Спогади восьмирічного хлопчака, котрий у 1972 році закінчив 1-й клас Млинівської середньої школи № 2 на відмінно...
В якості подарунку я отримав дві поїздки з батьком спочатку до обласного центру – Рівного, а за тиждень – до Києва. Майже тиждень перебування в Києві запам'ятався купанням в Дніпрі (плавав я тоді вже добре, в 4 з половиною роки навчився плавати в Млинові в рідній Ікві), відвідуванням Лаври та футбольним матчем „Динамо” (Київ) – „Локомотив” (москва). Кияни виграли 1:0, гол забив Олександр Дамін. Прізвище цього гравця нічого мені не говорило, бо всі уболівальники, хто сидів на трибуні поруч з нами, згадували лише Віктора Рудакова, Олега Блохіна, Володимира Мунтяна, Віктора Колотова, Володимира Трошкіна, Анатолія Пузача та Віктора Матвієнка. Мені також прізвища цих футболістів були знайомі, а тут їх всіх побачив наживо. Футбольний матч також врізався в пам'ять ще й морозивом – молоді дівчата ходили між трибунами та продавали Ескімо. Для 8-річного дротика з провінції це було неймовірно та смачно: я поклав за два тайми 4 чи 5 порцій (було гаряче)...
Але мова зараз піде про 16 липня 1972 року – 53 роки назад я вперше потрапив на мототрек та побачив наживо спідвей!
Ось це було фантастично. До цього я не знав, що існує такий вид спорту. Коли після мандрів вулицями та парками Рівного, традиційного морозива та дитячої залізниці і різних атракціонів, я побачив біля колишнього універмагу афішу, що сьогодні, 16 липня 1972 року, відбудеться календарна зустріч чемпіонату країни з мотогонок по гаревій доріжці між командами класу А „Радуга” (Рівне) та „Салют” (Саратов). Змагання розпочиналися о 19:00 год. і батько мені сказав, що ми можемо їх відвідати, незважаючи на те, що потім нам потрібно було повертатися у Млинів. Але все відбулося миттєво і рішення було прийнято негайно – ми їдемо на мототрек. Після гонки ми встигли на автобус і успішно недільним вечором приїхали додому.
На мототреку я був вражений: тут все перед твоїми очима, і в першу чергу, легендарні гонщики рівненської команди. Зрозуміло, що найбільше закарбувалися в пам'яті імена та прізвища лідерів „Радуги” – Віктора Трофимова та Григорія Хлиновського. Проте, незважаючи на всі їх зусилля та інших партнерів, рівняни поступилися. Я ледве не плакав, адже всі навколо казали, що гості – дебютанти чемпіонату. І я не міг зрозуміти, як старожили вищої ліги примудрилися сильним складом програти новачкам.
Прикра поразка, мені було сумно...
У вівторок 18 липня 1972 року місцева газета ЧП скромно повідомила про цю гонку, назвавши свій матеріал "Підвели лідери", звинувативши у поразці Віктор Трофимова та Григорія Хлиновського:
Це через багато десятиліть вдалося віднайти більше інформації про цю гонку та про чемпіонат 1972 року. Повний результат цієї гонки надав Віктор Марцильонок з Даугавпілса, нині вже покійний, на жаль (Віктор більше відомий під ніком Оптиміст на старих спідвейних форумах)...
У фондах Державного архіву Рівненської області вдалося розшукати заявку команд на цю гонку (Опис 1, Фонд Р-623, Справа 385, Арк. 84), з якої видно, що у складі гостей виступав українець Володимир Харченко...
А нашу команду того року вольовим рішенням Федерації відправили до першої ліги (клас Б), щоб врятувати "мертвого" 5-разового чемпіона країни з Уфи, що не здобув у чемпіонаті жодного пункту...
Я 3 роки тому назад вже публікував результат цієї гонки, але ще раз хочу його нагадати уболівальникам (інформацію про головного суддю не вдалося віднайти)...
„Радуга” (Рівне) – „Салют” (Саратов) 36:42.
„Радуга” (Рівне) – 36:
№ 1 Григорій Хлиновський (2, 3, 3, 0) = 8.
№ 2 Ростислав Петруняк (0, Сх, 0, 0) = 0.
№ 3 Віктор Трофимов (2, 2, 2, Сх, 3) = 9.
№ 4 Володимир Сімак (1*, 0, 1, 0) = 2 + 1*.
№ 5 Анатолій Раєвський (2, 1, 3, –) = 6.
№ 6 Борис Фідрус (0, –, 1, –) = 1.
№ 7 Василь Мурашко (3, 3, 3, 1) = 10.
Тактичний резерв:
№ 1 Григорій Хлиновський.
№ 3 Віктор Трофимов.
№ 7 Василь Мурашко.
„Салют” (Саратов) – 42:
№ 9 Олег Гінтер (3, 3, П, 2*) = 8 + 1*.
№ 10 Володимир Харченко (1, 2, 1, 2) = 6.
№ 11 Іван Сібірєв (3, 2, 2, 2) = 9.
№ 12 Сергій Чувашкін (0, 0, 0, –) = 0.
№ 13 Микола Дубровін (3, 2, 3, 3) = 11.
№ 14 Віктор Кулаков (1, 1*, 1, 1*) = 4 + 2*.
№ 15 Анатолій Гінтер (1, 2, 1*) = 4 + 1*.
Тактичний резерв:
№ 9 Олег Гінтер.
№ 11 Іван Сібірєв.
№ 13 Микола Дубровін.
Заїзди:
1. Олег Гінтер, Хлиновський, Харченко, Петруняк. 2:4 (2:4).
2. Сібірєв, Трофимов, Сімак*, Чувашкін. 3:3 (5:7).
3. Дубровін, Раєвський, Кулаков, Фідрус. 2:4 (7:11).
4. Мурашко, Харченко, Анатолій Гінтер, Петруняк (Сх). 3:3 (10:14).
5. Мурашко (замість Фідруса), Сібірєв, Раєвський, Чувашкін. 4:2 (14:16).
6. Олег Гінтер, Трофимов, Харченко, Сімак. 2:4 (16:20).
7. Хлиновський, Дубровін, Кулаков*, Петруняк. 3:3 (19:23).
8. Мурашко, Анатолій Гінтер, Сімак, Чувашкін. 4:2 (23:25).
9. Раєвський, Харченко, Фідрус, Олег Гінтер (П). 4:2 (27:27).
10. Дубровін, Трофимов, Кулаков, Сімак. 2:4 (29:31).
11. Хлиновський, Сібірєв, Анатолій Гінтер* (замість Чувашкіна), Петруняк. 3:3 (32:34).
12. Дубровін, Олег Гінтер*, Мурашко (замість Фідруса), Трофимов (Сх). 1:5 (33:39).
13. Трофимов (замість Раєвського), Сібірєв, Кулаков*, Хлиновський. 3:3 (36:42).
Головний секретар: суддя РК Віктор ТЕСЛЕНКО (Рівне).
Секретар: суддя РК Костянтин МОРОХОВЕЦЬ (Рівне).
Любимо спідвей і пам'ятаємо тих гонщиків, хто приносив славу Рівному та Україні в різні роки на різних треках багатьох країн Європи та світу!
