Badge "50 years of speedway in Rovno"

22 березня 2017 р.

Пам'яті Віктора Івановича ТРОФИМОВА...

22 березня 2017 року легендарному рівненському гонщику, чотириразовому срібному призеру (1966, 1971, 1972, 1975 рр.), триразовому бронзовому призеру (1967, 1969, 1973 рр.) командних чемпіонатів світу, у яких стартував упродовж 10 сезонів (1965-1969 рр., 1971-1973 рр., 1975, 1976 рр.) та 9 разів виступав у фіналах, дворазовому фіналісту особистих чемпіонатів світу (1972, 1975 рр.), у яких стартував упродовж 15 сезонів поспіль (1962-1976 рр.), чемпіону СРСР 1967 року в особистому заліку та одночасно переможцю IV Спартакіади народів СРСР 1967 року в особистому заліку, дворазовому бронзовому призеру командних чемпіонатів СРСР у складі команди „РАДУГА” (Ровно) 1962, 1966 рр., дворазовому бронзовому призеру особистих чемпіонатів СРСР 1964, 1969 рр. та 5-разовому чемпіону України в особистому заліку (1961, 1964, 1965, 1966, 1969 рр.), майстру спорту СРСР міжнародного класу з мотоциклетного спорту, Віктору Івановичу ТРОФИМОВУ, могло б виповнитися 79 років...


Більше 3 років немає з нами Віктора Івановича...
Але пам'ять про видатного спортсмена, гонщика і прекрасну людину назавжди залишиться у всіх уболівальників спідвею...

Соьогодні хочу повідомити інформацію про ті змагання, у яких Віктор Іванович ТРОФИМОВ здобув перемоги та комплекти очок. На сьогодгішній день вдалося зібрати підтвердження про 27 таких гонок, насправді їх більше, і робота з їх пошуку триває...

19 комплектів здобуто у Ровно, 2 - у Чернівцях і по одному - у Даугавпілсі, Ризі, Кракові, Гожуві Вєлькопольські, Ростоку та Червонограді.


Комплекти Віктора Івановича ТРОФИМОВА:

1960 рік.

1. 25 вересня 1960 року. Ровно. Мототрек.
Товариська зустріч „Осінній приз” з участю гонщиків Ровно, Майкопа та Києва (особисто-командна). Другий день.
№ 2 Віктор Трофимов (Ровно) (3, 3, 3, 3) = 12.

1961 рік.

2. 2 липня 1961 року. Ровно. Мототрек.
Фінал І особистого чемпіонату України. Другий день.
Віктор Трофимов (Ровно) (3, 3, 3, 3) = 12.

1962 рік.

3. 11 квітня 1962 року. Ровно. Мототрек.
Особистий чемпіонат України. Перший день.
№ 9 Віктор Трофимов (Ровно) (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

4. 15 квітня 1962 року. Ровно. Мототрек.
І етап І особисто-командного чемпіонату СРСР. Другий день.
Віктор Трофимов, „Радуга” (Ровно) (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

1963 рік.

5. 20 липня 1963 року. Ровно. Мототрек.
IV етап ІІ особисто-командного чемпіонату СРСР. Перший день.
Віктор Трофимов, „Радуга” (Ровно) (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

6. 27 липня 1963 року. Ровно. Мототрек.
V этап ІІ особисто-командного чемпіонату СРСР. Перший день.
Віктор Трофимов, „Радуга” (Ровно) (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

7. 28 липня 1963 року. Ровно. Мототрек.
V этап ІІ особисто-командного чемпіонату СРСР. Другий день.
Віктор Трофимов, „Радуга” (Ровно) (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

1964 рік.

8. 18 квітня 1964 року. Чернівці. Мототрек.
Фінал особистого чемпіонату України. Перший день.
Віктор Трофимов (Ровно) (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

9. 19 квітня 1964 року. Чернівці. Мототрек.
Фінал особистого чемпіонату України. Другий день.
Віктор Трофимов (Ровно) (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

10. 11 жовтня 1964 року. Гожув Вєлькопольські (Польща).
Міжнародна товариська зустріч Польща – СРСР 53:42.
№ 2 Віктор Трофимов (СРСР) (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

11. 15 жовтня 1964 року. Краків (Польща).
Міжнародна товариська зустріч Польща – СРСР 55:41.
Віктор Трофимов (СРСР) (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

1965 рік.

