Тижневий серпневий спідвейний марафон для окремих рівнян завершився 30 серпня 2026 року в Шептицькому, де після минулорічного фіаско все ж таки відбулася перша у цьому сезоні гонка на мототреку „Гірник”. Змагання проходили у форматі особистого відкритого Кубку України у 3 класах та 4 категоріях. Фінальні заїзди у всіх класах були присвячені Дню шахтаря, що традиційно щороку відзначається в останню неділю серпня.
Насичення спідвеєм упродовж нового тижня відійшло на задній план і на декілька днів повернуло всіх до не зовсім мирних часів…
Але сьогодні настав інформаційний спідвейний голод, і відчуття емпатії до нього повернулося бажанням згадати про ті змагання, що відбулися у конкретний день.
А саме – 04 вересня.
Отже, після пошуків вдалося віднайти певну інформацію про гонки, що мають відношення до рівненського та українського спідвею в цей день.
Любителям дивитися лише фотографії раджу далі не гортати, бо їх там немає...
1. 04 вересня 1977 року. Червоноград.
У Червонограді відбувся особисто-командний чемпіонат України серед юніорів. Вперше чемпіонський титул виборов здібний 17-річний юніор, вихованець Анатолія Павловича Миронова, вознесенський гонщик Анатолій Жабчик. Він виграв всі 5 заїздів, здобув комплект – 15 пунктів, і став 10-м чемпіоном України серед юніорів (юніорські чемпіонати України розігруються з 1968 року). Команда юніорів Миколаївської області (Анатолій Жабчик, Сергій Бєлокуров, Віктор Сурхаєв) завоювала срібні нагороди чемпіонату, поступившись львів’янам.
2. 04 вересня 1983 року. Червоноград.
Дебютант вищої ліги командного чемпіонату країни – червоноградський „Будівельник” цього дня на домашньому треку приймав багаторазового чемпіона країни уфимську „Башкирію”. Зрозуміло, що різниця в класі була великою, і господарі не змогли нав’язати боротьбу більш іменитому і досвідченому супернику. У складі „Будівельника” лідером був вихованець рівненського спідвею Володимир Трофимов (він упродовж 2 сезонів – 1982 та 1983 рр. захищав кольори команди з Червонограда, допомігши гірникам вперше вийти до вищої ліги). Рівнянин завоював 16 пунктів, Роман Луцан здобув 11 пунктів, Анатолій Жабчик – 3 пункти, 18-річний Ігор Марко – 4 пункти. Господарі поступилися – 37:67.
3. 04 вересня 1988 року. Рівне.
На рівненському мототреку відбувся 28-й особистий чемпіонат України серед дорослих. Вперше чемпіоном України став лідер рівненського „Сигналу” Ігор Звєрєв. 2-е і 3-є місця також посіли гонщики триразового чемпіона країни – Віктор Пастухов та Володимир Колодій. Правда, того року вони представляли Львів, де у клубі СКА 2 роки проходили строкову військову службу.
У командному заліку перемогу святкували господарі, львів’яни завоювали срібні медалі, гонщики Полтавської області були третіми.
4. 04 вересня 1990 року. Червоноград.
У рамках командного чемпіонату країни першої ліги, клас Б, 1-а зона, у Червонограді місцевий „Шахтар” приймав севастопольську „Таврію”.
Господарі виграли 84:59.
5. 04 вересня 1991 року. Октябрьський.
Команда СКА-Конвейєр (Львів) у напруженій боротьбі зробила ще один крок до завоювання золотих нагород чемпіонату, вирвавши подвійну перемогу в Октябрьському в останньому заїзді. Лідери армійського клубу – Ріф Саїтгарєєв, Віктор Гайдим та Володимир Малахов здобули по 13 пунктів кожен. Невдало виступив Ігор Звєрєв, він вписав до активу лише 3 пункти. Заключну гонку чемпіонату СКА (Львів) проводив через 5 днів в Уфі, програвши її.
Балаковська „Турбіна”, переслідуючи львів’ян, мала в запасі ще одну зустріч і відставання від лідера на 2 пункти у турнірній таблиці. Балаковці без проблем здолали команду з Уфи, наздогнали львівський СКА за пунктами, але в особистих зустрічах перевагу мав армійський клуб: вдома СКА розібрався з Балаково з рахунком 52:38, в гостях поступився скромніше – 43:47…
6. 04 вересня 2005 року. Даугавпілс.
