваліфікаційному раунді у Любляні посіла 4-е місце після Словенії, росії та Італії, здобувши лише 1 пункт… (склад збірної – Олександр Лятосінський, Петро Федик, Ігор Борисенко та Ігор Єпіфанов);
2) 07 травня 2011 року у кваліфікаційному раунді у Ландсхуті посіла 4-е місце після Німеччини, США та Фінляндії, здобувши 26 пунктів (склад збірної – Андрій Кобрін, Станіслав Огороднік, Кирило Цуканов, Олександр Локтаєв та Ярослав Полюхович);
3) 05 травня 2012 року у кваліфікаційному раунді у Любляні посіла 3-є місце після США та Словенії, здобувши 23 пункти. Після нас була Італія (склад збірної – Андрій Карпов, Станіслав Мельничук, Кирило Цуканов та Олександр Локтаєв);
4) 01 травня 2013 року у кваліфікаційному раунді у Даугавпілсі посіла 4-е місце після Латвії, Словенії та Німеччини, здобувши 22 пункти (склад збірної – Андрій Карпов, Станіслав Мельничук, Андрій Кобрін та Олександр Локтаєв).
Склад збірної України у Ландсхуті не відрізнявся від того, хто виступав у квітні у Челленджі, група А, командного чемпіонату Європи в Пардубіце. Запасним гонщиком був заявлений наш капітан Марко Левішин. Для квінтету українців трек у Ландсхуті знайомий двом нашим спортсменам:
Станіслав Мельничук тут стартував 4 рази (08 вересня 2012 року у складі збірної України став бронзовим призером командного чемпіонату Європи серед юніорів U-21; 28 липня 2017 року Станіслав дебютував у Бундеслізі у складі клубу Nordstern Stralsund, ставши одним з кращих з 12 пунктами у складі гостей; 04 травня 2019 року у гонці Race Off 1 SoN збірна України посіла 6-е місце; 01 червня 2025 року у ліговій гонці Krajowa Liga Żużlowa у складі клубу OK Kolejarz Opole, здобув 2 пункти, господарі були сильнішими 47:43).
Марко Левішин – двічі (04 травня 2019 року у гонці Race Off 1 SoN збірна України посіла 6-е місце; 28 квітня 2024 року у ліговій гонці Krajowa Liga Żużlowa у складі клубу UniaTarnów, здобув 10 пунктів, господарі виграли 47:42).
Був у Ландсхуті у 2019 році і Андрій Розалюк у гонці SoN, проте всі шість разів його заміняв Марко Левішин.
Назар Парніцький ще не виступав у Ландсхуті, і трек OneSolar Arena став для нього дебютним та 8-м у Німеччині. Роман Капустін взагалі дебютував у Німеччині – до цього він не стартував на німецьких треках.
Крім цього, у Ландсхуті стартували також інші рівняни:
Віктор Кузнєцов – двічі: 05 травня 1984 року у континентальному чвертьфіналі особистого чемпіонату світу посів 11-е місце (5 пунктів); 08 червня 1986 року він виграв континентальний півфінал особистого чемпіонату світу з 13 пунктами.
Ще двічі Віктор Кузнєцов виступав у Ландсхуті як гонщик Новосибірська – 13 червня 1981 року у континентальному півфіналі особистого чемпіонату світу був 15-м (здобув лише 1 пункт); 11 липня 1982 року збірна неіснуючої вже країни у континентальному фіналі командного чемпіонату світу стала 4-ю після Чехословаччини, Західної Німеччини та Польщі, здобувши 15 пунктів, 5 з яких на рахунку Кузнєцова та в його активі єдиний виграний збірною заїзд.
Володимир Трофимов стартував у Ландсхуті єдиний раз – разом з Віктором Кузнєцовим 08 червня 1986 року у континентальному півфіналі особистого чемпіонату світу, посівши 11-е місце (здобув 6 пунктів).
Віктор Трофимов-молодший виступав у Ландсхуті двічі – 08 травня 2022 року у ліговій гонці eWinner 1. Liga у складі клубу з Гданьська (завоював 3 пункти та бонус), перемогли господарі 47:43, та 28 липня 2024 року у ліговій гонці Krajowa Liga Żużlowa у складі клубу з Піли (здобув 12 пунктів), гості виграли 42:48.
