13 липня 1986 року. Рівне. Мототрек.
Фінал особистого чемпіонату світу серед юніорів.
…30 червня 2026 року, уродженцю австралійського міста Перт – столиці штату Західна Австралія, австралійському гонщику Девіду Едварду Чеширу виповнилося 60 років. Ви запитаєте: а чому таке зацікавлення саме цим спортсменом? Ніби не був він чемпіоном світу і особливих досягнень у спідвеї не має.
Проте Девід Чешир – історична постать для Рівного, адже це перший австралійський гонщик, хто виступав на рівненському треку. Так, саме Девід Чешир, рівно 40 років тому назад – 13 липня 1986 року, стартував у фіналі чемпіонату світу серед юніорів. Той фінал пам’ятний нам усім блискучою перемогою нашого Ігоря Марка, котрий приніс Україні та СРСР перше золото у світовому спідвеї.
Результат Девіда у фіналі у Рівному був посередній: він стартував під № 16 і вже у першому своєму заїзді (4-й заїзд гонки) допустив падіння, за що був виключений із повторного старту. У 8-му заїзді фінішує другим після Герда Рісса, і надалі тричі здобуває по 1 пункту. В результаті, Девід Чешир з 5 пунктами посів 11-е місце.
Повні результати фіналу цього чемпіонату подані у попередній публікації, повторюватися не стану, посилання тут:
У фінал юніорського чемпіонату світу 1986 року Девід Чешир потрапив через сито 2 відбіркових гонок: у чвертьфіналі в Кінг’с Лінн (Англія) він був 4-м (11 пунктів), у півфіналі в Польщі (Торунь) – 6-м (9 пунктів).
А першою спробою стартів у чемпіонаті був 1985 рік, коли Девід Чешир у чвертьфіналі в Тампере (Фінляндія) посів 7-е місце (10 пунктів), і у півфіналі в Празі припинив боротьбу – 14-е місце (2 пункти)…
Девід Чешир – наймолодший чемпіон (на той час) штату Західна Австралія зі спідвею в особистому заліку: в чемпіонаті 1983/1984 рр., він виграв чемпіонат штату у віці 17 років. У сезоні 2005/2006 рр. ветеран також став найстаршим чемпіоном (39 років).
Девід Чешир виступав у британській лізі, провів там 7 сезонів, захищаючи кольори клубів з Крадлі (1983), Вулверхемптона та Ессекса (1984, 1985), Бірмінгема та Шеффілда (1986) і Міддлсбро (1990-1992).
Цікавим фактом є те, що Девід Чешир виступав у 2 гонках проти збірної колишнього СРСР під час її турне до Австралії у листопаді 1990 – січні 1991 рр.
Зупинюся більш детально на цих змаганнях, тим більше, що вдалося віднайти повні результати однієї з них.
Отже, після 12 проведених командних зустрічей в північній, східній та південній Австралії, в яких гості здобули 7 перемог, 4 – програли та одна гонка завершилася нічиєю, збірна колишнього союзу майже два дні добиралася на захід Австралії, в місто Перт. Там в перший день нового 1991 року відбулася цікава гонка проти збірної штату Західна Австралія. Трек Claremont (Клермонт) автодрому в Перті був незвичним для наших гонщиків – довгим, довжина доріжки складала 586 м. І самі змагання відбувалися за цікавою схемою: 12 заїздів, в яких стартувало 6 гонщиків, по 3 від кожної команди. Пункти нараховувалися за схемою 6-5-4-3-2-1. Трек було засновано у 1927 році Джонні Хоскінсом і прослужив він майже 73 роки до закриття у березні 2000 року.
Гонщики долали 3 кола, кожен стартував 6 разів, і звичайно, що гості довго не могли пристосуватися до таких перегонів, закономірно поступившись з великим рахунком 100:148. Девід Чешир здобув 26 пунктів, це був 4-й результат у складі господарів. Їх кольори також захищали батьки теперішніх відомих гонщиків – Гленн Дойл та Роб Воффінден, а також знайомий нам по фіналу 1986 року в Рівному британець Енді Сміт, який, до речі, став найрезультативнішим гонщиком зустрічі, здобувши 31 пункт при трьох перемогах у заїздах.
Для любителів статистики навожу повні результати цієї унікальної гонки:
Western Australian Select – СРСР 148:100.
Western Australian Select – 148:
№ 10 Гленн Дойл (6, 6, 5, Сх, 6, 4) = 27.
№ 11 Девід Чешир (5, 5, 6, 5, Сх, 5) = 26.
№ 12 Роб Воффінден (3, 2, Сх, –, –, –) = 5.