Після феєричної перемоги у себе вдома з рахунком 60:30, рівненська „Україна” провела непросту гонку плей-офф у 2 Польській лізі з „Локомотивом” на виїзді.
Не стану придумувати щось нове.
Краще, ніж описав Gray у своєму репортажі, і не скажеш.
Цитую: „Гонка-відповідь у Даугавпілсі дійсно обіцяла бути для „України” дуже важкою. Латвійці поставили на карту все! „Ми зобов’язані змити з себе ту ганьбу, що пережили в Рівному”, - заявив в інтерв’ю даугавпілському телебаченню президент клубу Андріс Саргунс. – „А вас, вболівальники, я прошу прийти на стадіон і забезпечити нашій команді значну підтримку. Ми боротимемося у кожному заїзді на всі 100, й навіть більше, відсотків”. І вболівальники повірили президенту, заповнивши трибуни стадіону практично вщерть. Що ж стосується рівнян, то їм у цій гонці потрібно було просто здобути 31 пункт. Завдання цілком досяжне, хоча…
Дуже нам допоміг перший заїзд, в якому наш юніор Андрій Карпов залишив з носом господарів. Напишу більше, ми могли „нокаутувати” суперника вже в цьому самому першому заїзді, якби у відмінно взятому старті другим юніором нашого клубу Ярославом Полюховичем, який три кола їхав слідом за Карповим, не лопнув ланцюг. Переиога Карпова психологічно дуже допомогла нашому колективу, показала, що і в Даугавпілсі можна перемагати суперника на їх доріжці. Правда, десь всередині гонки стало трішки тривожно – наші відпустили „Локомотив” на 6 пунктів вперед...
Проте вчасно випущений тактичний резерв в особі Ігоря Марка в парі з Володимиром Трофимовим знову повернув все на місце. Марко і Трофимов виграли 5:1. Відразу за ними Колодій і Шатмарі додали в скарбничку нашого клубу ще 4 пункти, а через два заїзди, а саме в 11-му, ті ж Колодій і Шатмарі остаточно „вбили” інтригу в гонці, здобувши для „України” такий бажаний 31-й пункт у цій гонці. Подальший перебіг подій був спокійнішим. Наші особливо не прагнули виграти, головне було зберегти склад, уникнути травм, хоча неможливо не відмітити результат Ігоря Марка –
18 пунктів у 6 заїздах. Просто-таки гросмейстерський результат, який багато в чому визначив результат гонки. Таким чином, „Україна” несподівано для багатьох вийшла у фінал 2 Польської ліги, де її чекав поєдинок з незаперечним лідером – клубом „Фулар” (Гнєзно)”.
2 Польська ліга. 2-й раунд Плей-офф.
„Спідвей-Центр” (Даугавпілс) – „Україна” (Рівне) 47:43.
№ 1 Віктор Гайдим (0, Сх/2, –, 1, 2) = 3.
№ 2 Володимир Трофимов (1, 2, 2*) = 5 + 1*.
№ 3 Володимир Колодій-старший (3, 0, 1, 3) = 7.
№ 4 Ласло Шатмарі (0, 1, 3, 0, 1) = 5.
№ 5 Ігор Марко (3, 3, 3, 3, 3, 3) = 18.
№ 6 Ярослав Полюхович (0, –, –, –, 0, 0) = 0.
№ 7 Андрій Карпов (3, 0, 0, 0, 2*) = 5 + 1*.
7. 04 вересня 2008 року. Червоноград.
Червоноградський „Шахтар” того року вперше і востаннє заявився до відкритого командного чемпіонату росії. Вигравши перші дві домашні гонки, програвши всі 4 гонки на виїзді, восени гірникам залишалося провести ще дві гонки на домашньому треку. „Восток” з Владивостока дав бій у Червонограді і звів цю зустріч до нічиєї – 45:45.
8. 04 вересня 2021 року. Штральзунд (Німеччина).
Посівши у кваліфікаційному раунді особистого чемпіонату світу серед юніорів у Даугавпілсі 5-е місце (10 пунктів), рівненський юніор Марко Левішин потрапив у його фінальну частину. Перший фінал пройшов 04 вересня у німецькому Штральзунді. Проте тут наш гонщик виступив невдало – всього 2 здобуті пункти і 13-е місце, отримавши у загальний залік 4 кваліфікаційні пункти (за системою ГП).
