Віктор ГАЙДИМ.
Частина IV. Розділ
1.
Сезон 1990 року став для
Віктора Гайдима дуже насиченим та продуктивним.
Він розпочався 10 квітня у Полтаві, де місцевий „Автоагрегатчик” зустрівся з ровенською командою КАМАЗ [після закінчення сезону 1989 року команда „Сигнал” (Ровно) залишила вищу лігу і у 1-й лізі заявилася команда з новою назвою]. Перша пара гостей Володимир Трофимов – Віктор Гайдим виявилася найрезультативнішою у цій гонці, набравши у трьох заїздах 18 очок. Ровенський юніор тричі стартував у парі з Володимиром Трофимовим (здобув 7 очок) та 2 рази виходив на старт у парі з Борисом Ігнатовим (виграв обидва заїзди, набрав 8 очок, і пара також принесла перемоги гостям). КАМАЗ здобув перемогу – 66:80 (у сезоні 1990 року було введено „експериментальну” систему нарахування очок 4-3-2-1, при звичайній і звичній для всіх системі цей рахунок був би таким – 39:51).
Через 5 днів полтавчани прибули в Ровно.
„Автоагрегатчик” особливо не опирався і господарі здобули впевнену перемогу – 91:57 (62:28). Віктор Гайдим у цій гонці виступав під № 10 та тричі стартував у парі з Володимиром Трофимовим (пара набрала 19 очок) і двічі – у парі з Сергієм Тершаком (пара набрала 12 очок), сам Віктор здобув 14 очок та ще 4 бонуси.
Він розпочався 10 квітня у Полтаві, де місцевий „Автоагрегатчик” зустрівся з ровенською командою КАМАЗ [після закінчення сезону 1989 року команда „Сигнал” (Ровно) залишила вищу лігу і у 1-й лізі заявилася команда з новою назвою]. Перша пара гостей Володимир Трофимов – Віктор Гайдим виявилася найрезультативнішою у цій гонці, набравши у трьох заїздах 18 очок. Ровенський юніор тричі стартував у парі з Володимиром Трофимовим (здобув 7 очок) та 2 рази виходив на старт у парі з Борисом Ігнатовим (виграв обидва заїзди, набрав 8 очок, і пара також принесла перемоги гостям). КАМАЗ здобув перемогу – 66:80 (у сезоні 1990 року було введено „експериментальну” систему нарахування очок 4-3-2-1, при звичайній і звичній для всіх системі цей рахунок був би таким – 39:51).
Через 5 днів полтавчани прибули в Ровно.
„Автоагрегатчик” особливо не опирався і господарі здобули впевнену перемогу – 91:57 (62:28). Віктор Гайдим у цій гонці виступав під № 10 та тричі стартував у парі з Володимиром Трофимовим (пара набрала 19 очок) і двічі – у парі з Сергієм Тершаком (пара набрала 12 очок), сам Віктор здобув 14 очок та ще 4 бонуси.
Через 2 дні, 18 квітня, до
нас завітала ленінградська „Барикада” з Володимиром Гордєєвим, Володимиром
Смирновим та Володимиром Воронковим. Це, звичайно, вже був не той Гордєєв і
Смирнов. Перший здобув у гонці 10 очок, а другий після падіння у 3-му заїзді на
доріжці більше не появлявся. Гості не виграли жодного заїзду, і програли з
великим рахунком – 94:46 (64:25). Віктор Гайдим знову 3 заїзди провів у парі з
Володимиром Трофимовим, який, до речі, у цій гонці здобув комплект – 20 очок
(пара набрала 21 очко) та 2 заїзди – у парі з Сергієм Тершаком (пара набрала 14 очок). Відзначу, що Віктор Гайдим здобув „малий” комплект – (17 + 3) очок.
