Ровенский спидвейный календарь. 30 июля.

30 июля.

30 июля 1963 года на львовском стадионе СКА состоялась вторая гонка V этапа лично-командного чемпионата СССР 1963 года. Два дня соревнований между гонщиками команд „Калев” (Таллин), „Спартак” (Москва), СКА-1 (Львов) и „Карпаты” (Львов) должны были определить чемпиона страны в командном зачёте. Победу на этапе и в чемпионате в целом одержали гонщики команды СКА-1 (Львов). Бессменный квартет главной армейской команды страны, в составе которой не было ни одного львовянина, за исключением старшего тренера, заслуженного тренера Украинской ССР Анатолия Бондарчука, сумел удержать лидерство и не дал обойти себя прошлогоднему чемпиону – команде „Башкирия” (Уфа). Гонщики СКА-1 набрали 493 очка. Чемпионами СССР 1963 года стали:

Геннадий Куриленко – воспитанник уфимского спидвея;

Виталий Шило – воспитанник ровенского спидвея;

Константин Кришталь – воспитанник ковельского мотоспорта (Волынская область);

Анатолий Грузинцев – воспитанник черновицкого мотоспорта.

Но, тем не менее, все они тогда проходили срочную воинскую службу, выступали в армейской команде, и по праву стали чемпионами!

Вторе место заняла команда „Башкирия” (Уфа) – 480 очков, и 3-е – московская „Сирена”, набравшая 395 очков. Ровенская „Радуга” с 390 очками расположилась на 4-й позиции.

30 июля 1967 года в Ленинграде состоялся финал IV летней Спартакиады народов СССР в командном зачёте. Командные соревнования в программу Спартакиад были включены впервые.

Краткая история спартакиадных турниров такова.

В программу І Спартакиады по техническим видам спорта в 1958 году гонки по гаревой дорожке не включались, так как они только начинали развиваться в СССР. В программе ІІ Спартакиады по техническим видам спорта 1960-1961 гг. были только гонки на личное первенство. Впервые команды союзных республик участвовали в мотогонках по гаревой дорожке в ІІІ Всесоюзной спартакиаде по техническим видам спорта 1964-1965 гг. И чемпионами тогда стала сборная РСФСР, сборная Украинской ССР заняла 2-е место, а команда города Ленинграда – 3-е.

А победу в вышеупомянутой гонке одержала сборная РСФСР, полностью составленная из гонщиков одного клуба – „Башкирия” (Уфа). Игорь Плеханов и Габдрахман Кадыров выиграли все свои заезды и набрали каждый по комплекту – 12 очков. Всего на счету чемпиона 39 очков. 

Второе место заняла сборная Ленинграда (28.5 очков), сборная Украины завоевала 3-е место (19 очков). Наша команда была сформирована на базе ровенской „Радуги”, и в её составе выступали Леонид Дробязко, Евгений Михель, Виктор Трофимов и Борис Горка (в финале не стартовал). Ещё один гонщик – Сергей Лятосинский, представлял львовский „Авангард”. Больше всех очков в финале в составе нашей сборной набрал Виктор Трофимов – 8.

30 июля 1972 года на ровенском мототреке прошла первая гонка четвертьфинала личного чемпионата СССР 1972 года. По итогам двух дней соревнований в ленинградский полуфинал вышли:

1. Григорий Хлыновский (Ровно).

2. Олег Дзядык (Львов).

3. Виктор Трофимов (Ровно).

4. Василий Мурашко (Ровно).

5. Геннадий Куриленко (Балаково).

6. Владимир Рожанчук (Львов).

7. Владимир Симак (Ровно).

8. Вадим Вольский (Даугавпилс).

9. Анатолий Раевский (Ровно) – запасной.

30 июля 1988 года на ровенском мототреке состоялась личная гонка с участием гонщиком команд высшей лиги „Сигнал” (Ровно) и „Восток” (Владивосток). Все первые три места завоевали гонщики хозяев:

1. Игорь Зверев („Сигнал”, Ровно) – 14.

2. Владимир Трофимов („Сигнал”, Ровно) – 14.

3. Игорь Марко („Сигнал”, Ровно) – 11.

30 июля 2006 года в Ровно в гонке 2 Польской лиги „Украина” принимала команду „Колеяж” (Равич). После 10 проведённых встреч в лиге ровенчане занимали 5-е место с 11 очками, гости отъездили 11 встреч, имея в своём активе только 7 очков. Но проявили характер в Ровно и сумели вырвать минимальную победу – 44:45. Такой же счёт был зафиксирован и в гонке первого круга между этими командами в Равиче, состоявшейся 7 мая 2006 года. И тогда удача тоже была на стороне польских „железнодорожников”.

Странная статья в программке Польской Экстралиги UNIA Tarnow - EKANTOR.pl FALUBAZ Zielona Gora о Томаше Голлобе. 15 июля 2016 года. Продолжение.

Не совсем активное обсуждение моей статьи в блоге вызвало необходимость разместить здесь саму статью Збигнева Розкрута из тарнувской программки полностью.

Что с удовольствием и делаю. 

Читайте, там всего 3 страницы:

Вулиця Віктора Трофимова у Рівному: бути чи не бути?

Легенда рівненського, українського, радянського і світового спідвею Віктор ТРОФИМОВ.

Людина, яка сама всього досягнула у спідвеї!

Завдяки якій спідвей у нашому місті став таким популярним! І саме через це про наше місто взнав весь спідвейний світ!

На фото (англійський журнал Speedway Star від 22 жовтня 1965 року): фіналіст командного чемпіонату світу 1965 року збірна СРСР. Кемптен (ФРН). 5 вересня 1965 року. 