12. 20 травня 1965 року. Ровно. Мототрек.
Півфінал № 1 особистого чемпіонату України.
Віктор Трофимов (Ровно) (3, 3, 3, 3) = 12.

13. 22 травня 1965 року. Ровно. Мототрек.
Фінал особистого чемпіонату України.
Віктор Трофимов (Ровно) (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

14. 15 жовтня 1965 року. Ровно. Мототрек.
Міжнародна товариська зутріч (командна).
„Радуга” (Ровно, СРСР) – „Влукняж” (Ченстохова, Польща) 59:18.
Віктор Трофимов, „Радуга” (Ровно, СРСР) (3, 3, 3, 3) = 12.

1966 рік.

15. 30 жовтня 1966 року. Ровно. Мототрек.
Фінал особистого чемпіонату України.
Віктор Трофимов (Ровно) (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

1969 рік.

16. 20 липня 1969 року. Ровно. Мототрек.
Фінал особистого чемпіонату України. Другий день.
Віктор Трофимов (Ровно) (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

17. 5 вересня 1969 року. Ровно. Мототрек.
Товариська зустріч перед чвертьфіналом командного Кубку СРСР.
„Радуга” (Ровно) – „Центр” (Москва). Перемога господарів з великим рахунком.
Віктор Трофимов, „Радуга” (Ровно) (3, 3, 3, 3) = 12.

18. 12 жовтня 1969 року. Росток (НДР).
Міжнародна товариська зустріч СРСР – Данія – Швеція – НДР (командна).
1. СРСР – 41.
2. НДР – 27.
3. Швеція – 18.
4. Данія – 10.
Віктор Трофимов (СРСР) (3, 3, 3, 3) = 12.

1970 рік.

19. 23 квітня 1970 року. Ровно. Мототрек.
Особистий чемпіонат Ровенської області.
Віктор Трофимов (Ровно) (3, 3, 3, 3) = 12.

20. 31 травня 1970 року. Ровно. Мототрек.
Тест-матч перед континентальним півфіналом особистого чемпіонату світу (особиста гонка).
Віктор Трофимов (Ровно) (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

1971 рік.

21. 14 травня 1971 року. Ровно. Мототрек.
Командный чемпіонат СРСР, клас „А”.
„Радуга” (Ровно) – „Башкірія” (Уфа) 44:32.
№ 11 Віктор Трофимов, „Радуга” (Ровно) (3, 3, 3, 3) = 12.

22. 5 серпня 1971 року. Ровно. Мототрек.
Чвертьфінал особистого чемпіонату СРСР. Другий день.
Віктор Трофимов (Ровно) (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

1973 рік.

23. 13 травня 1973 року. Ровно. Мототрек.
Командний чемпіонат СРСР, клас „Б”, 1-а зона.
„Радуга” (Ровно) – „Тайфун” (Еліста) 59:18.
Виктор Трофимов, „Радуга” (Ровно) (3, 3, 3, 3) = 12.

1976 рік.

24. 19 серпня 1976 року. Даугавпілс. Стадіон „Локомотив”.
Командний чемпіонат СРСР, перша ліга, 1-а зона.
„Дзінтарс” (Даугавпілс) – „Радуга” (Ровно) 36:42.
№ 9 Віктор Трофимов, „Радуга” (Ровно) (3, 3, 3, 3) = 12.

1977 рік.

25. До 6 травня 1977 року. Червоноград. Мототрек „Будівельник”.
Командний чемпіонат СССР, вища ліга.
„Радуга” (Ровно) – „Жигулі” (Тольятті) 55:53.
Віктор Трофимов, „Радуга” (Ровно) (3, 3, 3, 3, 3, 3) = 18.

1986 рік.