Ось після такого початку
сезону наша команда, підсилена двома гонщиками з Уфи – Михайлом Старостіним і
Миколою Корнєвим та гонщиком з Владивостока – Григорієм Харченком, а також
Ігорем Звєрєвим (який, хоч і перейшов у львівський СКА, проте сім’я залишилася
жити у Рівному), вирушила до Англії, де упродовж тижня повинна була провести 5
зустрічей з британськими клубами. Першочергово у складі гостей повинні були
виступати Борис Ігнатов та Володимир Колодій, адже про них у своїх програмках
повідомляли британці, але потім дещо змінилося, і до Англії поїхав
вищезазначений склад.
Ігор Звєрєв, який
змушений був повертатися з Європи спочатку у Москву, а потім вже звідти летіти
до Англії, не встиг прибути вчасно і перша зустріч з британським клубом
відбулася без нього. У літаку Ігор Звєрєв мандрував разом з відомим на той час
співаком Женею Білоусовим, якого вже, на жаль, немає серед живих понад 20
років.
Перша гонка відбулася 23 квітня 1990 року в Ексетері.
І незважаючи на те, що довжина доріжки тут одна з найдовших в Англії – 396 м,
наша команда зазнала нищівної поразки – 78:18. Єдиним світлим моментом у
зустрічі була перемога Віктора Гайдима у 3-му заїзді, проте цього не вистачило
для загальної перемоги у заїзді, і всього лиш нічия. Вона стала єдиною, адже
всі інші заїзди завершилися подвійними перемогами господарів з рахунком 5:1.
Британці навозили очок і бонусів стільки, що п’ять із семи їхніх гонщиків
здобули по „малому” комплекту очок. Віктор Гайдим у складі ровенчан став
найрезультативнішим гонщиком, здобувши 7 очок. Він шість разів виїжджав на
старт і тільки одного разу фінішував поза очковою зоною.
1. 23 квітня 1990 року.
Ексетер. Стадіон „Каунті Граунд”.
„Ексетер Фелконз” (Англія) – КАМАЗ (Ровно, СРСР)
78:18.
Головний суддя: Баррі Річардсон.
Довжина доріжки – 396 м.
Рекорд треку – 66.2 сек., Скотт Оттрі,
16.07.1979 р.
„Ексетер Фелконз” (Англія) = 78:
№ 1 Стів Реджелінг (2*, 3, 3, 3, 3) = 14 + 1.
№ 2 Стів Бішоп (3, 2*, 3, 2*, 3) = 13 + 2.
№ 3 Річард Грін (3, 3, 2*, 3, 2*) = 13 + 2.
№ 4 Колін Кук (2, 3, 3, 2*, 2*) = 12 + 2.
№ 5 Пітер Джеффрі (1*, 2*, 2*, 2*, 3) = 10 + 4.
№ 6 Енді Селл (3, 2*, 2*, 2*) = 9 + 3.
№ 7 Марк Сайммондс (2*, 2*, 3) = 7 + 2.
№ 8 – без гонщика.
Менеджер: Дейв Троунсон.
КАМАЗ (Ровно, СРСР) = 18:
№ 1 Володимир Трофимов (1, 1, 0, 1, 0, 0) = 3.
№ 2 Михайло Старостін (0, 0, 0, 0, 0, Н/С) = 0.
№ 3 Ігор Марко (1, 0, 1, 0, 1, 0) = 3.
№ 4 – без гонщика.
№ 5 Віктор Гайдим (3, 1, 1, 0, 1, 1) = 7.
№ 6 Микола Корнєв (1, 1, 1, 0, 1, 1) = 5.
№ 7 Сергій Тершак (0, 0, –) = 0.
№ 8 Грег Деніелс (гість) – Н/С.
Позаїздно:
1. Бішоп, Реджелінг*, Трофимов,
Старостін. 5:1 (5:1).
2. Селл, Сайммондс*, Корнєв,
Тершак. 5:1 (10:2).
3. Гайдим, Кук, Джеффрі*, Старостін
(замість № 4). 3:3 (13:5).
4. Грін, Селл*, Марко, Тершак.
5:1 (18:6).
5. Кук, Джеффрі*, Трофимов,
Старостін. 5:1 (23:7).
