Пам'яті Василя МУРАШКА...

03 січня 2018 року, відомому ровенському мотогонщику, кумиру багатьох хлопчаків 70-х років, Василю Аркадійовичу Мурашку, могло б виповнитися 67 років. Його немає з нами вже понад 11 років. Колоритний та своєрідний гонщик, вихованець ровенського спідвею другої половини 60-х років, який виріс в знаменитому Басовому Куті, та який виступав в 70-х роках минулого сторіччя у ровенській „Радузі”, залишиться в пам'яті багатьох.

Для того, щоб пам'ятали…

Василь Мурашко дебютував у спідвеї у 17-річному віці, стартувавши в особистому чемпіонаті Ровенської області, що відбувся на ровенському мототреку 09 травня 1968 року. Це були перші змагання для молодого хлопця та перші змагання, організатором котрих стала утворена у грудні 1967 року Ровенська обласна федерація мотоспорту України. Чемпіонат області проводився вже 9-й раз. Він навіть на один рік старший від особистого чемпіонату України. Перемогу тоді здобув Євген Міхель, набравши комплект – 12 очок, друге місце з 10 очками посів Григорій Хлиновський, а третє місце – Анатолій Раєвський. Дебют молодого гонщика – Василя Мурашка виявися непоганим: наш юніор здобув 2 очки і посів 11-е місце, проте у 5-му заїзді він обійшов самого Леоніда Дробязка…

А 04 березня 1969 року в обласній пресі вперше з'явилось ім'я Василя Мурашка. Він приймав участь у складі команди Ровенської області в традиційних республіканських змаганнях з мотокросу, присвячених Дню Радянської Армії та Військово-Морського Флоту. На старт в Ровно тоді вийшло понад 160 мотогонщиків з 23 команд областей України та військових округів. Спортсмени змагалися у трьох класах мотоциклів: з об'ємом циліндрів двигуна до 175, 250 та 350 куб. см. Збірна команда Ровенської області у складі – Віра Раєвська, Віктор Оверчук, Василь Мурашко, Борис Фідрус та Григорій Хлиновський, завоювала 3-є місце.

У тому ж році Василь Мурашко дебютував у складі ровенскої команди „Радуга”, яка повернулася після річної перерви у клас „А”. У командному чемпіонаті країни він набрав 20 пунктів. В особистому чемпіонаті країни Василь Мурашко успішно виступив у ровенському чвертьфіналі, посів 7-е місце і разом з Віктором Трофимовим, Борисом Горкою та Костянтином Кришталем завоевав право представляти наше місто у півфіналі. Через декілька днів у Ленінграді стали відомі фіналісти чемпіонату. Василь Мурашко був 15-м, завоевавши за 2 дні змагань 4 пункти…

Строкову військову службу в армії Василь Мурашко проходив у Львові і виступав за червоноградські „Карпати”, де провів два наступні сезони – 1970 і 1971 рр. Другий рік служби став легшим, адже до команди приєдналися ще двоє вихованців ровенського спідвею – Микола Хоменчук та талановитий Володимир Рожанчук. 

Разом з Володимиром вони представляли команду Львівської області у ІІ-му особисто-командному чемпіонаті України з мотогонок по льодовій доріжці, котрий відбувся 07-08 лютого 1970 року у Києві на стадіоні „Спартак” (на фото, з особистого архіву іншого ровенського гонщика Петра Брицюка):

Команда Львівської області у командному заліку посіла 3-є місце, пропустивши вперед сильну команду Ровенської області, у складі якої золоті нагороди вибороли Борис Фідрус, Костянтин Кришталь, Микола Кальчук та Віктор Трофимов, та Кіровоградської області, лідером якої був відомий мотогонщик Віталій Грабовець. Варто додати, що ровенчанин Борис Фідрус у тому чемпіонаті виграв ще 2 золоті нагороди в особистому заліку – у класі мотоциклів з об'ємом циліндрів двигуна до 175 та 500 куб. см, а Костянтин Кришталь став чемпіоном України у класі до 350 куб. см. Найвища нагорода для Бориса Фідруса у меншому класі дісталася у додатковому заїзді з представником Луцька – Володимиром Майговим, в якого він виграв. Цей чемпіонат одночасно увійшов до заліку V Всесоюзної спартакіади з військово-технічних видів спорту.

