На фото (з особистого архіву Юрія Корхова): Юрій Корхов коментує змагання. Ровно. Мототрек. 1959 рік.
Коли у липні
далекого 1947 року в обласній Раді ТСОАВІАХІМ
(Товариство сприяння обороні, авіаційному та хімічному будівництву) почав
працювати нікому невідомий гвардії майор запасу Юрій Корхов, ніхто не міг тоді
подумати, що йому вдасться прославити наше місто на весь світ. 28-річний
молодий офіцер-артилерист, котрий пройшов страшну війну з 6 пораненнями, сам
також не здогадувався, що увійде в історію спідвею назавжди.
У 1950 році Юрій Корхов очолив обласну організацію ДТСАРМ (Добровільне
товариство сприяння армії) і потім після об’єднання трьох товариств – ДТСАРМ,
ДТСАВ і ДТСФЛОТ в одне, він став керівником Ровенського обласного комітету
ДТСААФ. Амбіційного, принципового та сміливого командира не покидала його мрія,
якою він почав марити ще з літа 1945 року, перебуваючи у Чехословаччині.
Середина 50-х років минулого століття характеризується активізацією
проведення іподромних мотогонок, яким керівництво союзного ДТСААФ приділяло
особливу увагу. З 1955 року було започатковано і упродовж наступних двох років
проведено три всесоюзні змагання з іподромних мотогонок на Кубок ЦК ДТСААФ. Всі
три фінали відбулися в Україні, у 1955-1956 рр. їх приймав харківський іподром,
у 1957 р. – одеський.
А в 1957 році у Ровенському
обласному комітеті ДТСААФ розпочали підготовку до спорудження у нашому місті
мототреку. Була виділена земельна ділянка на околиці міста та виготовлена
технічна документація.
Весною 1959 року за 2 місяці було споруджено мототрек, відкриття якого
відбулося 24 травня 1959 року. Це був перший в Радянському Союзі
спеціалізований стадіон для проведення мотогонок по гаревій доріжці.
Здійснилася мрія Юрія Корхова, яку він загадав влітку 1945 року…
Тоді, 14 років назад, гвардії майор Юрій Корхов, ніс військову службу у
складі своєї військової частини на території Чехословаччини. І в один з
вихідних днів за порадою старшого за віком чеха, одного з мешканців невеликого
містечка, де розташовувався військовий гарнізон, Юрій Корхов разом з ним
відвідав місто Пардубіце. Йому показали величезний іподром, чех побачив його зацікавлення, та почав водити по стадіону і розповідати, що до
війни на ньому відбувалися великі змагання, що мали назву Злата Прілба –
Золотий Шолом. Майже щорічно восени тут збиралися найсильніші мотогонщики
Європи і змагалися за найголовніший приз – Злату Прілбу!
Перший такий турнір
пройшов у 1929 році, і до війни пройшло 9 змагань, за винятком 1937 року, а в 1939 році розпочалася ІІ Світова війна і мотоцикли з
того часу у Пардубіце затихли.
Проте, він вірить, що турнір незабаром
відновиться, і багато його друзів та й
він сам зможуть знову насолоджуватися перипетіями боротьби на доріжці.
На фото: заїзд у класі 250 куб. см. 6-а Злата Прілба. Пардубіце. Іподром. 02 вересня 1934 року.
На фото: учасники 10-ї Златої Прілби. Пардубіце. Іподром. 07 вересня 1947 року.
Юрій Корхов був вражений побаченим і почутим, і з того часу в нього почала
жити мрія про те, щоб організувати щось подібне у себе на Батьківщині.
Хто ж
тоді, влітку 1945 року, міг здогадуватися, що доля закине Юрія Корхова після
звільнення з військової служби у відставку за станом хвороби у наше місто, він
стане працювати в обласному комітеті ДТСААФ, згодом його очолить, і наприкінці
весни 1959 року реалізує задуману мрію у далекій Чехословаччині, у м.
Пардубіце. Ось така історія появи мототреку саме у Ровно. І ніякий Василь
Сталін тут ні при чому, та й інші версії, котрі гуляють безкрайніми просторами
фейсбушного інтернету, також надумані.
