Першому Віце-Президенту Федерації мотоциклетного спорту
України
Сергію Вікторовичу Лятосінському – 75 років!
59 років – в
мотоспорті із прожитих 75!
Це багато чи
ні?
Я думаю, що
таких довгожителів у спорті, а особливо – у мотоциклетному, у нас можна порахувати
на пальцях однієї руки.
Людина,
котра віддала себе повністю улюбленому виду спорту, присвятила йому юні та
молоді роки в якості спортсмена, зрілі та всі наступні роки, аж до
сьогоднішнього дня, як тренера, керівника клубу, одного з керівників національної Федерації мотоспорту, і займатиметься ним доти, допоки житиме.
Мова йде про
Першого Віце-Президента Федерації мотоциклетного спорту України Сергія
Вікторовича ЛЯТОСІНСЬКОГО.
Він став аксакалом українського спідвею, і сьогодні, 05 квітня 2018 року, відзначає свій перший
75-літній ювілей!
На фото: два одноклубники, СКА (Львів) - Віталій Шило та Сергій Лятосінський. Львів, стадіон СКА. 13 червня 2012 року.
На фото: Сергій Лятосінський (представник ФМСУ) та Крістер Гарделл (праворуч) (Швеція, головний суддя гонки). Червоноград, 31 липня 2010 року. Півфінал командного чемпіонату Європи серед юніорів до 19 років.
На фото: Михайло Онешко - чемпіон України серед юніорів 2009 року та Сергій Лятосінський. Нагородження за підсумками сезону 2009 року. Київ, готель "Русь", 28 лютого 2010 року.
…Серед понад
250 гонок, проведених Сергієм Лятосінським на гаревих доріжках мототреків
різних міст багатьох країн, є успішні та переможні, є й такі, де результат
виявився не дуже втішний для спортсмена. Є гонки, де він здобував важливі і потрібні очки, приносячи перемоги своїй команді...
Значна
кількість гонок занесена історією і ним самим у своєрідний реєстр „30 кращих”,
про що повідомляв Микола Єрмоленко 5 років тому у своєму неперевершеному
репортажі до попереднього ювілею Сергія Вікторовича.
Серед інших згадувалася і
гонка на Далекому Сході – у Владивостоці, коли 25 травня 1966 року у змаганнях
на особисту першість Сергій Лятосінський посів 1-е місце. Небагатьом гонщикам з
інших міст вдавалося вигравати на іншому боці нашої планети. Приємно, що серед
таких є і наш ювіляр.
Для
любителів статистики та історії вітчизняного спідвею хочеться сьогодні розповісти
про іншу гонку, що відбулася напередодні вищезгаданої.
Змагання пройшли там
само – у Владивостоці, на стадіоні Дальзаводу. І це була календарна гонка
командного чемпіонату СРСР, господарем доріжки у якій була команда СКА (Львів).
У 60-70-х роках всі команди, які прилітали у Владивосток на гонки з місцевим
„Востоком”, окрім команди з Новосибірська, проводили там відразу два матчі
командного чемпіонату країни: один з них вважався виїзним, інший – домашнім.
Гонка, про яку йде мова, значиться саме домашньою для львів’ян.
У командних
чемпіонатах країни 1965, 1966 рр. було введене правило нарахування додаткового
1 очка лише команді за фініш парою, наприклад, коли гонщики однієї команди фінішували на 1-му та 2-му місцях, то команді
нараховувалося не 5, а 6 очок; коли гонщики однієї команди фінішували на 2-му та 3-му місцях – команда отримувала не 3, а 4 очки. Саме так було і в
нижченаведеній гонці (у дужках вказано результат з урахуванням цих додаткових
очок).
Незважаючи
на невдалий перший заїзд, коли обоє львів’ян зійшли з дистанції, серед них і Сергій Лятосінський, потім завдяки
блискучим виступам Анатолія Грузінцева та вихованця ровенського спідвею, котрий
на той час проходив строкову військову службу, і виступав в армійському
колективі – Євгена Міхеля, та дуже важливим очкам Сергія Лятосінського, СКА
завоювали перемогу у Владивостоці.
В результаті Євген Міхель здобув комплект –
18 очок, Анатолій Грузінцев набрав 17 очок, а Сергій Лятосінський виграв 4
заїзди із 6, принісши в актив СКА 12 очок.
Ось повні
результати цієї гонки:
СКА (Львів) – „Восток” (Владивосток) 58:49
(61:59).
