Фінал особистого чемпіонату Європи серед юніорів (U-19). Гожув Вєлькопольські. Стадіон ім. Едварда Янцажа. 19 серпня 2023 року. 18:00 год.

Коли вляглися пристрасті після фіналу особистого чемпіонату Європи серед юніорів (U-19), що відбувся 19 серпня 2023 року у Гожуві Вєлькопольські, повинен все ж таки повідомити результати цієї гонки та деяку інформацію, що, можливо, зацікавить уболівальниів спідвею, і не лише у Рівному.

Для початку згадаємо, як виступали у цьому місті рівняни...

На світлині: сувенір з архіву родини Володимира Рожанчука за участь у континентальному півфіналі особистого чемпіонату світу, що відбувся 29 травня 1977 року у Гожуві Вєлькопольські, у якому Володимир посів 7-е місце (8 пунктів).

Першим рівненським гонщиком, хто випробував трек в Гожуві Вєлькопольські, став Віталій Шило, котрий стартував у цьому місті 11 жовтня 1962 року. Восени того року збірна Центрального автомотоклубу (ЦАМК) провела у Польщі 4 командні гонки у форматі трьох команд, дві з яких були польськими клубами з Лодзя, Торуня, Гожува і Піли та одну особисту гонку. Зустріч у Гожуві Вєлькопольські пройшла з перевагою гостей, які і здобули перемогу з 33 пунктами: Віталій Шило вніс в актив команди 8 пунктів з бонусом.

Наступного року у Польщі збірна СРСР провела 5 товариських гонок у форматі трьох збірних: дві гонки виграли господарі змагань, дві – радянські гонщики та 1 гонку – гонщики з Чехословаччини. Гонка у Гожуві була четвертою у тому турне, відбулася вона знову 11 жовтня, і завершилася перемогою господарів, котрі здобули 33 пункти і лише на 1 очко випередили збірну СРСР. Віталій Шило завоював 2 пункти, Костянтин Кришталь, котрий через рік з’явиться у нашій команді, не стартував.

11 жовтня 1964 року – втретє в Гожуві Вєлькопольські саме в цей день проходить товариська гонка із збірною Польщі, в якій господарі знову сильніші за гостей – 53:42. 

Проте ця зустріч знакова у декількох відношеннях: незважаючи на поразку, у складі збірної СРСР був один гонщик, котрий заслуговує на повагу. І цей гонщик – Віктор Трофимов: вперше у своїй спортивній кар’єрі він стартує на треку у Гожуві Вєлькопольські, і як стартує! У присутності майже 15 тис. глядачів наш земляк здобуває комплект – 15 пунктів та двічі покращує рекорд треку! Попереднє досягнення – 77.3 сек. на треку в Гожуві Вєлькопольські, встановлене польським гонщиком Маріаном Кайзером 05 серпня 1962 року у товариській гонці з клубом „Руда Гвєзда” (Прага), протрималося трохи більше 2 років і було покращене на 0.2 сек., а потім ще на 0.8 сек. Змагання варті того, щоб поглянути на їх результати детальніше, адже до 13-го заїзду гості виходили вперед, польські майстри їх доганяли, потім знову був незначний відрив, і знову нічия. Лише подвійний схід у 13-му заїзді дозволив господарям вперше у зустрічі схилити шальки терезів на свою користь:

Довжина доріжки – 395 м.

Польща – СРСР 53:42.

Польща – 53:

№ 9 Хенрік Жито (1, 3, 2, 3, 3) = 12.

№ 10 Станіслав Ткоч (0, 2, 2*, –, 3) = 7 + 1*.

№ 11 Анджей Погожельські (2, 2, Сх, Сх, 2*) = 6 + 1*.

№ 12 Едмунд Мігось (1*, 0, 3, 2, 1) = 7 + 1*.

№ 13 Броніслав Рогаль (2*, 2, 2, 2, 1) = 9 + 1*

№ 14 Єжи Падєвські (3, 0, –, 1, 3) = 7.

№ 15 Анджей Виглєнда (1*, Сх, 1*, 3) = 5 + 2*.

№ 16 – без гонщика.