6. Реджелінг, Бішоп*, Корнєв,
Марко. 5:1 (28:8).
7. Грін, Селл*, Гайдим, Трофимов
(замість № 4). 5:1 (33:9).
8. Бішоп, Сайммондс*, Марко (замість
Тершака), Старостін. 5:1 (38:10).
9. Кук, Джеффрі*, Корнєв, Марко.
5:1 (43:11).
10. Реджелінг, Бішоп*, Гайдим,
Корнєв (замість № 4). 5:1 (48:12).
11. Сайммондс, Грін*, Трофимов,
Старостін. 5:1 (53:13).
12. Реджелінг, Кук*, Марко, Гайдим.
5:1 (58:14).
13. Грін, Джеффрі*, Гайдим,
Трофимов (замість № 4). 5:1 (63:15).
14. Бішоп, Селл*, Корнєв, Старостін
(Н/С). 5:1 (68:16).
15. Джеффрі, Грін*, Гайдим, Марко.
5:1 (73:17).
16. Реджелінг, Кук*, Корнєв (замість
№ 4), Трофимов. 5:1 (78:18).
Наступного дня команда
переїхала в Пул, до неї приєднався Ігор Звєрєв, і на дуже короткому треку наші гонщики показали себе вже значно краще,
з’явилися перші перемоги у заїзді, і перші особисті перемоги, яких двічі
добився наш капітан – Володимир Трофимов, і по одній перемозі записали у свій
актив Ігор Звєрєв та Григорій Харченко. Віктор Гайдим провів у гонці 4 заїзди і набрав 4 очка та 1 бонус. Найрезультативнішим гонщиком у складі
гостей виявився Володимир Трофимов – 12 очок та 1 бонус. Рахунок зустрічі –
59:37.
Варто відзначити, що у
цій гонці двоє британців здобули комплекти – по 15 очок: Крейг Бойс та Алан
Россітер. Саме Алан є першим британським гонщиком, хто виступав на рівненському
мототреку за всю його історію. І сталося це у півфіналі особистого чемпіонату світу серед юніорів 30 червня
1985 року. Тоді у 8-му заїзді він фінішував на 4-й позиції, а Ігор Марко був
третім. У підсумку Марко посів 4-у сходинку з 11 очками і потрапив до фіналу,
Алан здобув у Ровно 5 очок, посівши 12-е місце.
Через 5 років все
змінилося…
2. 24 квітня 1990 року.
Пул. Стадіон „Вімборн Роуд”.
„Пул Пайретс” (Англія) – КАМАЗ (Ровно, СРСР)
59:37.
Головний суддя: Майк Барнс.
Довжина доріжки – 299.1 м.
Рекорд треку – Лі Адамс,
18.04.1989 р.
„Пул Пайретс” (Англія) = 59:
№ 1 Гарі Чесселл (2, 3, 3, 2*, П/В) = 10 + 1.
№ 2 Гарі Аллен (1*, 2*, 2, 1, 2) = 8 + 2.
№ 3 Алан Россітер (3, 3, 3, 3, 3) = 15.
№ 4 Крейг Бойс (3, 3, 3, 3, 3) = 15.
№ 5 Стів Ленгдон (0, В, П, 0, –) = 0.
№ 6 Стів Лі (2, 1, 2*, 1) = 6 + 1.
№ 7 Род Колкхун (0, 1*, 2*, 2*) = 5 + 3.
№ 8 – без гонщика.
Менеджер: Ніл Стріт.
КАМАЗ (Ровно, СРСР) = 37.
№ 1 Володимир Трофимов (3, 2, 3, 1, 2, 1*) = 12 + 1.
№ 2 Ігор Марко (0, 1, –, 0, –) = 1.
№ 3 Михайло Старостін (0, И, 1, –, 0) = 1.
№ 4 Микола Корнєв (1*, П, 0, –, –) = 1 + 1.
№ 5 Ігор Звєрєв (2, 1, 2, 0, 3, 1) = 9.
№ 6 Григорій Харченко (3, 1, 2, 1, В, 2) = 9.