СКА (Львів) = 58 (61).
№ 1 Сергій
Лятосінський (Сх, 3, 3, 3, 3, 0) = 12.
№ 2 Вадим
Вольський (Сх, 2*, 1, 1, 2*, 2) = 8.
№ 3 Анатолій
Грузінцев (3, 3, 3, 3, 2, 3) = 17.
№ 4 Володимир
Єжомбік (0, 1, 2*, 0, 0, 0) = 3.
№ 5 Євген Міхель
(3, 3, 3, 3, 3, 3) = 18.
№ 6 Віктор
Трофимов (молодший) (0, 0, 0, 0, 0, 0) = 0.
„Восток” (Владивосток) = 49 (59).
№ 8 Юрій
Самбурський (3, 2, 1*, 0, 1, 2) = 9.
№ 9 Володимир
Захаров (2*, 0, 2, 2, 3, 1*) = 10.
№ 10 Едуард
Самбурський (2, 1*, 0, 1*, 1*, 3) = 8.
№ 11 Василь
Жатько (1*, 2, 2, 2, 2, 1) = 10.
№ 12 Вадим
Харамонов (2, 1, 0, 2, 0, 2) = 7.
№ 13 Валерій
Бойко (1*, 0, 1, 1*, 1, 1*) = 5.
Позаїздно:
1. Юрій Самбурський,
Захаров*, Лятосінський (Сх), Вольський (Сх). 0:5 (0:5). (0:6).
2. Грузінцев, Едуард
Самбурський, Жатько*, Єжомбік. 3:3 (3:8). (3:10).
3. Міхель, Харамонов,
Бойко*, Трофимов (молодший). 3:3 (6:11). (6:14).
4. Грузінцев, Юрій
Самбурський, Єжомбік, Захаров. 4:2 (10:13). (10:16).
5. Міхель, Жатько, Едуард
Самбурський*, Трофимов (молодший). 3:3 (13:16). (13:20).
6. Лятосінський, Вольський*,
Харамонов, Бойко. 5:1 (18:17). (19:21).
7. Міхель, Захаров, Юрій
Самбурський*, Трофимов (молодший). 3:3 (21:20). (22:25).
8. Лятосінський,
Жатько, Вольський, Едуард Самбурський. 4:2 (25:22). (26:27).
9. Грузінцев, Єжомбік*,
Бойко, Харамонов. 5:1 (30:23). (32:28).
10. Лятосінський,
Захаров, Вольський, Юрій Самбурський. 4:2 (34:25). (36:30).
11. Грузінцев, Жатько, Едуард
Самбурський*, Єжомбік. 3:3 (37:28). (39:34).
12. Міхель, Харамонов,
Бойко*, Трофимов (молодший). 3:3 (40:31). (42:38).
13. Захаров, Грузінцев,
Юрій Самбурський, Єжомбік. 2:4 (42:35). (44:42).
14. Міхель, Жатько, Едуард
Самбурський*, Трофимов (молодший). 3:3 (45:38). (47:46).
15. Лятосінський, Вольський*,
Бойко, Харамонов. 5:1 (50:39). (53:47).
16. Міхель, Юрій
Самбурський, Захаров*, Трофимов (молодший). 3:3 (53:42). (56:51).
17. Едуард Самбурський,
Вольський, Жатько, Лятосінський. 2:4 (55:46). (58:55).
18. Грузінцев,
Харамонов, Бойко*, Єжомбік. 3:3 (58:49). (61:59).
Я щиро вітаю Сергія Вікторовича ЛЯТОСІНСЬКОГО з
такою знаменною віхою у його житті – 75-річчям, та бажаю міцного здоров’я,
нових досягнень на спідвейній ниві на славу всього українського та львівського
спідвею!
Висловлюю щиру подяку фанату спідвею з Даугавпілса Сергію Шостаку за надані результати цієї гонки та відомому журналісту, спортивному коментатору, заслуженому тренеру України, майстру спорту та судді національної категорії (мотоспорт), ветерану та історику мотоспорту і автоспорту України з Олександрії (Кіровоградська область), В'ячеславу Олексійовичу Чебишеву, за надані фото!
От скажи, Игоре, що б ми без тебе робили? Дуже вдячний за ці сторінки історії нашого спорту! Сергій Лятосінскій завжди для мене був зразком и залишається таким! Я і досі підтримую з ним дружні стосунки.
ВідповістиВидалити