Badge "50 years of speedway in Rovno"

30 травня 2020 р.

Помер відомий музикант та фотограф Євген Самусенко...

29 травня 2020 року, на 69-му році життя помер відомий у Рівному та за його межами музикант, педагог та фотограф Євген Федорович САМУСЕНКО...


Музична спільнота України знає його як саксофоніста-віртуоза та кларнетиста.






А спідвейній спільноті Євген Самусенко відомий як прекрасний фотограф, котрий зафіксував більшість гонок на нашому мототреку у 80-90-х роках минулого сторіччя, залишаючись майже завжди поза кадром...

Світлини Євгена Самусенка постійно використовуються мною, він був людиною, котра охоче ділилася своїми архівними унікальними фотографіями, та був дуже безкорисливим талантом...

Євген Самусенко і Антонін Каспер-молодший та Петр Вандірек. Ровно. Чветьфінал особистого чемпіонату світу. 05 червня 1988 року.


Євген Самусенко та Армандо Кастанья. Ровно. Півфінал особистого чемпіонату світу. 25 червня 1989 року.


Євген Самусенко на гонці фіналу континенту. Дебрецен. 12 серпня 1989 року.




Світла пам'ять про прекрасну людину та професіонала Євгена САМУСЕНКА назавжди залишиться в наших сердцях. А разом з нею - тисячі незабутніх моментів спідвейних гонок...

28 травня 2020 р.

61-а річниця рівненського спідвею. 24 травня 2020 року. Вулицями міста з Легендами рівненського спідвею.

У 61-у річницю народження рівненського спідвею - 24 травня 2020 року, з ініціативи "Клубу вболівальників рівненського спідвею" було організовано невелику фотосесію спільно з Легендами рівненського спідвею. Фотосесія відбувалася на вулицях міста Рівного, де розміщені сіті-лайти з нашими Легендами, котрі змогли прийняти участь на запрошення голови "Клубу вболівальників рівненського спідвею" Сергія Головні. 


Уболівальники пам'ятають, що ідея виготовити та розмістити сіті-лайти виникла теж з ініціативи цієї громадської організації. Після весняного опитування було визначено 12 Легенд рівненського спідвею та виготовлено власне самі афіші для сіті-лайтів. Вони з'явилися в місті трішки раніше з розрахунку, щоб 24 травня вже можна було їх оглядати.

Незважаючи на не зовсім сприятливу погоду - весь час йшов дощик, ветерани рівненського спідвею та активісти громадської організації відгукнулися на пропозицію Сергія Головні, і прибули на визначений час на вул. Київську. 

Давно у такому складі не збирався славний колектив нашого "Сигналу" (у репортажі використані світлини Альони Анісімової, і тут публікуватимуться ті з них, котрі не увійшли до репортажу Сергія Головні на сторінці у мережі Фейсбук):

Старший тренер команди Григорій ХЛИНОВСЬКИЙ:


Гонщики, чиї титули не буду перераховувати, адже вони всім відомі:

Віктор КУЗНЄЦОВ:


Анатолій ЖАБЧИК:


Володимир КОЛОДІЙ:


Віктор ГАЙДИМ:


Кожен ветеран на своєму постері дав автограф:







Не зміг прибути на фотосесію Ігор ЗВЄРЄВ, котрий приєднався до нашого колективу трішки пізніше, тому його на світлинах немає.

Володимир ТРОФИМОВ знаходиться у Польщі, а Іван ХОРВАТ не зміг прибути на зустріч за станом здоров'я.

Ще четверо наших легендарних гонщики, яких, на жаль, вже немає з нами.

Це Леонід Миколайович ДРОБЯЗКО


Віктор Іванович ТРОФИМОВ


Володимир Миколайович РОЖАНЧУК



та Ігор Іванович МАРКО...


Віктор Кузнєцов приїхав з 10-літнім сином Олександром. Саша займається у дитячо-юнацькій спортивній школі футболом на позиції воротаря, і робить певні успіхи для свого віку.

Віктор Гайдим також був з 4-річним сином Богданом, котрий вже тренується на дитячому мотоциклі (об'єм 49.9 куб. см).




Після фотосесії відбулася невелика розмова з ветеранами, де було обговорено важливі питання розвитку дитячого і юнацького спідвею, та цілий ряд інших моментів, а ветерани отримали подарунки від "Клубу вболівальників рівненського спідвею".

Григорій Хлиновський:


Вперше побачив приз Золотий Шолом – 32-у Злату Прілбу SNP, що виграв Володимир Колодій у Жарновіці 27 серпня 1995 року:


Велика подяка нашим ветеранам та "Клубу вболівальників рівненського спідвею" разом із Сергієм Головнею, Сергієм Мариничем, Сергієм Войтюком, Віктором Немковичем та Олександром Москалюком за організоване дійство! Особлива подяка Альоні Анісімовій за прекрасні світлини!