СРСР – 42:

№ 1 Володимир Коваленко (2*, 1, 1, 2, 2) = 8 + 1*.

№ 2 Віктор Трофимов (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

№ 3 Борис Самородов (3, 3, 3, Сх, 2) = 11.

№ 4 Фаріт Шайнуров (0, 1, 0, 0, 0) = 1.

№ 5 Сергій Лятосінський (1, 0, 1, 1, 0) = 3.

№ 6 Валентин Моісєєв (0, 1, 2, 1, 0) = 4.

№ 7 Костянтин Кришталь (0, Сх) = 0.

№ 8 Віктор Кузнєцов – Н/С.

Заїзди:

1. Трофимов, Коваленко*, Жито, Ткоч. 1:5 (1:5).

2. Самородов, Погожельські, Мігось*, Шайнуров. 3:3 (4:8). 77.3 сек. – повторення рекорду треку.

3. Падєвські, Рогаль*, Лятосінський, Моісєєв. 5:1 (9:9).

4. Трофимов, Ткоч, Виглєнда*, Кришталь. 3:3 (12:12). 77.1 сек. – новий рекорд треку.

5. Самородов, Рогаль, Шайнуров, Падєвські. 2:4 (14:16).

6. Трофимов, Погожельські, Коваленко, Мігось. 2:4 (16:20). 76.5 сек. – новий рекорд треку.

7. Жито, Ткоч*, Моісєєв, Лятосінський. 5:1 (21:21).

8. Трофимов, Рогаль, Коваленко, Виглєнда (Сх) (замість Падєвські). 2:4 (23:25).

9. Мігось, Моісєєв, Лятосінський, Погожельські (Сх). 3:3 (26:28).

10. Самородов, Жито, Виглєнда* (замість Ткоча), Шайнуров. 3:3 (29:31).

11. Жито, Коваленко, Падєвські, Шайнуров. 4:2 (33:33).

12. Трофимов, Рогаль, Лятосінський, Погожельські (Сх). 2:4 (35:37).

13. Падєвські, Мігось, Самородов (Сх), Кришталь (Сх). 5:0 (40:37).

14. Виглєнда, Погожельські*, Моісєєв, Шайнуров. 5:1 (45:38).

15. Жито, Самородов, Мігось, Лятосінський. 4:2 (49:40).

16. Ткоч, Коваленко, Рогаль, Моісєєв. 4:2 (53:42).

Всього Віктор Трофимов у Гожуві провів 6 гонок.

Після цих гонок були інші, всього у Гожуві Вєлькопольські стартувало 12 рівненських гонщиків, Назар Парніцький став 13-м у цьому реєстрі. Упродовж 2023 року він вже двічі випробував доріжку стадіону ім. Едварда Янцажа, довжина котрої складає вже 329 м.

Рівняни прийняли участь у 27 поєдинках у Гожуві…

У таблиці побачите невелику статистику, можливо вона не є повною:

 

№ з/п	Гонщик	Роки виступів	Кількість гонок	Кількість очок
1.	Віталій Шило	1962, 1963	2	10
2.	Костянтин Кришталь	1963, 1964	2	0
3.	Віктор Трофимов	1964, 1967, 1968, 1971, 1972, 1974	6	53
4.	Григорій Хлиновський	1971, 1972, 1977-2	4	44
5.	Василь Мурашко	1973	1	0
6.	Павло Хлиновський	1975, 1977	2	1
7.	Віктор Кузнєцов	1975	1	4
8.	Володимир Рожанчук	1977	1	8
9.	Ігор Марко	1984	1	9
10.	Ігор Звєрєв	1984	1	4
11.	Станіслав Мельничук	2015	1	8
11.	Віктор Трофимов-молодший	2016, 2017, 2018, 2019-4, 2020	8	54
12.	Марко Левішин	2017, 2022, 2023	3	22
13.	Назар Парніцький	2023-2	2	11
13		20	27	228

А тепер власне результати самого фіналу юніорів 2023 року, де перемогу здобув незаперечний лідер циклу польський талант Віктор Пшиємські. Він виграв 5 заїздів і став чемпіоном Європи.

