Володимир КАЗАКОВ – майстер іподромних трас

5 жовтня 2015 року одному із ветеранів рівненського мотоциклетного спорту Володимиру Олександровичу Казакову виповнилося 60 років!

Вибагливим рівненським уболівальникам Володимир Казаков, можливо, менше відомий, як гонщик-гаревик, адже він частіше виступав в іншому виді мотоциклетного спорту – іподромних гонках.

 На фото: срібний призер чемпіонату Радянського Союзу та багаторазовий чемпіон України з мотоциклетних гонок по іподрому у класі мотоциклів з об’ємом двигуна до 250 см³ Володимир Казаков.

Тому хочеться про нього розповісти, адже скромний внесок Володимира Казакова у справу розвитку і популяризацію рівненського спідвею і всього нашого мотоциклетного спорту є тією складовою, без якої зараз важко уявити самий популярний у Рівному вид спорту.

Володимир Казаков дебютував у спідвеї у вересні 1972 року. Молодому юнакові, якому тоді ще не виповнилося 17 років, у виїзних гонках „Радуги” в Саратові (8 вересня) і Балаково (11 вересня) випала велика честь захищати кольори „Радуги”. Тоді наша команда приймала участь у чемпіонаті СРСР в класі „А” (теперішня вища ліга). За відсутності провідних рівненських гонщиків Віктора Трофімова та Григорія Хлиновського, які у складі збірної Радянського Союзу виступали в Європі (3 вересня 1972 року – європейський фінал особистого чемпіонату світу у Вроцлаві (Польща), 16 вересня 1972 року – фінал особистого чемпіонату світу на лондонському „Уемблі”, 24 вересня 1972 року – фінал командного чемпіонату світу в німецькому Ольчінгу), „Радуга” змушена була виступати в послабленому складі і вдатися до послуг юніорів. Дебют виявився не зовсім вдалим, адже наша команда обидві зустрічі програла – в Саратові місцевому „Салюту” з рахунком 22:55 і в Балаково майбутньому срібному призеру чемпіонату „Турбіні” – з рахунком 13:65. Загальне 7-е місце „Радуги” серед 8 клубів не додало оптимізму рівненським уболівальникам у сезоні 1972 року і команда, вигравши тільки 3 матчі з 14, понизилася у класі.

Володимир Казаков виступав у ровенській „Радузі” протягом ще двох наступних сезонів, коли команда змушена була стартувати у чемпіонаті СРСР у класі „Б” (1-а зона). В цей період (1973-74 рр.) ровенська „Радуга” займала у своїй зоні стабільне третє місце. А у 1974 році Володимир Казаков був призваний на строкову військову службу до лав Радянської Армії, після закінчення якої ще два сезони (1976-77 рр.) був заявлений у складі ровенського клубу. Чемпіонат 1976 року ровенська „Радуга” провела дуже успішно, і вигравши 1-у зону першої ліги (у 20 гонках здобуто 18 перемог, ще на дві гонки у Вознесенськ команда не виїжджала), у перехідному турнірі посіла 2-е місце після „Востока” (Владивосток), завоювавши право виступати у наступному сезоні у вищій лізі радянського спідвею. Пізніше Володимир Казаков ще двічі був заявлений за рівненські команди:
у 1977 році – за „Радугу”, у 1981 році – за „Сигнал”.

Але найбільших успіхів Володимир Олександрович добився в мотогонках по іподрому. Протягом всього часу Володимир Казаков наполегливо займався мотогонками по іподрому під керівництвом відомого тренера та мотогонщика Бориса Фідруса. Перший успіх прийшов до Володимира Казакова у Києві, коли 12 серпня 1973 року він став бронзовим призером особисто-командного чемпіонат України з мотоциклетних гонок по іподрому серед юнаків (клас мотоциклів з об’ємом двигуна до 125 см³).