І наостанок трішки спідвейної статистики.

В День народження рівненського спідвею – 24 травня, упродовж 61 року у Рівному відбулося 3 гонки:

1. 24 травня 1959 року  відкриття мототреку. Тут перемогу у своїх класах мотоциклів здобули рівненські майстри Іван Хорват та Борис Савойський.

2. 24 травня 1986 року – командна гонка 2-го раунду VIII турніру „Кубку Дружби” соціалістичних країн, де перемогу здобула команда СРСР у складі якої виступав Ігор Марко.

3. 24 травня 2008 року  особистий чемпіонат України, де срібним призером став рівнянин Станіслав Огородник.

Наводимо результати другої гонки.


2-й раунд VIII турніру „Кубку Дружби” соціалістичних країн. Командна гонка. Ровно. Мототрек. 24 травня 1986 року.

1. СРСР – 30:
№ 1 Ігор Марко (3, 3, 3, 2*, 3, 3) = 17 + 1*.
№ 2 Федір Захаров (2*, 2*, 2*, 3, 2*, 2*) = 13 + 5*.
№ 15 Ігор Швець – Н/С.

Польща – 25:
№ 13 Даріуш Балінські (1, 1, 2*, 3, 2*, 2*) = 11 + 3*.
№ 14 Славомир Драбік (0, 3, 3, 2*, 3, 3) = 14 + 1*.
№ 21  без гонщика.

Чехословаччина – 20:
№ 3 Богуміл Брхел (1, 3, –, 3, 1, 1) = 9.
№ 4 Йозеф Фейфар (0, –, 3, 2*, 3, 0) = 8 + 1*.
№ 16 Ян Схінагел (–, 1, 2*, –, –, –) = 3 + 1*.

НДР – 18:
№ 11 Маріо Буш (2*, 0, 1, 1*, 2, 3) = 9 + 2*.
№ 12 Майк Отт (3, 2, 0, 2, 0, 2) = 9.
№ 20 Роланд Засс – Н/С.

Угорщина – 16:
№ 5 Шандор Уйхелі (3, 2, 1, 3, 1, 3) = 13.
№ 6 Йожеф Табака (1, 0, –, –, 0, –) = 1.
№ 17 Іштван Суні (–, –, 0, 0, –, 2*) = 2 + 1*.

Болгарія – 7:
№ 7 Маріан Боянов (0, 2, 0, 0, 1, Н/С) = 3.
№ 8 Георгій Петров (2, Сх, 1, 1, 0, Н/С) = 4.

Інтернаціональна команда – 9:
№ 18 Кир. Петров (Болгарія) (0, 1, 0, 0, 0, 0) = 1.
№ 9 Юрій Брауцейс (СРСР) (1, 3, 1, 1, 1, 1) = 8.

Позаїздно:
1. Марко, Захаров*, Брхел, Фейфар.
2. Уйхелі, Георгій Петров, Табака, Боянов.
3. Отт, Буш*, Брауцейс, Кир. Петров.
4. Марко, Захаров*, Балінські, Драбік.
5. Брхел, Уйхелі, Схінагел (замість Фейфара), Табака.
6. Брауцейс, Боянов, Кир. Петров, Георгій Петров (Сх).
7. Драбік, Отт, Балінські, Буш.
8. Марко, Захаров*, Уйхелі, Суні (замість Табака).
9. Фейфар, Схінагел* (замість Брхела), Георгій Петров, Боянов.
10. Драбік, Балінські*, Брауцейс, Кир. Петров.
11. Захаров, Марко*, Буш, Отт.
12. Брхел, Фейфар*, Брауцейс, Кир. Петров.
13. Уйхелі, Отт, Буш*, Суні (замість Табака).
14. Балінські, Драбік*, Георгій Петров, Боянов.
15. Марко, Захаров*, Брауцейс, Кир. Петров.
16. Фейфар, Буш, Брхел, Отт.
17. Драбік, Балінські*, Уйхелі, Табака.
18. Марко, Захаров*, Боянов, Георгій Петров.
19. Драбік, Балінські*, Брхел, Фейфар.
20. Уйхелі, Суні* (замість Табака), Брауцейс, Кир. Петров.
21. Буш, Отт, Боянов (Н/С), Георгій Петров (Н/С).

19 травня 2020 р.

19 травня 2020 року помер ветеран рівненського спідвею Анатолій РАЄВСЬКИЙ...

19 травня 2020 року не стало Анатолія Григоровича РАЄВСЬКОГО. 03 травня Анатолію Раєвському виповнилося 73 роки. Відійшов у той світ ще один наш ветеран, котрий пережив свою рідну сестру Віру Раєвську три з половиною місяці...