Результати гонки:
Замість Йонаса Зайферта-Салка (Данія) виступав Петр Хлюпач (Чехія).
1. № 4 Мадс Хансен (Данія) (3, 1, 2, 3, 3) = 12 + 2 + 3 = 17.
2. № 16 Якуб Місковьяк (Польща) (3, 3, 3, 3, 3) = 15 + 3 + 2 = 20.
3. № 12 Віктор Лампарт (Польща) (3, 2, 3, 1, 3) = 12 + 3 + 1 = 16.
4. № 6 Норік Бльодорн (Німеччина) (3, 2, 2, 0, 2) = 9 + 2 + 0 = 11.
5. № 14 Франціс Густс (Латвія) (1, 3, 3, 2, 2) = 11 + 1 = 12.
6. № 13 Александер Воентін (Швеція) (2, 3, 1, 3, 1) = 10 + 1 = 11.
7. № 7 Марк Каріон (мфр) (П/В, 2, 3, 3, 1) = 9 + 0 = 9.
8. № 3 Матеуш Швідніцькі (Польща) (2, 3, 1, 2, 0) = 8 + 0 =8.
9. № 15 Даніїл Колодінський (Латвія) (0, 1, 2, 2, 3) = 8.
10. № 9 Петр Хлюпач (Чехія) (2, 1, 2, 1, 2) = 8.
11. № 5 Лукас Бауманн (Німеччина) (2, 2, 0, 1, 1) = 6.
12. № 8 Ернест Матюшонокс (Латвія) (1, 0, 0, 2, 2) = 5.
13. № 11 Марко Левішин (Україна) (1, 0, 0, 1, 0) = 2.
14. № 10 Метью Гілмор (Австралія) (0, 1, 0, 0, 1) = 2.
15. № 2 Стівен Горе (Франція) (0, 0, 1, 0, 0) = 1.
16. № 18 Маріус Хіллєбранд (Німеччина) (–, –, 1, 0, –) = 1.
17. № 1 Ян Квех (Чехія) (1, П/Н/С1, –, –, –) = 1.
18. № 17 Фінн Оле Шмітендорф (Німеччина) (–, 0, –, В/Н, 0) = 0.
Заїзди:
1. Хансен, Швідніцькі, Квех, Горе.
2. R/R. Бльодорн, Бауманн, Матюшонокс, Каріон (П/В).
3. Лампарт, Хлюпач, Левішин, Гілмор.
4. Місковьяк, Воентін, Густс, Колодінський.
5. 2R/R. Воентін, Бауманн, Хлюпач, Шмітендорф [замість Квеха1 (П/Н/С)].
6. Густс, Бльодорн, Гілмор, Горе.
7. Швідніцькі, Каріон, Колодінський, Левішин.
8. Місковьяк, Лампарт, Хансен, Матюшонокс.
9. Місковьяк, Бльодорн, Хіллєбранд (замість Квеха), Левішин.
10. Лампарт, Колодінський, Горе, Бауманн.
11. Густс, Хлюпач, Швідніцькі, Матюшонокс.
12. Каріон, Хансен, Воентін, Гілмор.
13. R/R. Каріон, Густс, Лампарт, Хіллєбранд [замість Шмітендорфа (В/нашоломник) (замість Квеха)].
14. Воентін, Матюшонокс, Левішин, Горе.
15. Місковьяк, Швідніцькі, Бауманн, Гілмор.
16. Хансен, Колодінський, Хлюпач, Бльодорн.
17. Колодінський, Матюшонокс, Гілмор, Шмітендорф (замість Квеха).
18. Місковьяк, Хлюпач, Каріон, Горе.
19. Лампарт, Бльодорн, Воентін, Швідніцькі.
20. Хансен, Густс, Бауманн, Левішин.
Півфінал № 1:
21. Місковьяк, Бльодорн, Густс, Каріон.
Півфінал № 2:
22. Лампарт, Хансен, Воентін, Швідніцькі.
Фінал:
23. Хансен, Місковьяк, Лампарт, Бльодорн.
Головний суддя: Павел Слупські (Польща).
Ось таким було 04 вересня в різні роки для рівненського та українського спідвею.
Далі, можливо, буде…