26. 23 серпня 1986 року. Рига. Стадіон „Бікернієкі”.
Особистий турнір з участю гонщиків Риги, Талліна і Ровно.
№ 3 Віктор Трофимов (Ровно) (3, 3, 3, 3) = 12.

1992 рік.

27. 20 вересня 1992 року. Рівне. Новий мототрек.
„Великий Приз ветеранів спідвею” (особиста гонка).
№ 4 Віктор Трофимов (Рівне) (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

ПАМ'ЯТАЄМО...

14 березня 2017 р.

Ігорю ЗВЄРЄВУ - 53 роки!

14 березня 2017 року, переможцю „Кубка Дружби” соціалістичних країн у командному заліку (1982 р.) та першому переможцю „Кубка Дружби” соціалістичних країн в особистому заліку (1984 р.), чемпіону СРСР 1983 р. серед юніорів в особистому заліку, чотириразовому чемпіону СРСР у командному заліку [1985-1987 рр. - у складі команди Сигнал (Ровно), 1991 р. - у складі команди СКА-Конвейєр (Львів)], чемпіону СНД 1992 р. у складі команди Фантастика (Рівне), чемпіону України 1985 р. серед юніорів в особистому заліку, чемпіону України 1988 р. в особистому заліку, вихованцю октябрьського спідвею, майстру спорту СРСР міжнародного класу, Ігорю ЗВЄРЄВУ, виповнилося 53 роки!


Доповненням до попередніх інформацій про кумира багатьох сотень і тисяч уболівальників спідвею у нашому місті і не тільки, буде неповна інформація про комплекти, завойовані Ігорем Звєрєвим на гаревих доріжках. Неповна тому, що володію інформацією не про всі гонки, в яких стартував лідер нашого Сигналу”. 

Поки що вдалося зібрати підтвердження про 27 таких гонок.

Відрадно те, що у сезоні 1987 року, коли наша команда втретє стала чемпіоном країни, Ігор Звєрєв здобув 7 комплектів пунктів: 5 - на домашньому треку в Ровно, 1 - в Черкеську на знаменитому „Домбаї” та 1 - у рідному місті Октябрьський.

Всього у Ровно Ігор Звєрєв здобув 14 комплектів, вдало він виступав і у Даугавпілсі, де 6 гонок фінішував максимально.

Дивіться самі:

Комплекти Ігоря ЗВЄРЄВА:

1982 рік.

1. 27 червня 1982 року. Октябрьський.
Півфінал особистого чемпіонату СРСР серед юніорів. Другий день.
Ігор Звєрєв (Октябрьський) (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

1983 рік.

2. 5 червня 1983 року. Октябрьський.
Півфінал особистого чемпіонату СРСР серед юніорів.
Ігор Звєрєв (Октябрьський) (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

1984 рік.

3. 18 вересня 1984 року. Ровно. Мототрек.
Командний чемпіонат СРСР. Вища ліга, західна зона.
„Сигнал” (Ровно) – „Цементник” (Черкеськ) 61:45.
№ 3 Ігор Звєрєв, „Сигнал” (Ровно) (3, 3, 3, 3, 3, 3) = 18.

4. 11 жовтня 1984 року. Ровно. Мототрек.
Командний чемпіонат СРСР. Вища ліга. Західна зона.
„Сигнал” (Ровно) – „Локомотив” (Даугавпілс) 67:41.
№ 5 Ігор Звєрєв, „Сигнал” (Ровно) (3, 3, 3, 3, 3, 3) = 18.

1985 рік.

5. 17 липня 1985 року. Даугавпілс. Стадіон „Локомотив”.
Особиста зустріч з участю гонщиків Даугавпілса і Ровно.
№ 11 Ігор Звєрєв, „Сигнал” (Ровно) (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

6. 28 липня 1985 року. Ровно. Мототрек.
Особиста зустріч з участю гонщиків Донецька і Ровно (особиста гонка, що не відбулася у Донецьку).
№ 10 Ігор Звєрєв, „Сигнал” (Ровно) (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

1986 рік.