Назар Парніцький посів 7-е місце з 8 пунктами (невдало розпочав гонку), і надіємося, що у Назара у чемпіонаті Європи до 19 років є ще два сезони для здобуття більш високого місця. Побажаємо Назару успішних виступів у сезоні 2023 року та наступних юніорських роках!

1. № 5 Віктор Пшиємські (Польща) (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

2. № 16 Даміан Ратайчак (Польща) (3, 3, 3, 2, 1) = 12.
3. № 6 Матіас Поллестад (Норвегія) (1, 3, 2, 3, 3) = 12.
4. № 7 Норік Бльодорн (Німеччина) (2, 3, 3, 2, 2) = 12.
5. № 2 Оскар Палюх (Польща) (2, П/В, 2, 3, 3) = 10.
6. № 9 Уїльям Дрейєр (Данія) (2, 2, 3, 1, 0) = 8.
7. № 10 Назар Парніцький (Україна) (0, 2, 2, 1, 3) = 8.
8. № 4 Каспер Хенрікссон (Швеція) (1, 2, 1, 2, 2) = 8.
9. № 12 Себастьян Кьосслер (Австрія) (3, 1, П/В, 1, 2) = 7.
10. № 14 Антоні Менсел (Польща) (1, 1, 2, 3, Сх) = 7.
11. № 1 Кшиштоф Левандовські (Польща) (3, 1, 0, 0, 2) = 6.
12. № 11 Йєспер Кнудсен (Данія) (1, 1, 1, 2, 1) = 6.
13. № 15 Анже Грмек (Словенія) (2, 0, 1, 0, 1) = 4.
14. № 3 Ніклас Хольм Якобсен (Данія) (0, 2, 1, 0, 1) = 4.
15. № 13 Ніклас Аагаард (Данія) (0, 0, 0, 1, 0) = 1.
16. № 8 Джонні Вінант (Німеччина) (0, 0, П, 0, 0) = 0.
17. № 17 Матоуш Каменік (Чехія) – Н/В.
18. № 18 Оскар Хуріш (Польща) – Н/С.

Заїзди:
1. Левандовські, Палюх, Хенрікссон, Якобсен. 62.3 сек.
2. Пшиємські, Бльодорн, Поллестад, Вінант. 60.85 сек. – НЧД.
3. Кьосслер, Дрейєр, Кнудсен, Парніцький. 62.12 сек.
4. Ратайчак, Грмек, Менсел, Аагаард. 61.62 сек.
5. Пшиємські, Дрейєр, Левандовські, Аагаард. 62.03 сек.
6. Поллестад, Парніцький, Менсел, Палюх (П/В). 62.51 сек.
7. Бльодорн, Якобсен, Кнудсен, Грмек. 62.53 сек.
8. Ратайчак, Хенрікссон, Кьосслер, Вінант.61.91 сек.
9. Ратайчак, Поллестад, Кнудсен, Левандовські. 62.70 сек.
10. Пшиємські, Палюх, Грмек, Кьосслер (П/В). 61.25 сек.
11. Дрейєр, Менсел, Якобсен, Вінант (П). 62.74 сек.
12. Бльодорн, Парніцький, Хенрікссон, Аагаард. 62.63 сек.
13. Менсел, Бльодорн, Кьосслер, Левандовські. 63.44 сек.
14. Палюх, Кнудсен, Аагаард, Вінант. 62.87 сек.
15. Пшиємські, Ратайчак, Парніцький, Якобсен. 61.75 сек.
16. Поллестад, Хенрікссон, Дрейєр, Грмек. 62.63 сек.
17. Парніцький, Левандовські, Грмек, Вінант. 62.43 сек.
18. Палюх, Бльодорн, Ратайчак, Дрейєр. 62.21 сек.
19. Поллестад, Кьосслер, Якобсен, Аагаард. 63.03 сек.

20. Пшиємські, Хенрікссон, Кнудсен, Менсел (Сх). 62.70 сек.

FIME Jury President: Сергій Лятосінський (Україна).

FIME Referee: Крістіна Турнбулл (Великобританія).

У матеріалі використані світлини Марціна Іманьські.