№ 7 Віктор Гайдим (1, 2, 0, 1*) = 4 + 1.
№ 8 – без гонщика.
Позаїздно:
1. Трофимов, Чесселл, Аллен*,
Марко. 3:3 (3:3).
2. Харченко, Лі, Гайдим, Колкхун.
2:4 (5:7).
3. Бойс, Звєрєв, Корнєв*, Ленгдон.
3:3 (8:10).
4. Россітер, Гайдим, Лі, Старостін.
4:2 (12:12).
5. Бойс, Трофимов, Марко, Ленгдон
(В). 3:3 (15:15).
6. Чесселл, Аллен*, Харченко,
Старостін (В). 5:1 (20:16).
7. Россітер, Лі*, Звєрєв, Корнєв
(П). 5:1 (25:17).
8. Трофимов (замість Марка),
Аллен, Колкхун*, Гайдим. 3:3 (28:20).
9. Бойс, Харченко, Старостін, Ленгдон
(П). 3:3 (31:23).
10. Чесселл, Звєрєв, Аллен, Корнєв.
4:2 (35:25).
11. Россітер, Колкхун*, Трофимов,
Марко. 5:1 (40:26).
12. Бойс, Чесселл*, Харченко (замість
Старостіна), Звєрєв. 5:1 (45:27).
13. Россітер, Трофимов, Гайдим (замість
Корнєва), Ленгдон. 3:3 (48:30).
14. Звєрєв (замість Марка), Аллен,
Лі*, Харченко (В). 3:3 (51:33).
15. Россітер, Колкхун* (замість Ленгдона),
Звєрєв, Старостін. 5:1 (56:34).
16. R/R. Бойс, Харченко (замість Корнєва),
Трофимов*, Чесселл (П/В). 3:3 (59:37).
Після двох поспіль гонок
наша команда рухалася як по трековій доріжці – проти годинникової стрілки: з
південного заходу Англії (Ексетер), на схід (Пул), потім на шляху у
північно-східному напрямку був Іпсвіч. Тут на гонку на стадіон прийшов
повболівати за нашу команду відомий захисник київського „Динамо”, чотириразовий
чемпіон СРСР у її складі, котрий вже другий сезон виступав за команду „Іпсвіч
Таун” Сергій Балтача.
Гонка в Іпсвічі з
місцевими „Відьмами” пройшла під знаком переваги господарів, у складі яких
блискуче виступав Кріс Льюїс. Він виграв всі свої заїзди, здобувши комплект –
15 очок. Ще один британець – Дін Стендінг, розпочав гонку відмінно, у трьох
заїздах набрав 7 очок і бонус, проте пізніше щось не заладилося у нього з
технікою, і більше очок до активу Дін не вписав.
Чому я так детально зупиняюся на цих двох юніорах? Справа в тому, що перший з них – Кріс Льюїс, у 1990 році стане чемпіоном світу серед юніорів.
І це звання він здобуде в Україні, на львівському стадіоні СКА, де 09 вересня 1990 року пройде фінал юніорського чемпіонату. Виступатиме у Львові і Дін Стендінг, правда не так успішно, як його земляк – з 6 очками він посяде лише 10-е місце. Але обидва британські гонщики впишуть славну сторінку в історію львівського треку, встановивши 2 рекорди треку. Кріс Льюїс поб’є рекорд львівського треку Ріфа Саїтгарєєва вже у першому заїзді фіналу особистого чемпіонату світу серед юніорів – 68.0 сек., покращивши рекордний час вихованця уфимського спідвею, котрий в ті роки виступав за львівський СКА, на 1.27 сек., а Дін Стендінг, мабуть, назавжди вписав свої ім’я та прізвище в список рекордсменів львівського треку, встановивши у 2-му заїзді вищезгаданого фіналу рекорд треку, котрий тримається і нині – 67.4 сек.!
Чому я так детально зупиняюся на цих двох юніорах? Справа в тому, що перший з них – Кріс Льюїс, у 1990 році стане чемпіоном світу серед юніорів.