Доріжка OneSolar Arena є досить некороткою і має довжину 387 м, це на 27 м довше за доріжку рівненського треку (спеціально для нашого палкого вболівальника вроцлавського клубу OWENa, щоб не помилявся). Трек, власне, знаходиться за межами Ландсхуту, і з 2012 року носить назву OneSolar Arena Landshut-Ellermühle.
Довга дорога з Рівного до Ландсхута після тригодинного перетину кордону (досить швидко) пролягла через Польщу (Жешув, Тарнув, Краків, Катовіце) та Чехію (Острава, Брно, Прага, Пльзень). Відповідно змінювалися ціни на каву на заправках: після рівненського Американо з молоком (67.99 грн.), у Кракові був польський Flat White (130.50 грн.), у Брно кава з молоком (104.42 грн.) та в Празі кава з молоком (125.80 грн.). У Німеччині в готелі 30 квітня кава входила у вартість номера, тому ціни не знаю.
Прибувши на трек у другій половині останнього дня квітня 2026 року, зустріли коментатора змагань SGP, а у минулому відомого британського гонщика, бронзового призера особистого чемпіонату світу 1986 року, чемпіона світу серед команд 1989 року, триразового чемпіона світу на довгому треку 1995, 1998 та 2000 рр., Келвіна Тейтума.
До речі, у фіналі особистого чемпіонату світу 1986 року у Хожуві, у 19-му заїзді, переможцем був Тейтум, другим фінішував Сем Єрмоленко, третім – Віктор Кузнєцов, і 4-м був Армандо Кастанья…
Містер Тейтум з великим здивуванням взнав, що першим гонщиком Туманного Альбіону, хто виступав у Рівному, був Алан Россітер (30 червня 1985 року, півфінал особистого чемпіонату світу серед юніорів), а потім серед британців у Рівному були:
Найджел Ді’Ейт, Ендрю Сільвер (13 липня 1986 року, обидва виступали у фіналі особистого чемпіонату світу серед юніорів),
Джеремі Донкастер, Пол Торп та Пітер Коллінз як менеджер (11 серпня 1991 року, світовий півфінал особистого чемпіонату світу),
Гарі Хевлок (02 серпня 1992 року, фінал особистого Кубку європейських чемпіонів),
Енді Сміт (20 серпня 2006 року, лігова гонка 2 Польської ліги, виступав у складі клубу з Гданьська),
Ден Бьюлі (31 серпня 2019 року, фінал особистого чемпіонату Європи серед юніорів U-21)…
Традиційна світлина на доріжці до змагань:
Після Келвіна Тейтума відбулася коротка зустріч з офіційними особами гонки – головою трекової комісії FIM та одночасно Президентом жюрі FIM на цій гонці Армандо Кастаньєю (Італія) та FIM Рейс-директором змагань Філом Моррісом (Уельс). Кастанья перекинувся декількома фразами із Сергієм Головньою, а Філ Морріс вже думками був у завтрашній гонці. Вони люб’язно погодилися зробити спільну світлину.
Перебування на треку завершилося, і ми відправилися в готель, де врешті за майже 2 доби в дорозі відпочили…
У п’ятницю всі гонщики прибули на трек до 09:00 год. О 10-й годині відбувся інструктаж акредитованих фотографів та журналістів. Отримавши програмку змагань 2 днів, відразу зауважив декілька її мінусів:
1) у програмці відсутня інформація про технічні параметри треку – довжина доріжки, ширина на прямих та віражах, рекорд треку та його автор;
2) сітки змагань півфіналу SWC та І раунду SGP – без імен та прізвищ гонщиків, добре, що хоча б заїзди розписали в них;
3) жодної інформації про учасників півфіналу SWC, нібито всі глядачі відразу кинуться сканувати розміщені у програмці QR-коди офіційних сайтів чемпіонатів;
4) жодної історичної інформації про спідвей у Ландсхуті, адже він там розпочався 51 рік тому назад;
5) не вказано час початку обох змагань.