Відкритий Кубок зі спідвею до Дня шахтаря. Червоноград. Мототрек „Гірник”. 27 серпня 2023 року. 16:30 год.

27 серпня 2023 року у Червонограді відбулося дві події: о 12:00 год. у палаці Потоцьких (Червоноградська філія Львівського музею історії релігії) відкрилася виставка, присвячена 60-річчю червоноградського спідвею, а о 16:30 год. на мототреку „Гірник” розпочалися змагання відкритого Кубку до Дня шахтаря.

Юнаки змагалися у двох класах: 3 учасники у класі 125 куб. см (метанол) та 7 учасників у класі 140 куб. см (бензин), і традиційно долали дистанцію в 3 кола по 3 гонщики у заїзді. Пунктуація за схемою 2-1-0. У заїздах вони стартували теж окремо, таким чином, відбулося 3 метанольних заїзди та 7 бензинових заїздів плюс для останніх було проведено ще фінальний заїзд з 4 спортсменами (пунктуація 3-2-1-0). У класі 500 куб. см на доріжку виїжджали 9 гонщиків та 1 запасний.

Після кожної серії тричі із показовими заїздами стартували під стрічку вихованці СК „Захід” Арсен Шкирінський та Олександр Нестерук.

Варто відзначити, що змагання до Дня шахтаря у Червонограді проходять не вперше, і на відкриття виставки було підготовлено бюлетень про історію цих змагань та коротку їх статистику. Але вже на виставці стало зрозуміло, що інформація в бюлетені повинна бути доповнена. Адже було відомо про 18 турнірів, що відбулися до Дня шахтаря. І перший такий відбувся у 1981 році. 

Проте завдяки старанням Володимира Притискача та доброї волі доньки Андрія Дзядика, пані Ірини, котра зберегла унікальні матеріали з виступів свого батька та свого дядька - Олега Дзядика, вдалося віднайти інформацію про те, що змагання до Дня шахтаря відбувалися і раніше, а саме - 12 липня 1967 року. І Андрій Дзядик посів у тій гонці 5-е місце, хто став її переможцем, ще невідомо, але пошуки тривають...

Результати гонки:

Клас 125 куб. см (метанол). Юнаки:

1. № 8 Макар Левішин (Тучин, РМСТК) (2, 2, 2) = 6.

2. № 10 Захар Лустюк (Рівне, МСР) (1, 1, 1) = 3.

3. № 3 Володимир Зламан (Рівне, РМСТК) (0, 0, 0) = 0.

Заїзди:

1. Левішин, Лустюк, Зламан. 57.65 сек.

2. Левішин, Лустюк, Зламан. 57.38 сек. – НЧД.

3. Левішин, Лустюк, Зламан. 57.89 сек.

Клас 140 куб. см (бензин). Юнаки:

1. № 6 Арсеній Микульчин (Червоноград, СК „Захід”) (2, 2, 2) = 6 + 3.

2. № 11 Володимир Скороход (Рівне, МСР) (0, 2, 2) = 4 + 2.

3. № 9 Тимофій Захаров (Рівне, МСР) (1, 2, 1) = 4 + 1.

4. № 5 Данило Зінчук (Біла Криниця, ОСТК ТСОУ) (2, 0, 0) = 2 + 0.

5. № 12 Назар Стасюк (Рівне, МСР) (0, 1, 1) = 2.

6. № 2 Михайло Диньковський (Червоноград,СК „Захід”) (1, 1, 0) = 2.

7. № 1 Арсен Троцюк (Бугрин, ОСТК ТСОУ) (0, 1, Сх₁) = 1.

Заїзди:

1. Зінчук, Диньковський, Троцюк. 64.84 сек.

2. Микульчин, Захаров, Скороход. 58.18 сек. – НЧД.

3. Микульчин, Троцюк, Стасюк. 58.42 сек.

4. Скороход, Диньковський, Зінчук. 60.77 сек.

5. Захаров, Стасюк, Троцюк (Сх₁). 63.05 сек.

6. R/R. Микульчин, Захаров, Диньковський. 58.79 сек.

7. Скороход, Стасюк, Зінчук. 62.74 сек.