І це звання він здобуде в Україні, на львівському стадіоні СКА, де 09 вересня 1990 року пройде фінал юніорського чемпіонату. Виступатиме у Львові і Дін Стендінг, правда не так успішно, як його земляк – з 6 очками він посяде лише 10-е місце. Але обидва британські гонщики впишуть славну сторінку в історію львівського треку, встановивши 2 рекорди треку. Кріс Льюїс поб’є рекорд львівського треку Ріфа Саїтгарєєва вже у першому заїзді фіналу особистого чемпіонату світу серед юніорів – 68.0 сек., покращивши рекордний час вихованця уфимського спідвею, котрий в ті роки виступав за львівський СКА, на 1.27 сек., а Дін Стендінг, мабуть, назавжди вписав свої ім’я та прізвище в список рекордсменів львівського треку, встановивши у 2-му заїзді вищезгаданого фіналу рекорд треку, котрий тримається і нині – 67.4 сек.!
У гонці в Іпсвічі, як
згадувалося вище, Кріс Льюїс був непереможний, а Дін Стендінг у 7-му заїзді
залишив позаду себе і Віктора Гайдима, і Михайла Старостіна, фінішувавши другим
після свого колеги. Проте вже у 13-му старті він зійшов з дистанції, а заїзд
виграв Володимир Трофимов, і Віктор Гайдим фінішував третім. Це був перший
заїзд в Іпсвічі, котрий виграла наша команда, кращим у якій знову виявився наш
капітан Володимир Трофимов (11 очок). Віктор Гайдим здобув 5 очок і бонус.
В Іпсвічі також
розпочалося ще одне протистояння двох гонщиків – Віктора Гайдима і австралійця
Шона Паркера. Воно тривало декілька років, і знайшло своє яскраве вираження в
юніорських чемпіонатах світу, де їх жереб і турнірна сітка зводили не один раз.
Це вартує окремої розмови, а в Англії у 7-му заїзді перемогу святкував Паркер, Гайдим був третім. У 14-му заїзді Паркер
фінішував останнім, а Гайдим привіз 2 пункти і бонус…
3. 26 квітня 1990 року.
Іпсвіч. „Фоксхелл Стадіум”.
„Іпсвіч Уїчез” (Англія) – КАМАЗ (Ровно, СРСР)
66:30.
Головний суддя: Грехем Броуді.
Довжина доріжки – 300 м.
Рекорд треку – 58.9 сек., Джон Кук, 10.10.1985 р.
„Іпсвіч Уїчез” (Англія) = 66.
№ 1 Кріс Льюїс
(3, 3, 3, 3, 3) = 15.
№ 2 Роббі
Фаллер (1, 2*, 3, 2*, 1) = 9 + 2.
№ 3 Дін Стендінг
(3, 2*, 2, Сх, 0) = 7 + 1.
№ 4 Алан Могрідж
(капітан) (2*, 3, 3, 0, 2*) = 10 + 2.
№ 5 Девід
Норріс (3, 2*, 2*, 2, 3) = 12 + 2.
№ 6 Шон
Паркер (2*, 2*, 3, 0) = 7 + 2.
№ 7 Колін
Уайт (3, 2*, 1) = 6 + 1.
№ 8 – без
гонщика.
Менеджер: Джон Льюїс.
КАМАЗ (Ровно, СРСР) = 30.
№ 1 Володимир
Трофимов (капітан) (2, 1, 1, 3, 3, 1) = 11.
№ 2 Григорій
Харченко (0, 0, 1, П, –, 1*) = 2 + 1.
№ 3 Ігор
Марко (1, 0, П/В, –, –) = 1.
№ 4 Віктор
Гайдим (0, 1, 1, 1, 2*, 0) = 5 + 1.
№ 5 Михайло
Старостін (1, 0, П/В, 2, 3, 2) = 8.
№ 6 Микола
Корнєв (1, 1, –, –) = 2.
№ 7 Ігор Звєрєв
(0, 0, 0, 1*) = 1 + 1.
№ 8 – без
гонщика.