За годину розпочалося офіційне проходження доріжки треку спортсменами, менеджерами та механіками:
А о 12-й годині – офіційне тренування з двох серій. Гонщики кожної з 4 команд були розбиті на 2 групи – спочатку стартували №№ 1, 2, потім №№ 3-5. Першими на доріжку виїхали британці, потім чехи, підготовка доріжки, далі наші гонщики і завершували першу серію тренувань господарі. Знову на доріжці була техніка і другу серію розпочали чехи, за ними тренувалися британці, потім була підготовка доріжки, господарі стартували і замкнули тренування українці.
Кращий час проходження одного кола показав Ден Бьюлі – 16.541 сек., другим був Роберт Ламберт – 16.644 сек., і третім Ян Квех – 16.825 сек. У нашій команді кращий час встановив Роман Капустін – 16.982 сек. (9-а позиція), далі йшли: Марко Левішин – 17,018 сек. (11-а позиція), Назар Парніцький – 17.197 сек. (17-а позиція), Станіслав Мельничук – 17.205 сек. (18-а позиція) та Андрій Розалюк – 17.312 сек. (19-а позиція). Зрозуміло, що ці показники не впливають на остаточний результат гонки, але саме тренування дає серйозне підґрунтя для налаштувань техніки та, власне, самих спортсменів на змагання.
Всю телеметрію під час тренувань та гонки, а також весь знімальний процес, підготовка боксів, центральної сцени, покриття трас, фан-зона та багато іншого здійснює компанія MCG Logistics. Вона досягла багаторічної угоди з новим глобальним промоутером FIM Speedway, компанією Mayfield Sport Events (MSE), та продовжує бути офіційним логістичним партнером Чемпіонату світу FIM Speedway.
Цитата з офіційного прес-релізу FIM Speedway від 27 квітня 2026 року:
Річард Коулмен, засновник MSE, сказав: „Оскільки команда MSE бере на себе нову захопливу роль глобального промоутера FIM Speedway, ми раді, що можемо покластися на MCG Logistics, щоб донести цю подію до наших уболівальників по всій Європі – від Манчестера до Риги та будь-де між ними. Я знаю, що MCG Logistics відіграла ключову роль у переході Speedway GP від чемпіонату, що раніше доставлявся через континент на одній вантажівці, до чемпіонату, що зараз перевозиться цілим автопарком”.
Мірослав Машоньські, засновник і президент компанії MCG Logistics, прокоментував так: „Ми раді продовжувати нашу участь у Чемпіонаті світу FIM Speedway разом із MSE, і ми задоволені, що вони виявили нам довіру. Це чудовий проект, завдяки якому ми можемо продовжувати демонструвати потенціал нашої компанії. Ми прагнемо досконалості в кожному завданні та постійно підвищуємо планку, і це також стосується цього випадку. Я впевнений, що наша пристрасть до спідвею та спортивні емоції стануть додатковою рушійною силою організації Чемпіонату світу FIM зі спідвею, і ми з нетерпінням чекаємо можливості стати частиною цієї події в наступних сезонах”.
А в закритому парку кипіла робота. Гонщиків збірної України розташували у самому кінці паддоку, розбивши наш квінтет на різні бокси. Гонщики збірних трьох країн були розміщені у боксах поруч один з одним в ряд, наші спортсмени розподілені були цікаво: Станіслав Мельничук – поруч з Каєм Хуккенбеком, Андрій Розалюк, Роман Капустін та Назар Парніцький – перпендикулярно до рядів збірних Німеччини та Чехії, троє в один ряд, і Марко Левішин – поруч з Яном Квехом. Пріоритет збірної Великобританії не оспорювалися і їм як фаворитам відвели перший (найближчий) ряд боксів по відношенню до виїзду із закритого парку на доріжку.
По закритому парку вешталися фоторепортери, офіційні особи, і всі, хто там перебував. З’явився там німецький гонщик Мартін Смолінські, котрий, як вказує німецький сайт, є автором рекорду цього треку – 66.10 сек. (28 червня 2018 року), британець Скотт Нікколз, з Пардубіце приїхав незмінний організатор найстарішого турніру у світі – Златої Прілби міста Пардубіце, Евжен Ербан, німецька спортсменка Патриція Ерхардт, британська теледіва Емма Джонс та інші:
Армандо Кастанья проводив власний вишкіл у куртці з рекламою чемпіонату світу з льодового спідвею. До чого це було, я так і не зрозумів.