Фінал:

8. Микульчин, Скороход, Захаров, Зінчук. 59.00 сек.

Клас 500 куб. см. Юніори та дорослі:

1. № 3 Андрій Карпов (Червоноград, СК „Захід”) (2, 2, 2, 2) = 8.

2. № 7 Роман Капустін (Рівне, РМСТК) (2, 2, 2, 1) = 7.

3. № 4 Станіслав Огороднік (Клевань, МСР) (2, 1, 1, 2) = 6.

4. № 8 Назар Федорчук (Рівне, МСР) (1, 2, 0, 2) = 5.

5. № 2 Максим Середа (Костопіль, МСР) (1, 1, 1, 1) = 4.

6. № 6 Владислав Дуда (Рівне, МСР) (1, 1, 0, 1) = 3.

7. № 9 Сергій Данько (Червоноград, СК „Захід”) (0, 0, 2, 0) = 2.

8. № 1 Михайло Щолко (Рівне, МСР) (0, 0, 1, 0) = 1.

9. R1 Дмитро Мостовик (Червоноград, СК „Захід”) (–, –, –, 0) = 0.

10. № 5 Анатолій Мостовик (Червоноград, СК „Захід”) (0, 0, 0, –) = 0.

Заїзди:

1. Карпов, Середа, Щолко. 71.98 сек.

2. Огороднік, Дуда, Анатолій Мостовик. 69.79 сек.

3. Капустін, Федорчук, Данько. 66.97 сек.

4. Капустін, Огороднік, Щолко. 67.85 сек.

5. Федорчук, Середа, Анатолій Мостовик. 70.63 сек.

6. Карпов, Дуда, Данько. 72.03 сек.

7. Данько, Щолко, Анатолій Мостовик. 71.85 сек.

8. Карпов, Огороднік, Федорчук. 68.04 сек.

9. Капустін, Середа, Дуда. 67.50 сек.

10. Федорчук, Дуда, Щолко. 71.26 сек.

11. Карпов, Капустін, Дмитро Мостовик (замість Анатолія Мостовика). 66.79 сек. – НЧД.

12. Огороднік, Середа, Данько. 69.55 сек.

Показові заїзди. Клас 140 куб. см (бензин):

1. № 4 Арсен Шкирінський (Червоноград, СК „Захід”) (1, 1, 1) = 3.

2. № 7 Олександр Нестерук (Червоноград, СК „Захід”) (0, 0, 0) = 0.

Заїзди:

1. Шкирінський, Нестерук. 70.90 сек.

2. Шкирінський, Нестерук. 70.51 сек. – НЧД.

3. Шкирінський, Нестерук. 71.75 сек.

Міжнародний турнір, присвячений 70-річчю спідвею в Жарновіці. 30 липня 2023 року.

Наступного дня після півфіналу особистого чемпіонату Європи серед юніорів (U-19), Жарновіца відзначала 70-річчя спідвею у цьому словацькому центрі плохої драги. Апофеозом свята став міжнародний особистий турнір з участю єдиної словацької зірки спідвею Мартіна Вацуліка.

Якщо у Жарновіці стартує Мартін Вацулік, питання про переможця цих змагань відпадає автоматично, хіба що протилежне може трапитися у командній гонці, коли інші словацькі гонщики не завжди могли скласти конкуренцію суперникам [наприклад, у 2017 році у гонці V раунду Speedway Friendchip Cup (SFC) жарновіцька дружина посіла 3-є місце, Мартін Вацулік здобув 8 пунктів з 1 бонусом та один раз не стартував].

Проте святковий настрій у жарновіцьких уболівальників підтвердився значно більшою їх кількістю на трибунах у порівнянні із суботньою гонкою.

Історія виступів рівненських гонщиків у Жарновіці нараховує значну кількість змагань та наших спортсменів, котрі там стартували.

Першопрохідцем став Віктор Трофимов, котрий далекого 1962 року першим із рівнян випробував доріжку у Жарновіці. 09 вересня того року в Жарновіці відбулася гонка I Zlaty Pohar SNP, а кращий гонщик господарів отримав в нагороду ІІІ Zlatá Prilba SNP. На гонці були присутні 9000 глядачів.