Позаїздно:
1. Льюїс, Трофимов, Фаллер, Харченко. 4:2 (4:2).
62.0 сек.
2. Уайт, Паркер*, Корнєв, Звєрєв. 5:1 (9:3).
63.4 сек.
3. Норріс, Могрідж*, Старостін, Гайдим. 5:1
(14:4). 61.9 сек.
4. Стендінг, Паркер*, Марко, Звєрєв. 5:1 (19:5).
61.2 сек. – КЧД.
5. Могрідж, Норріс*, Трофимов, Харченко. 5:1
(24:6). 61.2 сек. – КЧД.
6. Льюїс, Фаллер*, Корнєв, Марко. 5:1 (29:7).
62.3 сек.
7. Паркер, Стендінг*, Гайдим, Старостін. 5:1
(34:8). 61.6 сек.
8. Фаллер, Уайт*, Харченко, Звєрєв. 5:1 (39:9).
62.8 сек.
9. R/R. Могрідж,
Норріс*, Трофимов (замість Корнєва), Марко (П/В). 5:1 (44:10). 61.5 сек.
10. R/R. Льюїс,
Фаллер*, Гайдим, Старостін (П/В). 5:1 (49:11). 63.1 сек.
11. Трофимов, Стендінг, Уайт, Харченко (П). 3:3
(52:14). 62.1 сек.
12. Льюїс, Старостін, Звєрєв* (замість Марка),
Могрідж. 3:3 (55:17). 61.7 сек.
13. Трофимов, Норріс, Гайдим, Стендінг (Сх). 2:4
(57:21). 62.8 сек.
14. Старостін (замість Харченка), Гайдим* (замість
Корнєва), Фаллер, Паркер. 1:5 (58:26). 61.5 сек.
15. Норріс, Старостін, Харченко* (замість Марка),
Стендінг. 3:3 (61:29). 61.9 сек.
16. Льюїс, Могрідж*, Трофимов, Гайдим. 5:1
(66:30). 61.9 сек.
27 квітня 1990 року наша команда переїхала у
Пітерборо, щоб зустрітися з місцевими „Пантерами”. Гонка невдало склалася для
всієї нашої команди, ще й суддя явно „переборщив” з вилученнями гонщиків гостей – їх було аж 7, а
Михайло Старостін тричі потрапив під таку екзекуцію. Володимир Трофимов набрав
8 очок, Віктор Гайдим – 2, і господарі здобули легку перемогу – 67:27.
4. 27 квітня 1990 року.
Пітерборо. Стадіон „East of England Showground”.
„Пітерборо Пентерз” (Англія)
– КАМАЗ (Ровно, СРСР) 67:27.
Головний суддя: Баррі Боулз.
Довжина доріжки – 347.5 м.
Рекорд треку – 62.4 сек., Майк Пул, 06.10.1989 р.
„Пітерборо Пентерз” (Англія) = 67.
№ 1 Майк Пул
(3, 2*, 3, 3, 2) = 13 + 1.
№ 2 Крейг
Ходжсон (1, 3, 3, 1, 2*) = 10 + 1.
№ 3 Френк
Андерсен (3, 3, 3, 3, 3) = 15.
№ 4 Ян Барні
(3, 2*, 1, 2*, 1*) = 9 + 3.
№ 5 Скотт
Норман (2*, 3, В, 2*, 2) = 9 + 2.
№ 6 Найджел
Флетмен (3, П/В, 2*, 3) = 8 + 1.
№ 7 Шон
Баркер (1, 2*, П) = 3 + 1.
№ 8 – без
гонщика.
Менеджер: Дангл Браун.
КАМАЗ (Ровно, СРСР) = 27.
№ 1 Володимир
Трофимов (капітан) (2, В, 2, 1, 3) = 8.
№ 2 Григорій
Харченко (–, 1, В, В, –) = 1.
№ 3 Ігор
Марко (1, 1, 3, –, В) = 5.
№ 4 Віктор
Гайдим (1, 1, 0, 0, 0) = 2.