У 1970 році Василь Мурашко виступав у чвертьфіналі особистого чемпіонату СРСР серед дорослих, що відбувся на ровенському мототреку 21-22 липня, проте знайома доріжка рідного овалу не була прихильною до свого вихованця – лише 11-е місце.

Через рік він долає чвертьфінальний бар'єр (знову у Ровно) і виступає у півфіналі в Ленінграді, де, набравши 8 очок у двох гонках, посів 13-е місце.

У тому ж 1971 році Василь Мурашко стає чемпіоном України зі спідвею у командному заліку у складі команди Львівської області разом з вихованцем червоноградського спідвею Олегом Дзядиком. Донецький мототрек став двічі щасливим для львів'ян, де вони перемогли і в півфіналі, і у фіналі.

З 1972 року Василь Мурашко після завершення служби знову у ровенській „Радузі”. В тому сезоні, як ніколи, у команді було заявлено багато гонщиків – 15. Більшість гонок у чемпіонаті „Радуга” провела без своїх лідерів – Віктора Трофимова та Григорія Хлиновського, які продуктивно виступали в офіційних змаганнях особистого та командного чемпіонатів світу. Занявши у класі сильніших передостаннє, 7-е місце, „Радуга” все ж його залишила. Залишила не без допомоги московських функціонерів, котрі того року рятували від пониження у класі багаторазового чемпіона країни уфимську „Башкірію”:

Показник Василя Мурашка у командному чеміпонаті 1972 року – 41 набраний пункт у 28 заїздах.

Але сезон 1972 року йому запам'ятався іншим. Ровенський юніор відмінно виступив в особистому чемпіонаті країни. Гонки відбулися у жовтні. У півфіналі в Даугавпілсі він посів 6-е місце, набравши за два дні змагань 20 очок, а потім через тиждень – у фіналі в Тольятті, завоював срібну нагороду. Наш земляк у складних погодних умовах, коли на доріжці лежав сніг, завоював 26 пунктів, на один менше, ніж у чемпіона з Уфи Миколи Корнєва...

Дорослий особистий чемпіонат 1972 року Василь Мурашко розпочав традиційно на ровенському мототреку, посівши у чвертьфіналі 4-е місце (вище були лише Григорій Хлиновський, львів'янин Олег Дзядик і Віктор Трофимов. Проте через тиждень у Ленінграді, у півфіналі, Василь не стартував…

На успішні виступи молодого ровенського гонщика звернули увагу і в збірній СРСР, та перед початком сезону 1973 року Василь Мурашко заявлений до складу гонщиків – кандидатів до збірної СРСР, які відправилися на учбово-тренувальні збори на Північний Кавказ. П'ятигорськ та Черкеськ стали місцем дислокації великої групи мотогонщиків. Старші колеги по рідній команді – Віктор Трофимов та Григорій Хлиновський завжди були поруч і всім, чим могли, допомагали. 

На фото (з власного архіву Василя Мурашка): на зборах в П'ятигорську – Григорій ХЛИНОВСЬКИЙ, Василь МУРАШКО, Віктор ТРОФИМОВ та Олег ДЗЯДИК. Березень 1973 року.