Наш гонщик (стартовий № 1) вже у першому заїзді здобув перемогу, встановивши новий рекорд треку – 79.9 сек., правда цей рекорд довго не протримався, бо у 4-му та 6-му заїздах Борис Самородов двічі його покращив, довівши до 79.6 сек. Віктор Іванович у підсумку з 13 пунктами посів 2-е місце у гонці I Zlaty Pohar SNP.

Наступного року Віктор Трофимов стартував у Жарновіці у IV Міжнародному Кубку Дружби, де посів з 8 пунктами 8-е місце.

Через 20 років на жарновіцькому овалі виступав Віктор Кузнєцов, який став 4-м у турнірі ХХ Zlatá Prilba SNP, програвши фінальний заїзд Іржи Штанцлу, Золтану Адорьяну та Алешу Дримлю.

У 1985 році у ХХІІ Zlatá Prilba SNP стартував Володимир Трофимов, він здобув 6 очок та посів 9-е місце.

Знаковою була гонка 1995 року, коли 27 серпня з третьої спроби рівненський гонщик виграв турнір ХХХІІ Zlatá Prilba SNP, ним став Володимир Колодій.

Потім відбулося ще багато гонок, де виступали рівняни. Загалом статистика цих виступів наступна.

У період з 1962 року по сьогоднішній час (із врахуванням гонок 29 і 30 липня 2023 року) упродовж 23 сезонів у Жарновіці виступав 21 рівненський гонщик. Вони стартували у 42 гонках.

Найбільше змагань провели Станіслав Мельничук та Марко Левішин – по 12, Володимир Колодій – 6:

1. Віктор Трофимов – 2 гонки (1962, 1963).

2. Віктор Кузнєцов – 2 (1983, 1988).

3. Володимир Трофимов – 4 (1985, 1989, 1992, 2015).

4. Ігор Марко – 3 (1988, 1989, 1995).

5. Віктор Пастухов – 2 (1988-2).

6. Борис Ігнатов – 2 (1988-2).

7. Володимир Колодій – 6 (1988-2, 1993, 1994, 1995, 2015).

8. Ігор Звєрєв – 1 (1991).

9. Петро Велесик – 1 (2004).

10. Станіслав Мельничук – 12 (2012, 2013, 2014-2, 2015-2, 2017-3, 2018-2, 2019).

11. Віктор Трофимов-молодший – 3 (2015, 2016, 2018).

12. Назар Федорчук – 2 (2015, 2016).

13. Марко Левішин – 12 (2015, 2016, 2017-2, 2018, 2019-2, 2021, 2022-2, 2023-2).

14. Денис Присяжнюк – 1 (2015).

15. Максим Росощук – 1 (2016).

16. Станіслав Огороднік – 2 (2016, 2022).

17. Віталій Лисак – 4 (2016, 2018-2, 2023).

18. Василь Зламан – 1 (2022).

19. Михайло Тимощук – 1 (2022).

20. Назар Парніцький – 2 (2023-2).

21. Роман Капустін – 2 (2023-2).