№ 5 Михайло
Старостін (В, В, 2, 1, В) = 3.
№ 6 Микола
Корнєв (2, 0, 2*, 1) = 5 + 1.
№ 7 Ігор Звєрєв
(0, 0, 2, 1, 0, 0) = 3.
№ 8 – без
гонщика.
Позаїздно:
1. Пул, Трофимов, Ходжсон, Звєрєв (замість
Харченка). 4:2 (4:2).
2. Флетмен, Корнєв, Баркер, Звєрєв. 4:2 (8:4).
3. Барні, Норман*, Гайдим, Старостін (В). 5:1
(13:5).
4. R/R. Андерсен,
Звєрєв, Марко, Флетмен (П/В). 3:3 (16:8).
5. Норман, Барні*, Харченко, Трофимов (В). 5:1
(21:9).
6. Ходжсон, Пул*, Марко, Корнєв. 5:1 (26:10).
7. Андерсен, Флетмен*, Гайдим, Старостін (В).
5:1 (31:11).
8. Ходжсон, Баркер*, Звєрєв, Харченко (В). 5:1
(36:12).
9. Марко, Корнєв*, Барні, Норман (В). 1:5
(37:17).
10. Пул, Старостін, Ходжсон, Гайдим. 4:2 (41:19).
11. Андерсен, Трофимов, Баркер (П), Харченко (В).
3:2 (44:21).
12. Пул, Барні*, Старостін, Звєрєв (замість Марка).
5:1 (49:22).
13. Андерсен, Норман*, Трофимов, Гайдим. 5:1
(54:23).
14. Флетмен, Ходжсон*, Корнєв, Звєрєв (замість
Харченка). 5:1 (59:24).
15. Андерсен, Норман, Марко (В), Старостін (В).
5:0 (64:24).
16. Трофимов, Пул, Барні*, Гайдим. 3:3 (67:27).
Заключна гонка британського
турне відбулася у Ньюкастлі 29 квітня 1990 року. Так, це місто пам’ятає фурор, який здійняла тут збірна СРСР у 1966 році, вперше вигравши у збірної Англії на її треку – 49:59. А кращим
гонщиком тієї зустрічі став Віктор Трофимов, котрий записав на свій рахунок 16
пунктів, вигравши 4 заїзди із 6!
І через майже 24 роки
Ньюкастл став свідком ще однієї поразки своєї команди. КАМАЗ хлопнув дверима і
виграв у британців – 45:51. Одним із суддів (суддя закритого парку) був відомий
фотограф Айвен Стефенсон, чиї світлини і наводяться у цьому матеріалі. Початок
зустрічі відразу пішов по сценарію нашої команди, коли Володимир Трофимов та
Григорій Харченко привезли подвійну перемогу – 1:5. І як „Діамантові” не
намагалися відігратися, їм лише одного разу вдалося лише зрівняти рахунок, коли
у 12-му заїзді вони виграли 4:2, і загальний рахунок зустрічі зрівнявся – 36:36.
Потім ще у 13-му заїзді була нічия – 3:3, але кінцівку гонки наша команда
провела на піднесенні, виграла два заїзди з трьох, а заключний звела унічию.
„Малий” комплект здобув Григорій Харченко – (14 + 1) очок (у 5 заїздах),
Володимир Трофимов набрав 7 очок і бонус, а Віктор Гайдим – 6 очок і 2 бонуси.
5. 29 квітня 1990 року.
Ньюкастл-апон-Тайн. Стадіон „Бруг Парк”.
„Ньюкастл Даймендс” (Англія)
– КАМАЗ (Ровно, СРСР) 45:51.
Головний суддя: Джон Уїтакер.
Суддя закритого парку: Айвен
Стефенсон.
Довжина доріжки – 330 м.
Рекорд треку – 65.0 сек., Айвен Мейджер, 31.03.1975 р.
„Ньюкастл Даймендс” = 45.
№ 1 Пітер Керр
(капітан) (1, 3, 3, 3, 3) = 13.