Наступну нагороду – бронзову медаль, Володимир Казаков завоював на чемпіонаті України з мотоциклетних гонок по іподрому у класі мотоциклів з об’ємом двигуна до 250 см³ серед дорослих. Змагання відбувалися на одеському іподромі 17 квітня 1977 року. А вже через рік Одеса вітала нових чемпіонів, і серед них був Володимир Казаков. 15-16 квітня 1978 року ровенські спортсмени у командному заліку чемпіонату України з мотоциклетних гонок по іподрому посіли загальне 3-є місце, а в особистому заліку – успіх був ще вагомішим. Відразу двоє вихованців ровенського мотоспорту стали чемпіонами України. Золото 18-річного Олександра Коршакова, який став чемпіоном України з мотогонок по іподрому серед юнаків у класі мотоциклів з об’ємом двигуна до 125 см³, продублював медаллю найвищого ґатунку Володимир Казаков, здобувши звання чемпіона України серед дорослих у класі мотоциклів з об’ємом двигуна до 250 см³. Ще одну медаль – срібну, завоювала Віра Раєвська серед жінок, а наставник наших спортсменів, майстер спорту Борис Фідрус, виборов бронзову нагороду у класі мотоциклів з об’ємом двигуна до 125 см³ серед дорослих. Наприкінці 1978 року Володимиру Казакову було присвоєно високе спортивне звання майстра спорту СРСР з мотоциклетного спорту.

Але вершиною спортивних здобутків Володимира Казакова стали нагороди, завойовані ним у 1979 році. Вересень того року наші мотоспортсмени проводили в далекій столиці Киргизії – місті Фрунзе. У фінальних змаганнях VII літньої Спартакіади народів СРСР та чемпіонаті Радянського Союзу з мотоциклетних гонок по іподрому спільно з київськими та одеськими мотогонщиками, кольори збірної України достойно представляли і ровенські спортсмени. Особливо вдалим серед юнаків був виступ Володимира Трофімова – сина знаменитого ровенського гонщика Віктора Івановича Трофімова, який у класі мотоциклів з об’ємом двигуна до 125 см³, виграв золоту медаль і здобув титул чемпіона Спартакіади з цього виду спорту. Другим у цьому ж класі був ще один ровенський вихованець Віктор Дехтярук. Але не менш важливим став успіх Володимира Казакова. 22-23 вересня 1979 року його срібна медаль чемпіонату у класі мотоциклів з об’ємом двигуна до 250 см³, стала вагомим внеском в успіх збірної України та доповненням до золотої медалі чемпіона Киргизії, завойованої тиждень раніше на цьому ж самому треку Володимиром Казаковим.

На фото: вгорі – чемпіон України з мотоциклетних гонок по іподрому 1985 року у класі мотоциклів з об’ємом двигуна до 250 см³ Володимир Казаков; внизу – нагородження чемпіона України Володимира Казакова. Одеса. 21 квітня 1985 року.

 

Одеський іподром для наших мотогонщиків був фартовим. Це Володимир Казаков довів у травні 1982 та квітні 1985 років, коли знову завоював звання чемпіона України з мотоциклетних гонок по іподрому у своєму улюбленому класі мотоциклів з об’ємом двигуна до 250 см³.

Крім іподромних мотогонок, Володимир Казаков займався ще й мотокросом, мотогонками на льоду, автомобільними трековими гонками. Наприклад, у січні 1978 року Володимир Казаков прийняв участь у чемпіонаті ДТСААФ України з автомобільних трекових гонок у Харкові. Спортсмени змагалися на легкових автомобілях ГАЗ-24, ВАЗ-2101 та М-412. Команда нашої області у складі Володимира Тріфонова, Володимира Казакова та Миколи Омельчука посіла у командному заліку 8-е місце. За його плечима – безліч змагань з автомобільного двоборства та багатоборства на легкових та вантажних автомобілях.

Сьогодні Володимир Казаков працює водієм, не дуже охоче згадує свою спортивну молодість, адже травми, отримані на тренуваннях та змаганнях все частіше дають про себе знати, але сьогоднішній стан нашого мотоциклетного спорту його дуже турбує. Приховані переживання, які можна побачити під час спілкування з майстром іподромних доріжок, завжди починають хвилювати співбесідників. Володимир Казаков хоче лише одного – щоб теперішня держава приділяла більше уваги мотоспорту, допомагала молодим та перспективним юнакам продовжувати славні традиції того покоління рівненських вихованців спорту мужніх, яке протягом вже 55 років стало відомим далеко за межами нашої країни. А ветерани повинні бути завжди в пошані та достойно забезпечені соціальними інститутами.

На фото: 24 травня 2009 року під час відкриття виставки у Рівненському обласному краєзнавчому музеї, присвяченої 50-річчю рівненського спідвею. Володимир Казаков залишає свій автограф для історії.

Від імені багаточисельної армії уболівальників рівненського спідвею та ветеранів мотоциклетного спорту вітаю Володимира Олександровича КАЗАКОВА з 60-річним Днем народження та бажаю йому міцного здоров’я, довгих років життя, щастя та нових перемог у всіх справах!