7. 10 червня 1986 року. Ровно. Мототрек.
Особиста зустріч з участю гонщиків Ровно та Елісти.
№ 8 Ігор Звєрєв, „Сигнал” (Ровно) (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

8. 11 червня 1986 року. Ровно. Мототрек.
Командний чемпіонат СРСР. Вища ліга. Західна зона.
„Сигнал” (Ровно) – „Тайфун” (Еліста) 61:47.
№ 1 Ігор Звєрєв, „Сигнал” (Ровно) (3, 3, 3, 3, 3, 3) = 18.

9. 20 липня 1986 року. Ровно. Мототрек.
Півфінал (особистий) ІХ літньої Спартакіади народів СРСР.
№ 10 Ігор Звєрєв (Українська РСР) (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

10. 3 серпня 1986 року. Даугавпілс. Стадіон „Локомотив”.
Командна гонка на Кубок, присвячений Дню залізничника.
1. „Локомотив” (Даугавпілс) – 39.
2. „Сигнал” (Ровно) – 34.
3. „Тайфун” (Еліста) – 12.
4. „Целінієкс” (Рига) – 10.
№ 9 Ігор Звєрєв, „Сигнал” (Ровно) (3, 3, 3, 3) = 12.

1987 рік.

11. 13 червня 1987 року. Ровно. Мототрек.
Особиста гонка з участю гонщиків Ровно та Октябрьського.
Ігор Звєрєв, „Сигнал” (Ровно) (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

12. 28 червня 1987 року. Черкеськ. Мотодром „Домбай”.
Командний чемпіонат СРСР. Вища ліга.
„Цементник” (Черкеськ) – „Сигнал” (Ровно) 29:84.
№ 14 Ігор Звєрєв, „Сигнал” (Ровно) (3, 3, 3, 3, 3, 3) = 18.

13. 4 липня 1987 року. Октябрьський.
Командний чемпіонат СРСР. Вища ліга.
„Нафтовик” (Октябрьський) – „Сигнал” (Ровно) 40:66.
№ 14 Ігор Звєрєв, „Сигнал” (Ровно) (3, 3, 3, 3, 3, 3) = 18.

14. 29 липня 1987 року. Ровно. Мототрек.
Командний чемпіонат СРСР. Вища ліга.
„Сигнал” (Ровно) – „Цементник” (Черкеськ) 81:27.
№ 5 Ігор Звєрєв, „Сигнал” (Ровно) (3, 3, 3, 3, 3, 3) = 18.

15. 5 серпня 1987 року. Ровно. Мототрек.
Особиста гонка з участю гонщиків Ровно і Кемерово.
Ігор Звєрєв, „Сигнал” (Ровно) (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

16. 5 вересня 1987 року. Ровно. Мототрек.
Особиста гонка з участю гонщиків Ровно і Владивостока.
Ігор Звєрєв, „Сигнал” (Ровно) (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

17. 20 вересня 1987 року. Ровно. Мототрек.
Другий день III-го Меморіалу імені Миколи Кузнєцова.
Особиста гонка.
№ 11 Ігор Звєрєв (СРСР, Ровно) (3, 3, 3, 3, 3) = 15.


1988 рік.

18. 15 травня 1988 року. Ровно. Мототрек.
Командний чемпіонат СРСР. Вища ліга.
„Сигнал” (Ровно) – „Турбіна” (Балаково) 59:48.
№ 3 Ігор Звєрєв, „Сигнал” (Ровно) (3, 3, 3, 3, 3, 3) = 18.

19. 18 травня 1988 року. Ровно. Мототрек.
Особиста гонка з участю гонщиків Ровно та Уфи.
Ігор Звєрєв, „Сигнал” (Ровно) (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

20. 12 червня 1988 року. Новосибірськ. Мотодром.
Командний чемпіонат СРСР. Вища ліга.
„Сибір” (Новосибірськ) – „Сигнал” (Ровно) 51:57.
№ 9 Ігор Звєрєв, „Сигнал” (Ровно) (3, 3, 3, 3, 3, 3) = 18.