Взагалі, він дуже фривольна людина, мабуть вже не пам’ятає, як у перерві офіційного тренування на рівненському треку перед Світовим півфіналом особистого чемпіонату світу, що відбулося 10 серпня 1991 року, він покурював сигарету на пару з британським гонщиком Джеремі Донкастером (з особистого архіву рівненського фотомитця Євгена Самусєнка):
О 16:15 год. гонщики вирушили на автограф-сесію, що тривала дуже довго.
І о 18:45 год. розпочалося офіційне представлення гонщиків, а потім – гонка.
Подаю повні результати:
1. ВЕЛИКОБРИТАНІЯ (червоні) – 39:
№ 1 Даніель Бьюлі (3попер., 2, 3, 3, 2) = 13.
№ 2 Роберт Ламберт (С) (3, 3, 3, 3, 2) = 14.
№ 3 Том Бреннан (3, 3, 1, 1, 1) = 9.
№ 4 Леон Флінт (0, 1, 0, 2, 0) = 3.
№ 5 Вілл Кернс – Н/С.
Менеджер: Олівер Аллен.
2. ЧЕХІЯ (сині) – 30:
№ 1 Адам Беднар (1, 1, П/В, –, 1) = 3.
№ 2 Даніель Кліма (1, 2, 1, 1попер., 0) = 5.
№ 3 Вацлав Мілік (2, 1, 3, 3, 3) = 12.
№ 4 Адам Неєжхлєба () – Н/С.
№ 5 Ян Квех (С) (0, 0, 3, 2/2, 3) = 10.
Менеджер: Зденек Шнайдервінд.
3. НІМЕЧЧИНА (жовті) – 30:
№ 1 Норік Бльодорн (2, 2, 2, 3/0, 2) = 11.
№ 2 Маріо Гьосл (–, –, 0, –, –) = 0.
№ 3 Кевін Вольберт (1, 2, 2, 0, 0) = 5.
№ 4 Ларс Скупєнь (Фпопер., Сх/4, –, –, 2) = 2.
№ 5 Кай Хуккенбек (С) (2, 3, 2, 2, 3) = 12.
Менеджери: Саша Дьорнер, Матіас Бартц.
4. УКРАЇНА (білі) – 21:
№ 1 Станіслав Мельничук (2, 3, 2, 1, 3) = 11.
№ 2 Андрій Розалюк (–, Сх/Ст, –, 0) = 0.
№ 3 Роман Капустін (0, –, 1попер., –, 1) = 2.
№ 4 Назар Парніцький (3, 0, 0, 0, 1) = 4.
№ 5 Марко Левішин (С) (1, 1, 1, 1, 0) = 4.
Менеджер: Сергій Головня.
Заїзди:
1. Парніцький, Хуккенбек (замість Гьосла), Беднар, Флінт. 69.913 сек.
2. Бреннан, Бльодорн, Кліма, Капустін. 69.385 сек.
3. R/R. Ламберт, Мельничук, Вольберт, Квех (замість Неєжхлєба). 68.099 сек. – НЧД.
4. R/R. Бьюліпопер., Мілік, Левішин (замість Розалюка), Скупєньпопер. (Ф).
5. Мельничук, Кліма, Флінт, Скупєнь (Сх/4). 70.113 сек.
6. Бреннан, Вольберт, Беднар, Розалюк (Сх/Ст). 68.887 сек.
7. Ламберт, Бльодорн, Мілік, Парніцький. 69ю068 сек.
8. Хуккенбек (замість Гьосла), Бьюлі, Левішин (замість Капустіна), Квех (замість Неєжхлєба). 68.712 сек.
9. Квех (замість Неєжхлєба), Бльодорн, Левішин (замість Розалюка), Флінт. 68.776 сек.
10. Мілік, Мельничук, Бреннан, Гьосл. 69.557 сек.
11. R/R. Ламберт, Хуккенбек (замість Скупєня), Капустінпопер., Беднар (П/В). 69.161 сек.
12. Бьюлі, Вольберт, Кліма, Парніцький. 68.210 сек.