Результати молодого вихованця ровенського спідвею не заставили себя чекати. Липневий чвертьфінал особистого чемпіонату країни, що пройшов на ровенському мототреку, виграв саме Василь Мурашко, випередивши ленінградця Володимира Смирнова на 1 очко та свого напарника по „Радузі” Володимира Рожанчука – на 4. А ось чому обох молодих ровенчан не було у ленінградському півфіналі – поки що невідомо…

27 червня 1972 року, в Ровно відбулася міжнародна товариська зустріч Україна – Чехословаччина. В особистій гонці прийняли участь, як віломі наші гонщики, так і здібна молодь. Донецкі мотогонщики Віктор Снєжков і Борис Копилов посіли перші два місця, набравши однакову кількість очок – по 14, третім був чехословацький майстер, віломий гаревик і бронзовий призер особистого чемпіонату світу з мотогонок по льодовій доріжці 1971 року Мілан Шпінька, завоювавший 13 пунктів. А 4-е і 5-е місця зайняли ровенські вихованці: 20-річний Володимир Рожанчук (12 очок) та 21-річний Василь Мурашко (11 очок).

У жовтні 1973 року збірна СРСР провела серію тест-матчів у Польщі із збірною господарів. У 6 командних гонках з 7 та в одній особистій приймав участь Василь Мурашко (Гданьськ, Гнєзно, Ополє, Жешув, Хожув, Люблін та Рибнік) і набрав небагато очок – 12

У командному чемпіонаті СРСР 1973 року у складі ровенської „Радуги” Василь Мурашко провів всі 10 гонок, 7 з яких ровенчане виграли. Але дозволило їм посісти лише 3-є місце у 1-й зоні класу „Б”.

Упродовж 1974-75 рр. Василь Мурашко продовжує виступати у складі нашої команди у класф „Б”, двічі поспіль стає чемпіоном України у командному заліку у складі команди Ровенської області (у 1974-му – разом з Володимиром Рожанчуком, у 1975-му – разом з Володимиром Сімаком та Анатолієм Раєвським).

В особистому чемпіонаті України він завойовує також 2 медалі – бронзову (1974 рік) та срібну (1975 рік). 

В 1974 році у Василя Мурашка народився син Ігор, який потім також займався спідвеєм.

А потім кар'єра гаревого мотогонщика для Василя Мурашка завершилася. Він переходить працювати у Ровенський облвиконком – розпочалися трудові будні на посту водія тодішнього голови обласної виконавчої влади Аркадія Віталійовича Єршова. Згодом, взнавши, що водій Єршова – майстер спорту СРСР з мотоциклетного спорту, його забирає до себе тодішній партійний керівник області Тарас Панасенко.

Друга половина 70-х років рідко може підтвердити участь Василя Мурашка у змаганнях з мотоспорту, в основному – в мотокросі (не вистачало часу):

– взимку 1976 року він виграє міжобласний мотокрос на озері Басів Кут в Ровно, випередивши Григорія Хлиновського;

– наприкінці серпня 1976 року Василь Мурашко став чемпіоном області з мотокросу у класі мотоциклів з об'ємом циліндрів двигуна до 250 куб. см (особистий залік), змагання пройшли поруч із Здолбуновим, біля Старомильського озера.

Пройшло 5 років, коли знову місцева преса згадала ім'я Василя Мурашка. У вересні 1981 року в Ровно проходив ІІ-й міжнародний товариський матч спортсменів добровільних оборонних відомств Ровенської області та Відінського округу Болгарії

Програма змагань була представлена декількома тезнічними видами спорту: військово-прикладне багатоборство (стрільба, смуга перешкод та крос), авіамодельний спорт і мотокрос. Найбільше глядачів зібрав саме мотокрос. Переможці гонок у класах мотоциклів з об'ємом циліндрів двигуна до:

125 куб. см – Ігор Магола (Ровно);

250 куб. см – Василь Мурашко (Ровно);

500 куб. см – Ніколай Борисов (Відін).

Після завершення змагань болгарські мотогонщики були гостями Василя Мурашка, де продегустували блюда української кухні. Згадували минулі часи і гонки, ділилися досвідом та дякували нашим механікам, котрі під час гонки допомогли відремонтувати мотоцикл Еміля Петрова після поломки (виступав у найменшому класі).

Ось поки що і все, що вдалося зібрати і знайти про спортивні досягнення такого колоритного гонщика, яким був Василь Аркадійович Мурашко.

Він рано від нас пішов – на 56-му році життя.

Світла йому пам'ять…