№ з/п	Роки	Кількість гонок	Рівненські гонщики	Гонщики/ кількість гонок
1.	1962	1	1	Віктор Трофимов – 1
2.	1963	1	1	Віктор Трофимов – 1
3.	1983	1	1	Віктор Кузнєцов – 1
4.	1985	1	1	Володимир Трофимов – 1
5.	1988	3	5	Віктор Кузнєцов – 1, Ігор Марко – 1, Віктор Пастухов – 2, Борис Ігнатов – 2, Володимир Колодій – 2
6.	1989	1	2	Ігор Марко – 1, Володимир Трофимов – 1
7.	1991	1	1	Ігор Звєрєв – 1
8.	1992	1	1	Володимир Трофимов – 1
9.	1993	1	1	Володимир Колодій – 1
10.	1994	1	1	Володимир Колодій – 1
11.	1995	1	2	Володимир Колодій – 1, Ігор Марко – 1
12.	2004	1	1	Петро Велесик – 1
13.	2012	1	1	Станіслав Мельничук – 1 (Н/С)
14.	2013	1	1	Станіслав Мельничук – 1
15.	2014	2	1	Станіслав Мельничук – 2
16.	2015	4	7	Володимир Трофимов – 1, Володимир Колодій-старший – 1, Станіслав Мельничук – 2,  Віктор Трофимов-молодший – 1, Назар Федорчук – 1,  Марко Левішин – 1, Денис Присяжнюк – 1
17.	2016	3	6	Максим Росощук – 1,  Віктор Трофимов-молодший – 1, Станіслав Огороднік – 1,  Віталій Лисак – 1, Марко Левішин – 1,  Назар Федорчук – 1
18.	2017	4	2	Марко Левішин – 2, Станіслав Мельничук – 3
19.	2018	3	4	Станіслав Мельничук – 2,  Віталій Лисак – 2, Віктор Трофимов-молодший – 1, Марко Левішин – 1
20.	2019	2	2	Марко Левішин – 2, Станіслав Мельничук – 1
21.	2021	1	1	Марко Левішин – 1
22.	2022	3	4	Марко Левішин – 2,  Станіслав Огороднік – 1, Василь Зламан – 1,  Михайло Тимощук – 1
23.	2023	4	4	Марко Левішин – 2,  Віталій Лисак – 1, Назар Парніцький – 2,  Роман Капустін – 2
Разом:		42	21

Переможцями гонок у різні роки були рівняни:
1) Віктор Пастухов з комплектом (15 пунктів) виграв особисту товариську гонку наприкінці сезону 1988 року, коли він виступав у складі львівського СКА;
2) львівський СКА виграв командну товариську гонку наприкінці сезону 1988 року у місцевого клубу „Преглейка” – 53:55. У складі СКА (Львів) виступали три рівненських гонщики: Віктор Пастухов, Володимир Колодій та Борис Ігнатов;
3) Володимир Колодій з комплектом (12 + 4 + 5 пунктів) у 1995 році виграв 32 Zlatá Prilba SNP (у заїздах основної серії та півфіналах стартувало по 5 гонщиків, у баражі та фіналі – по 6);
4) Володимир Трофимов з комплектом (16 + 4 пунктів) у 2015 році виграв міжнародну гонку ветеранів;
5) у дебютному розіграші SFC у 2017 році переможцем 5-го раунду стала рівненська команда КЗ РМСТК (здобула 30 очок), у складі якої виступали Марко Левішин (завоював 9 пунктів та 1 бонус) та Станіслав Мельничук (завоював малий комплект 11 + 1* очок);
6) у фіналі European U-19 Speedway Pairs Cup перемогу здобула юніорська збірна Польщі (26 очок), у складі якої виступав Віктор Трофимов-молодший (здобув 14 очок);
7) у 3-му розіграші SFC у 2019 році переможцем 3-го раунду стала рівненська команда Rivne Speedway Club (здобула 35 очок), у складі якої виступали Марко Левішин (завоював 11 пунктів) та Станіслав Мельничук (завоював 10 пунктів).

Тепер власне перехожу до гонки з нагоди 70-річчя жарновіцького спідвею. У ній стартували 20 гонщиків, серед них троє рівнян – Марко Левішин, Назар Парніцький та Роман Капустін. 

Замість австралійця Брейдена МакГіннесса під його №2 виступав Ярослав Ванічек (Чехія). Не прибув на гонку також польський гонщик Роберт Хмєль, під його №14 виступав перший запасний Роман Капустін. У всіх заїздах стартувало по 5 гонщиків, котрі їхали 4 кола. Фінальний заїзд спорстмени долали у 6 кіл. 

Незважаючи на складну сітку заїздів, Марко Левішин потрапив до півфіналу (в основній серії він двічі їхав з Антоніо Ліндбаком, двічі програв йому, також програв Мартіну Вацуліку, проте здолав Яна Квеха та двічі Назара Парніцького). Назар Парніцький також вийшов до півфіналу, у нього суперники були слабші, ніж у Марка Левішина – Назар здолав Оскара Палюха та Матіча Івачіча.