1989 рік.

21. 29 червня 1989 року. Даугавпілс. Стадіон „Локомотив”.
Особиста гонка з участю гонщиків Даугавпілса і Ровно.
№ 8 Ігор Звєрєв, „Сигнал” (Ровно) (3, 3, 3, 3) = 12.

22. 30 червня 1989 року. Даугавпілс. Стадіон „Локомотив”.
Командний чемпіонат СРСР. Вища ліга.
„Локомотив” (Даугавпілс) – „Сигнал” (Ровно) 58:47.
№ 11 Ігор Звєрєв, „Сигнал” (Ровно) (3, 3, 3, 3, 3, 3) = 18.

23. 15 серпня 1989 року. Ровно. Мототрек.
Командний чемпіонат СРСР. Вища ліга.
„Сигнал” (Ровно) – „Локомотив” (Даугавпілс) 71:37.
№ 5 Ігор Звєрєв, „Сигнал” (Ровно) (3, 3, 3, 3, 3, 3) = 18.


1990 рік.

24. 14 квітня 1990 року. Львів. Стадіон СКА.
Особиста гонка з участю гонщиків Львова та Уфи.
№ 15 Ігор Звєрєв, СКА (Львів) (4, 4, 4, 4, 4) = 20.

25. 8 червня 1990 року. Львів. Стадіон СКА.
Командний чемпіонат СРСР. Вища ліга.
СКА (Львів) – „Локомотив” (Даугавпілс) 90:56.
№ 13 Ігор Звєрєв, СКА (Львів) (4, 4, 4, 4, 4) = 20.

1992 рік.

26. 5 липня 1992 року. Даугавпілс. Стадіон „Локомотив”.
Меморіал Дмитра Дрібінцева.
№ 5 Ігор Звєрєв (Ровно) (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

27. 20 серпня 1992 року. Даугавпілс. Стадіон „Локомотив”.
Кубок Латгалії (другий день).
Ігор Звєрєв (Ровно) (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

А в День народження хочу привітати Ігоря Кириловича та побажати йому міцного здоров'я, щастя, успіхів у всіх справах та нових досягнень у житті та спорті!

Особлива подяка рівненському фотомайстру Євгену Самусєнку, чиї світлини використані у даному матеріалі.

2 березня 2017 р.

Віктору ПАСТУХОВУ - 48 років!

Сьогодні, 2 березня 2017 року, вихованцю ровенського спідвею, одному із найперспективніших юніорів не тільки нашої команди 80-х років, чемпіону СРСР у складі ровенського „Сигналу” 1986, 1987 рр., Віктору ПАСТУХОВУ, виповнилося 48 років.


На фото (з особистого архіву Павла Корнелюка): представлення гонщиків перед гонкою КЧ СРСР „Сигнал” (Ровно)  „Восток” (Владивосток), після перемоги в якій 74:33 наша команда втретє здобула чемпіонське звання. Зліва направо: № 8 Сергій Тершак, № 7 Олег Немчук, № 6 Віктор Пастухов, № 5 Ігор Звєрєв, № 4 Анатолій Жабчик, № 3 Віктор Сурхаєв, № 2 Володимир Колодій, № 1 Ігор Марко. У цій гонці Віктор Пастухов набрав 6 очок і вперше виграв заїзд на домашньому треку.
Ровно. Мототрек. 6 вересня 1987 року.

У складі ровенського „Сигналу” він дебютував 11 червня 1986 р. у домашній зустрічі з командою „Тайфун” (Еліста), і у 2 заїздах набрав 1 пункт.

Віктор Пастухов – фіналіст особистих чемпіонатів СРСР серед юніорів 1986, 1987, 1988 рр. У півфіналі особистого чемпіонату країни серед юніорів 1986 р., який відбувся 5 жовтня в Октябрьському, Віктор набрав 11 пунктів і став другим, поступившись лише 1 очком кемеровчаніну Євгену Родіну. Через п'ять днів у фіналі в Балаково Віктор Пастухов став 9-м (6 пунктів).