Молоде і середнє покоління уболівальників і спортсменів, можливо, мало знає Анатолія Раєвського і пам’ятає його. 
Проте Анатолій Григорович довгий час захищав кольори нашої команди „РАДУГА” (Ровно), упродовж 12 сезонів виступаючи у її складі та радуючи прихильників спідвею. Один з небагатьох рівненських гонщиків, хто виступав лише у складі однієї команди.

Тим більше, Анатолій Раєвський  перший чемпіон України серед юніорів в особистому заліку, завоювавши це звання у 1968 році на стадіоні „Сільмаш” у Львові.

Досягнення.

Спідвей.

Командні чемпіонати СРСР.
Виступав у складі команди:
„РАДУГА” (Ровно) – 12 сезонів: 1966, 1967, 1968, 1969, 1971, 1972, 1974, 1975, 1976, 1977, 1978, 1979 рр.
Бронзовий призер командного чемпіонату СРСР 1966 року.
Переможець першої ліги 1968 року.

Кубок СРСР.
4-е місце 1966 року (командний, „РАДУГА” (Ровно), 0 очок).

Особистий чемпіонат СРСР серед юніорів:
4-е місце 1968 року.

Особистий чемпіонат СРСР (дорослі).
Учасник чемпіонатів 1968 (півфіналіст) та 1972 рр.

Особисті чемпіонати України.
Чемпіон України 1968 року.
Бронзовий призер 1977 року.

Командні чемпіонати України (у складі збірної Ровенської області).
Чемпіон України 1975 року.

Особистий чемпіонат України серед юніорів.
Чемпіон України 1968 року.

Особистий чемпіонат Ровенської області.
Срібний призер 1967 року.
Бронзовий призер 1968 року.

Мотогонки на льодовій доріжці (у класі мотоциклів з об’ємом циліндрів двигуна до 500 см3).

Особисті чемпіонати України.
Срібний призер 1987 року.
Бронзовий призер 1973 року.

Командні чемпіонати України (у складі команди Ровенської області).
Дворазовий срібний призер 1973, 1976 рр.
Бронзовий призер 1987 року.

Особистий чемпіонат Ровенської області
Срібний призер 1967 року.

Турнір імені Василя Киричука (Ківерці, Волинська область).
Срібний призер 1989 року.

Іподромні мотогонки.

Особистий чемпіонат СРСР.
Учасник чемпіонату 1979 р. (Фрунзе).

Особисті чемпіонати України.
Чемпіон України 1979 року (у класі мотоциклів 175 см3).

Командні чемпіонати України (у складі команди Ровенської області).
Чемпіон України 1979 року.

Світла пам’ять про Анатолія РАЄВСЬКОГО залишиться назавжди у серцях ветеранів спідвею і його палких уболівальників...

12 травня 2020 р.

До 60-річчя рівненського спідвею. Ігор МАРКО в особистих чемпіонатах світу. 1988-1997 рр.



Ігор Марко дебютував в особистих чемпіонатах світу у 1988 році на домашньому треку в Ровно. Тоді, 05 червня, у чвертьфіналі, він здобув 10 очок, посів 4-е місце та пробився до континентального півфіналу. Гонку з комплектом виграв Антонін Каспер-молодший – 15 очок, угорець Золтан Адорьян став 2-м з 12 очками і Петер Вандірек з Чехословаччини – третім (11 очок). Свій перший заїзд Ігор виграв, стартуючи на доріжці разом з Федором Захаровим (СРСР), Ніколаєм Манєвим (Болгарія) та Звонко Павлічем (Югославія).


На фото (автор  Євген Самусєнко): Ігор Маркою. Чвертьфінал особистого чемпіонату світу. Ровно. 05 червня 1988 року.

Того ж року у Мішкольці у півфіналі Ігор Марко посів 13-е місце (5 очок).
Найкращий результат – у сезоні 1996 року, коли він дійшов до фіналу континенту. За кількістю набраних очок серед рівненських гонщиків – учасників особистих чемпіонатів світу, Ігор Марко (118 + 4) посідає 5-е місце після Віктора Трофимова (350.5 + 3), Григорія Хлиновського (320 + 6), Володимира Трофимова (197 + 10) та Віктора Кузнєцова [(187 + 16) – лише за період виступів у Рівному].

Кількість сезонів – 6.

Кількість проведених гонок (із врахуванням континентального фіналу 1990 року, коли він як запасний гонщик не стартував) – 15.

Кількість виграних гонок – 1.

Кількість призових гонок – 3:
2-е місце – 1.
3-є місце – 2.

Кількість заїздів – (65 + 3).

Кількість виграних заїздів – (23 + 1).

Кількість набраних очок – (118 + 4).

Країни/гонки – 7:
1. СРСР – 2.
2. Угорщина – 1.
3. Польща – 5.
4. ФРН – 1.
5. Німеччина – 4.
6. Італія – 1.
7. Росія – 1.