Півфінали виявилися для наших лідерів непідступними: Марко Левішин фінішував третім після Івачіча і знову ж таки Ліндбака, а Назар Парніцький був 4-м вслід за Квехом, Войдило та австралійцем Вестом. В результаті, Марко посів 6-е місце, Назар – 8-е, Роман – 19-е.

Результати гонки:

1. № 3 Мартін Вацулік (Словаччина) (4, 4, 4, 4) = 16 + 4.

2. № 6 Ян Квех (Чехія) (4, 3, 3, 3) = 13 + 4 + 3.

3. № 7 Матіч Івачіч (Словенія) (3, 4, 3, 2) = 12 + 4 + 2.

4. № 8 Антоніо Ліндбак (Швеція) (4, 4, 2, 3) = 13 + 3 + 1.

5. № 15 Патрік Войдило (Польща) (В, 1, 4, 4) = 9 + 3 + Сх.

6. № 16 Марко Левішин (Україна) (3, 3, 3, 4) = 13 + 2.

7. № 12 Майкл Вест (Австралія) (2, 1, 2, 3) = 8 + 2.

8. № 1 Назар Парніцький (Україна) (4, 2, 4, 2) = 12 + 1.

9. № 10 Стівен Горе (Франція) (3, 3, 2, 3) = 11 + 1.

10. № 13 Оскар Палюх (Польща) (1, 4, 4, 4) = 13 + 0.

11. № 17 Якуб Кравчик (Польща) (0, 2, 3, 2) = 7 + 0.

12. № 9 Якуб Валковіч (Словаччина) (3, 2, 1, 1) = 7.

13. № 18 Норберт Магоші (Угорщина) (2, 1, 1, 2) = 6.

14. № 5 Себастьян Кьосслер (Австрія) (2, 3, Н/С, Н/С) = 5.

15. № 2 Ярослав Ванічек (Чехія) (1, 2, 0, 1) = 4.

16. № 4 Ян Мацек (Чехія) (Сх, Сх, 2, 1) = 3.

17. № 11 Мілєн Манєв (Болгарія) (2, 0, Сх, Н/С) = 2.

18. № 19 Факундо Куелло (Аргентина) (1, 0, 1, 0) = 2.

19. № 14 Роман Капустін (Україна) (0, 1, 1, П) = 2.

20. № 20 Міхал Бастецькі (Чехія) (1, 0, 0, 0) = 1.

Заїзди:

1. Парніцький, Валковіч, Кьосслер, Палюх, Кравчик.

2. Квех, Горе, Магоші, Ванічек, Капустін.

3. Вацулік, Івачіч, Манєв, Куелло, Войдило (В).

4. Ліндбак, Левішин, Вест, Бастецькі, Мацек (Сх).

5. Ліндбак, Левішин, Парніцький, Магоші, Манєв.

6. Палюх, Кьосслер, Ванічек, Вест, Куелло.

7. Вацулік, Квех, Валковіч, Капустін, Бастецькі.

8. Івачіч, Горе, Кравчик, Войдило, Мацек (Сх).

9. Парніцький, Івачіч, Вест, Капустін, Бастецькі.

10. Войдило, Кравчик, Ліндбак, Валковіч, Ванічек.

11. Вацулік, Левішин, Горе, Магоші, Кьосслер (Н/С).

12. Палюх, Квех, Мацек, Куелло, Манєв.

13. Левішин, Квех, Парніцький, Валковіч, Куелло.

14. Палюх, Горе, Івачіч, Ванічек, Бастецькі.

15. Вацулік, Ліндбак, Кравчик, Капустін (П), Манєв (Н/С).

16. Войдило, Вест, Магоші, Мацек, Кьосслер (Н/С).

Півфінал 1:

17. Івачіч, Ліндбак, Левішин, Горе, Кравчик.

Півфінал 2:

18. Квех, Войдило, Вест, Парніцький, Палюх.

Фінал:

19. Вацулік, Квех, Івачіч, Ліндбак, Войдило (Сх).

Під час підготовки матеріалу були використані світлини Жіта Дорогі (Угорщина), Сергія Головні (Україна) та з сайту www.speedway.sk.