13. Бльодорн (замість Скупєня), Квех (замість Неєжхлєба), Бреннан, Парніцький. 69.361 сек.
14. Мілік, Флінт, Левішин (замість Капустіна), Вольберт. 69.249 сек.
15. Ламберт, Хуккенбек (замість Гьосла), Клімапопер., Розалюк. 69.055 сек.
16. Бьюлі, Квех (замість Беднара), Мельничук, Бльодорн. 68.259 сек.
17. Хуккенбек (замість Гьосла), Бьюлі, Капустін, Кліма. 68.963 сек.
18. Квех, Ламберт, Парніцький, Вольберт. 68.388 сек.
19. Мілік, Бльодорн, Бреннан, Левішин. 69.450 сек.
20. Мельничук, Скупєнь, Беднар, Флінт. 69.782 сек.
Представник FIM: Гієдре Лескаускене (Литва).
Президент жюрі FIM: Армандо Кастанья (Італія).
Головний суддя: Павел Слупські (Польща).
Делегат FMNR: Крістіан Фрошауер (Німеччина).
FIM Рейс-директор: Філ Морріс (Уельс).
Технічний директор FIM: Ісаак Шантей (Словенія).
Враження від гонки двоякі, але їх висловлювати майже не буду…
Боровся в кожному заїзді Марко Левішин, котрий виїжджав 5 разів, і завойовував такі потрібні одинички, не вдалося лише наприкінці (4 пункти).
.jpg)
Назар Парніцький розпочав потужно, а потім щось сталося, мені невідомо (4 пункти).
.jpg)
.jpg)
Роман Капустін проїхав тричі, здобув 2 пункти. Йому допомагав Василь Зламан та Сергій Головня.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Андрій Розалюк виїхав двічі і не здобув пунктів, чим не задоволений і він сам, і менеджер збірної.
.jpg)
Те, чого очікували всі від Назара Парніцького, показав Станіслав Мельничук – 5 заїздів і всі результативні, боровся на кожному метрі дистанції, здобув 2 перемоги (над Кліма, двічі Флінтом, двічі Скупєнєм та Беднаром), двічі фінішував другим, програвши лише Ламберту і Міліку, випередивши Вольберта, Квеха, Бреннана і Гьосла, та одного разу був 3-м, поступившись Бьюлі і Квеху, та лишивши позаду Бльодорна. Молодець, мабуть, найкраща гонка Станіслава у кар’єрі!!!
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Вірно висловився один британський уболівальник: „Бути хорошим гонщиком, здається, це лише частина рівняння, якщо ви хочете бути частиною команди. Ви кажете, і я цитую: „(вставте тут своє власне ім’я), чиє перше питання — „скільки мені заплатять?” Я міг би перевернути це з ніг на голову і сказати, що перше питання, яке поставить команда, буде: „Скільки ви готові заплатити, щоб стати частиною команди?”. Але це стосується збірної Великобританії, навколо менеджера якої Олівера Аллена розгорілася дискусія про сумнівне включення ним до збірної 16-річного Вілла Кернса…
Що ж, збірна України посіла 4-е місце, здобувши 21 пункт, третіми стали господарі, котрі мали так само, як і збірна Чехії, 30 пунктів, але за кількістю перемог у заїздах (3 проти 5) німецька дружина опинилася нижче. Чехія – друга, і збірна Великобританії виграла змагання (39 пунктів), завоювавши путівку до фіналу, що відбудеться 29 серпня 2026 року у Варшаві на стадіоні Народови. Другий півфінал пройде у Ризі 07 серпня, де змагатимуться за єдину путівку збірні Данії, Норвегії, Швеції та Латвії. У фіналі вже присутні збірні Польщі, Австралії, і власне, Великобританії.
Тепер відповідь на запитання: куди течуть води Ізара? Річка Ізар протікає через Ландсхут, тому вона фігурує тут, і є правою притокою Дунаю. Дунай де впадає в Чорне море і протікає останні десятки кілометрів, утворюючи декілька гирл? Так, в Україні. Тому води Ізара течуть в Україну…
Це такий відступ.
І після п’ятниці всі очікували суботньої гонки та дебюту першого українського та рівненського гонщика у Гран-Прі – Назара ПАРНІЦЬКОГО!