На фото (з особистого архіву Юрія Корхова): фронтове фото Юрія Корхова. 1944 рік.
Юрій Корхов з 1959 року був суддею мотогонок по гаревій доріжці, коментував
змагання, і назавжди увійшов в історію Міжнародної Федерації мотоспорту (FIM) як перший радянський суддя, хто судив першу офіційну гонку особистого
чемпіонату світу, що вперше відбулася в СРСР саме на рівненському мототреку 13
травня 1962 року.
Перший рівненський мототрек – дерев’яний, прослужив спортсменам 16 сезонів, і у 1974 році був демонтований.
Розпочалося будівництво нового
мототреку, яке тривало довгих 9 років.
Відкриття сучасного мототреку відбулося
17-18 вересня 1983 року.
На фото (з власного архіву Павла Корнелюка): відкриття нового мотореку. Ровно. 18 вересня 1983 року.
Він діє і зараз, проте потребує дуже багато змін та
покращень.
Ось так Юрій Корхов і став „батьком” рівненського спідвею. Він прослужив
вірою і правдою на своїй посаді 32 роки.
05 червня 2019 року в Рівненській обласній організації ТСОУ відбулася
зустріч з ветеранами рівненського спідвею, присвячена 100-річчю від Дня
народження Юрія Корхова. Його вже понад 26 років немає з нами, але справа Юрія
Костянтиновича жива і нині, і так буде й надалі.
Перед цією зустріччю разом з невісткою Ярославою Степанівною Корховою,
відвідали могилу Юрія Костянтиновича, де поклали живі квіти та вшанували його
пам’ять…
На зустрічі в обласній організації ТСОУ були присутні:
Ярослава Степанівна
Корхова,
внук Юрія Костянтиновича Корхова, син Олега Юрійовича Корхова (на
жаль, вже нині покійного) – Юрій Олегович Корхов,
начальник Рівненського ОСТК
ТСОУ Микола Косинський,
ветерани рівненського спідвею – Леонід Федорович
Шмарчук, Володимир Володимирович Єжомбік, Григорій Олександрович Хлиновський,
Петро Миколайович Брицюк, Михайло Євгенович Коршаков та Віктор Леонідович
Пастухов.
Також прийшли вшанувати Юрія Корхова – палкий уболівальник спідвею з
понад 50-річним стажем Павло Корнелюк, багаторічний директор Рівненського
обласного краєзнавчого музею Олександр Булига, відомий бандурист Назар Волощук,
керівник ГО „Клуб вболівальників рівненського спідвею” Сергій Головня та ваш
покірний слуга.
Спогади, якими поділилися представники старшого покоління ветеранів
рівненського спідвею були щирими та відвертими, вони відкривали нові сторінки
його діяльності на посаді очільника обласного комітету ДТСААФ.
А Ярослава Степанівна Корхова розповіла про особисте життя нашого відомого ювіляра…
Вшануванню пам’яті сміливого і безстрашного Чоловіка – Юрія Костянтиновича
Корхова, який все своє життя залишився відданий спорту, було присвячено презентацію
буклету, що вийшов друком напередодні. Це вже п’ятий випуск з серії „Антологія
рівненського спідвею”, започаткованої у 2010 році.
Попередні видання розповідали про наших відомих гонщиків Віктора
Трофимова, Віктора Кузнєцова, Віталія Шила та Олександра Коршакова. Крім цієї
спідвейної серії є ще дві, котрі також мають відношення до спідвею. У 2012 році
започатковано додаток до „Антології…” – „2 хвилини”, і тоді вийшов матеріал,
присвячений білоруському спідвею. А у 2015 та 2017 рр. побачили друк два перші випуски серії „Чемпіони рівненського спідвею”,
присвячені спортивній кар’єрі наших відомих гонщиків – Ігорю Марку та Григорію
Хлиновському.
Буклет вийшов за підтримки та сприяння обласної організації ТСОУ.
Пам’ятаймо своїх героїв…
Спасибо, Игорь, за этот исторический материал,
ВідповістиВидалити