У 1987 р. 11 очок, набраних у півфіналі особистого чемпіонату СРСР серед юніорів, принесли Віктору Пастухову 26 вересня в Елісті 3-є місце. У фіналі знову в Балаково 3 жовтня на вже знайомому Віктору треку він завойовує 8 пунктів, займаючи 5-е місце.

У 1988 році у півфіналі в Даугавпілсі, що відбувся 24 вересня, Віктор Пастухов, який на той час вже представляв львівський СКА, знову стає третім, набираючи разом з Рене Аасом по 13 пунктів.

1 жовтня 1988 року фінал особистого чемпіонату СРСР серед юніорів відбувся на ровенському мототреку. Віктор набрав 8 пунктів і посів 7-е місце, тільки прикре падіння у другому заїзді не дозволило піднятися вище.


На фото: фіналісти особистого чемпіонату СРСР серед юніорів. Віктор Пастухов  шостий праворуч (№ 6). Ровно. Мототрек. 1 жовтня 1988 року.

Віктор Пастухов – чемпіон СРСР 1986 і 1987 рр. у складі команди „Сигнал” (Ровно). У командному чемпіонаті СРСР 1986 р. він провів три гонки, стартував у 9 заїздах, в яких вісім разів фінішував 3-м і один раз – 4-м.
У 1987 р. Віктор стартував в 11 гонках з 12, проведених „Сигналом” у командному чемпіонаті. Набрав в них 55 пунктів та 15 бонусів. 
У всіх гонках того сезону наш юніор стартував у парі з Ігорем Звєрєвим. 

1988 р. разом з Володимиром Колодієм Віктор провів у Львові, де талановиті наші юніори допомогли реанімованому СКА виграти 1-е місце в 1-й зоні другої ліги. А наступного року Володимир і Віктор разом з львівським клубом виграють і першу лігу, виводячи СКА до вищої еліти радянського спідвею. Правда Віктор провів у складі львівської команди СКА тільки перші три гонки
(з черкеськими 
„Юністю” і „Цементником” та новосибірцями), а потім травми завадили йому стартувати.


На фото (з особистого архіву Павла Корнелюка): Віктор Пастухов в жилеті львівського СКА в Ровно.

Проте сезон 1990 р. Віктор Пастухов знову провів у першій лізі, повернувшись після строкової військової служби до рідного клубу, що на той час після невдалого сезону 1989 р. залишив вищу лігу, та змінив назву на „КАМАЗ”. Він стартував у 5 гонках наприкінці сезону: двох гостьових – на виїзді в Ленінграді господарі здолали ровенчан із рахунком 83:67, а у Тольятті 12 пунктів Віктора (більше всіх у команді) не врятували „КАМАЗ” від поразки „Жигулям” – 59:81, і у домашній „рубці” з тими ж „Жигулями”, коли була зафіксована нічия – 74:74. Ще 2 гонки у сезоні 1990 р. Віктор Пастухов провів проти непоступливого „Салавата”, коли „КАМАЗ” двічі потерпів поразки.

У 1991 р. команда повернула собі звичну назву „Сигнал” та виграла першу лігу, клас „А”, а Віктор провів 3 гонки, принісши в актив клубу 15 пунктів.

В особистих чемпіонатах України Віктор Пастухов завоював срібну нагороду у 1988 р., програвши 1-е місце Ігорю Звєрєву. У чемпіонаті 1990 р., коли він міг ще виступати як юніор, Віктор посів 4-е місце, фінал відбувся напикінці сезону - 27 жовтня, у Севастополі.

На жаль, травми змусили Віктора Пастухова дуже рано припинити спортивну кар'єру, і у віці 22 роки наш гонщик перестав виступати...

Проте він залишається у спідвеї, займається на треку підготовкою доріжки і у розмовах згадує свої молоді роки, коли його виступи радували багатьох уболівальників спідвею на треках колишнього СРСР...

Від імені ветеранів рівненського спідвею і від себе особисто вітаю Віктора ПАСТУХОВА з Днем народження! Бажаю йому міцного здоров'я та усіх земних благ!!!