Треки/гонки – 14:
1. Ровно (СРСР) – 2.
2. Мішкольц (Угорщина) – 1.
3. Жешув (Польща) – 1.
4. Бидгощ (Польща) – 1.
5. Норден (ФРН) – 1.
6. Піла (Польща) – 1.
7. Штральзунд (Німеччина) – 1.
8. Торунь (Польща) – 1.
9. Брокштедт (Німеччина) – 1.
10. Теренцано (Італія) – 1.
11. Тольятті (Росія) – 1.
12. Абенсберг (Німеччина) – 1.
13. Ченстохова (Польща) – 1.
14. Поккінг (Німеччина) – 1.

Треки – 14:

№ з/п
Треки
Роки, місце/очки
Разом гонок
Разом очки
1988
1990
1994
1995
1996
1997
1.
Ровно (СРСР)
4/10
2/13
2
23
2.
Мішкольц (Угорщина)
13/5
1
5
3.
Жешув (Польща)
7/9
1
9
4.
Бидгощ (Польща)
9/(7+1)
1
(7 + 1)
5.
Норден (ФРН)
Н/С
1
Н/С
6.
Піла (Польща)
11/6
1
6
7.
Штральзунд (Німеччина)
1/15
1
15
8.
Торунь (Польща)
9/(7+3)
1
(7 + 3)
9.
Брокштедт (Німеччина)
5/(11+Н/С)
1
(11 + Н/С)
10.
Теренцано (Італія)
3/12
1
12
11.
Тольятті (Росія)
5/9
1
9
12.
Абенсберг (Німеччина)
16/1
1
1
13.
Ченстохова (Польща)
3/13
1
13
14.
Поккінг (Німеччина)
16/0
1
0
Разом
15
29+1
6
22+3
33
13
15
118 + 4

Кількість комплектів – 1.

1988 рік.
1. № 6. ЧФОЧС. Ровно (СРСР). 05.06.1988. 4-е місце (3, 0, 3, 2, 2) = 10.
2. № 16. ПФОЧС. Мішкольц (Угорщина). 18.06.1988. 13-е місце (1, 1, Сх, 1, 2) = 5.

1990 рік.
3. № 4. Кваліфікація ОЧС. Ровно (СРСР). 06.05.1990. 2-е місце (3, 3, 2, 2, 3) = 13.
4. № 10. ЧФОЧС. Жешув (Польща). 02.06.1990. 7-е місце (2, 2, 0, 3, 2) = 9.
5. № 13. ПФОЧС. Бидгощ (Польща). 23.06.1990. 9-е місце (П/В, 2, 2, 2, 1) = 7 + 1.
6. № 18. КФОЧС. Норден (ФРН). 12.08.1990. Запасний (Н/С).

1994 рік.
7. № 16. Кваліфікація ОЧС. Піла (Польща). 24.04.1994. 11-е місце (1, 3, Ф, 0, 2) = 6.

1995 рік.
8. № 7. Кваліфікація ВГП. Штральзунд (Німеччина). 01.05.1995. 1-е місце (3, 3, 3, 3, 3) = 15.
9. № 14. ¼ фіналу ВГП. Торунь (Польща). 07.05.1995. 9-е місце (3, 1, 0, 3, П) = 7 + 3.

1996 рік.
10. № 5. Попередній раунд ВГП. Брокштедт (Німеччина). 01.05.1996. 5-е місце (3, 3, 2, 3, Сх) = 11 + Н/С.
11. № 14 Кваліфікація ВГП. Теренцано (Італія). 05.05.1996. 3-є місце (3, 2, 2, 3, 2) = 12.
12. № 15. ПФ ВГП. Тольятті (Росія). 09.06.1996. 5-е місце (3, 2, 2, 0, 2) = 9.
13. № 15. КФ ВГП. Абенсберг (Німеччина). 28.07.1996. 16-е місце (0, 0, Сх, 1, –) = 1.

1997 рік.
14. №14. Кваліфікація ВГП. Ченстохова (Польща). 04.05.1997. 3-є місце (3, 2, 3, 2, 3) = 13.
15. № 12. КФ ВГП. Поккінг (Німеччина). 07.06.1997. 16-е місце (П/В, –, –, –, –) = 0.

№ з/п
Роки
Заїзди
Очки
Сума
3
2
1
0
Сх
П/В
Ф
П
Н/С
1.
1988
10
2
3
3
1
1
15
2.
1990
15+1
4
8
1+1
1
1
29+1
3.
1994
5
1
1
1
1
1
6
4.
1995
10+1
7+1
1
1
1
22+3
5.
1996
19+1
6
7
1
3
2
0+1
33+Н/С
6.
1998
6
3
2
1
13
Σ
6
65+3
23+1
21
7+1
7
3
2
1
1
0+1
118+4