№ 16 Майкл Картер (3, 6, 4, 3, 4, 2) = 22.
№ 17 Глін Тейлор (4, 4, 5, 4, 5, 6) = 28.
№ 18 Енді Сміт (Англія) (6, 5, 6, 6, 3, 5) = 31.
Запасні:
№ 13 Гай Вілсон (–, –, –, 3, 4, 2) = 9.
№ 14 Френк Смарт – Н/С.
СРСР – 100:
№ 1 Ріф Саїтгарєєв (4, 3, 4, 1, 5, 4) = 21.
№ 2 Рінат Марданшин (1, 2, 2, 2, 3, 1) = 11.
№ 3 Григорій Харченко (2, 1, 3, 5, 2, 3) = 16.
№ 4 Віктор Гайдим (2, 1, 2, 2, 1, 1) = 9.
№ 5 Рене Аас (5, 4, В, 4, 2, 3) = 18.
№ 6 Олег Кургускін (1, 3, 3, 6, 6, 6) = 25.
Запасні:
№ 7 Михайло Старостін – Н/С.
Заїзди:
1. Дойл, Чешир, Саїтгарєєв, Воффінден, Харченко, Марданшин. 14:7 (14:7). 103.02 сек.
2. Сміт, Аас, Тейлор, Картер, Гайдим, Кургускін. 13:8 (27:15). 101.85 сек. – НЧД.
3. Картер, Сміт, Тейлор, Саїтгарєєв, Марданшин, Харченко. 15:6 (42:21). 103.00 сек.
4. Дойл, Чешир, Аас, Кургускін, Воффінден, Гайдим. 13:8 (55:29). 102.50 сек.
5. Сміт, Тейлор, Картер, Кургускін, Гайдим, Аас (В). 15:5 (70:34). 102.27 сек.
6. Чешир, Дойл, Саїтгарєєв, Харченко, Марданшин, Воффінден (Сх). 11:9 (81:43). 103.27 сек.
7. Кургускін, Чешир, Аас, Вілсон (замість Воффіндена), Гайдим, Дойл (Сх). 8:12 (89:55). 103.32 сек.
8. Сміт, Харченко, Тейлор, Картер, Марданшин, Саїтгарєєв. 13:8 (102:63). 102.69 сек.
9. Дойл, Саїтгарєєв, Вілсон (замість Воффіндена), Марданшин, Харченко, Чешир (Сх). 10:10 (112:73). 104.19 сек.
10. Кургускін, Тейлор, Картер, Сміт, Аас, Гайдим. 12:9 (124:82). 103.39 сек.
11. Тейлор, Сміт, Саїтгарєєв, Харченко, Картер, Марданшин. 13:8 (137:90). 103.87 сек.
12. Кургускін, Чешир, Дойл, Аас, Вілсон (замість Воффіндена), Гайдим. 11:10 (148:100). 103.41 сек.
Пильний вболівальник відразу запитає, а чому у складі гостей відсутній Володимир Трофимов, адже він теж був у цьому турне? Відповідь проста: відомого нашого гонщика цього ж дня було запрошено для участі у ІІІ Міжнародному Меморіалі Джонні Хоскінса, що відбувся у місті Ньюкастл. І Володимир Трофимов не міг відмовитися від такого запрошення. Гонка розпочалася 31 грудня 1990 року, а завершилася вночі 01 січня 1991 року. Наш знаний майстер в основній серії здобув 12 пунктів, вийшов до фіналу, де був 5-м. Перемогу здобув Сем Єрмоленко (США).
Завершення турне відбулося 05 січня 1991 року в місті Олбані, за 400 км на південь від Перта. Командна гонка між збірними штату Західна Австралія та гостями принесла перемогу нашій команді з рахунком 51:57. Повних результатів цієї зустрічі поки що не вдалося віднайти, додам лише, що у складі господарів 18 пунктів здобув Гленн Дойл, Майкл Картер – 3, Глін Тейлор – 12, Роб Воффінден – 2, Девід Чешир – 9, Енді Сміт – 7. У гостей показники були наступні: Михайло Старостін – 16, Рінат Марданшин – 2, Ріф Саїтгарєєв – 15, Олег Кургускін – 11, Володимир Трофимов – 4, Віктор Гайдим – 7, Рене Аас – 2.
Коротка розповідь про виступи Девіда Чешира завершується, і час перейти до наступних візитів австралійських гонщиків до Рівного та в Україну.
Але це вже інша історія, котра матиме обов’язкове продовження…
Використані світлини з архіву Євгена Самусєнка та Павла Корнелюка.