№ 2 Спенсер
Тіммо (0, 1, –, –, 0, ) = 1.
№ 3 Мартін Діксон
(2, 3, 2*, 2, 3, 2) = 14 + 1.
№ 4 Марк Торп
(0, 2, 2, 1, 0) = 5.
№ 5 Саймон Грін
(2, П/В, 0, 0, Сх) = 2.
№ 6 Пол Сміт
(2*, 1*, 0, 2, 1) = 6 + 2.
№ 7 Джон Уейнрайт
(3, В, 1*) = 4 + 1.
№ 8 – без
гонщика.
Менеджер: Том Грехем.
КАМАЗ (Ровно, СРСР) = 51.
№ 1 Володимир
Трофимов (капітан) (3, 1, 0, 1*, 2) = 7 + 1.
№ 2 Григорій
Харченко (2*, 3, 3, 3, 3) = 14 + 1.
№ 3 Ігор
Марко (3, В, 3, 0, 1) = 7.
№ 4 Віктор
Гайдим (1, 1*, 1, 2, 1*) = 6 + 2.
№ 5 Михайло
Старостін (3, 2, 0, 2, 3) = 10.
№ 6 Микола
Корнєв (0, 2, 1, 1, 2*) = 6 + 1.
№ 7 Ігор Звєрєв
(1, 0, –) = 1.
№ 8 – без гонщика.
Позаїздно:
1. Трофимов, Харченко*, Керр, Тіммо. 1:5 (1:5).
66.5 сек.
2. Уейнрайт, Сміт*, Звєрєв, Корнєв. 5:1 (6:6).
68.4 сек.
3. Старостін, Грін, Гайдим, Торп. 2:4 (8:10).
67.3 сек.
4. Марко, Діксон, Сміт*, Звєрєв. 3:3 (11:13).
67.7 сек.
5. R/R. Харченко, Торп, Трофимов, Грін (П/В).
2:4 (13:17). 65.8
сек. – КЧД.
6. Керр, Корнєв, Тіммо, Марко (В). 4:2 (17:19).
67.9 сек.
7. Діксон, Старостін, Гайдим*, Сміт. 3:3
(20:22). 66.8 сек.
8. Харченко, Сміт (замість Тіммо), Корнєв (замість
Звєрєва), Уейнрайт (В). 2:4 (22:26). 67.2 сек.
9. Марко, Торп, Корнєв, Грін. 2:4 (24:30). 67.1
сек.
10. Керр, Діксон* (замість Тіммо), Гайдим, Старостін.
5:1 (29:31). 67.1 сек.
11. Харченко, Діксон, Уейнрайт*, Трофимов. 3:3
(32:34). 66.1 сек.
12. Керр, Старостін, Торп, Марко. 4:2 (36:36).
66.2 сек.
13. Діксон, Гайдим, Трофимов*, Грін. 3:3 (39:39).
67.1 сек.
14. Харченко, Корнєв*, Сміт, Тіммо. 1:5 (40:44).
66.2 сек.
15. Старостін, Діксон, Марко, Грін (Сх). 2:4
(42:48). 66.4 сек.
16. Керр, Трофимов, Гайдим*, Торп. 3:3 (45:51).
66.7 сек.
В Англії Віктор Гайдим
виступив у всіх 5 гонках, провів 26 заїздів, набрав 24 очка та 4 бонуси. Виграв
1 заїзд (дебютний). На нього звернули увагу англійські менеджери.
Після завершення
британського турне гонщиків чекали серйозні випробування у чемпіонатах світу, а
Віктор Гайдим готувався до стартів відразу у двох чемпіонатах світу – дорослому
та юніорському.
Особливу подяку за надані програмки гонок в Англії висловлюю фанату спідвея Андрію Принкевичу та родині Ігоря Марка.
10 лютого Віктору Гайдиму виповнилося 46 років!
Вітаю визнаного майстра з Днем народження та бажаю міцного здоров'я, нових успіхів та перемог, здібних учнів та довгих років життя!
Немає коментарів:
Дописати коментар