50 років тому – з 29 червня по 12 липня 1966 року, збірна СРСР зі спідвею, втретє відвідала Британію. У її складі вперше на Туманному Альбіоні виступав вихованець рівненського спідвею 28-річний Віктор Трофимов. Змагання пройшли в рамках першої серії тест-матчів Англія – СРСР. У першій гонці, що відбулася 4 липня 1966 року у Ньюкастлі, відразу сталася історична подія: наша команда перемогла господарів на їх треку – 49:59. І нехай та перемога у тому році була єдиною, адже наша команда у інших чотирьох зустрічах програла збірній Англії, але вона стала першою.

Головними героями та винуватцями поразки господарів у Ньюкастлі у присутності 15 000 глядачів стали гонщики: Ігор Плєханов (15 пунктів), Борис Самородов (11 пунктів), Юрій Чекранов (7 пунктов + 4 бонуси), Володимир Корнєв (8 пунктов + 1 бонус), Геннадій Куриленко (1 пункт + 1 бонус). Але більше всіх очков набрав рівнянин, гонщик команди „Радуга” (Ровно) Віктор Трофимов – 16. Він виграв 4 заїзди із шести, а ще у двох фінішував другим.

У тому ж 1966 році Віктор Трофимов разом із збірною країни у фіналі командного чемпіонату світу у Польщі (Вроцлав) завоював срібні нагороди. Ця медаль стала у його кар'єрі першою великою нагородою. Пізніше Віктор Трофимов завоював ще 6 нагород у фіналах командного чемпіонату світу, і став єдиним гонщиком вже неіснуючої країни – рекордсменом за кількістю нагород, завойованих у командних чемпіонатах світу – всього на його рахунку 7 таких звитяг (4 срібла та 3 бронзи):

срібні нагороди:

1966 рік – Вроцлав (Польща);

1971 рік – Вроцлав (Польща);

1972 рік – Ольчінг (ФРН);

1975 рік – Норден (ФРН);

бронзові нагороди:

1967 рік – Мальмьо (Швеція);

1969 рік – Рибнік (Польща);

1973 рік – Лондон, „Уемблі” (Великобританія).

Про це і Вікіпедія англомовна знає:

https://en.wikipedia.org/wiki/Viktor_Trofimov

Окрім цих здобутків, Віктор Трофимов став першим українським гонщиком, хто перервав серію перемог у фіналах особистого чемпіонату країни уфимських чемпіонів, здобувши 2 серпня 1967 року титул чемпіона країни у важкій дводенній боротьбі, після двох додаткових заїздів із непереможним Ігорем Плєхановим, на треку у Ленінграді (на фото – вітання з перемогою від Володимира Карнєєва):

Двічі Віктор Трофимов з нашою командою „Радуга” ставав бронзовим призером командних чемпіонатів СРСР – у 1962 та 1966 рр.

В Україні він теж має власні рекорди і є першим чемпіоном України в особистому заліку. Це звання було здобуто 55 років тому – 01-02 липня 1961 року, на старому рівненському мототреку. Упродовж наступних років Віктор Трофимов ще 4 рази вигравав звання чемпіона України. 

Його здобутки у національних чемпіонатах:

золото – 5: 1961, 1964, 1965, 1966, 1969;

срібло – 4: 1962, 1963, 1967, 1982;

бронза – 2: 1979, 1987 (у віці 49 років!!!).

Віктор Іванович Трофимов прожив 75 років і пішов від нас майже 3 роки назад...

Наведу 75 фактів з його спортивної біографії, що увійшли до книги „Англійська „РАДУГА” Віктора Трофимова” (вийшла у вересні 2011 року):

1. Віктор Трофимов – перший рівненський гонщик, хто завоював медаль на чемпіонаті світу – срібло командного чемпіонату світу. Фінал відбувся 11 вересня 1966 року у польському місті Вроцлав у присутності 65 тис. глядачів.

2. Двічі Віктор Трофимов завойовував медалі командних чемпіонатів СРСР. Разом з „Радугою” він ставав бронзовим призером – у дебютному чемпіонаті 1962 року та у чемпіонаті 1966 року.

3. Три медалі – бронзові, завоював Віктор Трофимов у фіналах командних чемпіонатів світу (1967, 1969, 1973 рр.).

4. У дебютному для себе фіналі командного чемпіонату світу 1965 року у західнонімецькому місті Кемптен Віктор Трофимов у складі збірної СРСР здобув 4-е місце.

5. Віктор Трофимов 5 разів ставав чемпіоном України в особистому заліку – 1961, 1964, 1965, 1966, 1969 рр.

6. У фіналах особистих чемпіонатів СРСР Віктор Трофимов выступал на мототреках 6 міст тодішньої країни: Уфа – 5 разів, Львів – 3, Алмалик – 1, Ленінград – 2, Новосибірськ – 1, Тольятти – 2.

7. Сьомий старт у фіналах особистих чемпіонатів СРСР приніс Віктору Трофимову у 1967 р. золоту медаль чемпіона та одночасно чемпіона Спартакіади народів СРСР.

8. 11 травня 1969 року у східнонімецькому місті Штральзунд Віктор Трофимов стал переможцем континентального чвертьфіналу особистого чемпіонату світу. Це був його 8-й старт у чемпіонаті, починаючи з 1962 р.

9. Віктор Трофимов – дев'ятий чемпіон СРСР в особистому заліку
(1967 р., Ленінград).

10. Віктор Трофимов двічі виступав у фіналах особистих чемпіонатів світу (1972 та 1975 рр.), обидва рази в Лондоні – на „Уемблі”, де він стартував у 10 заїздах.

11. Віктор Трофимов – 11 разів (менше, чим у союзних) виступав у фіналах особистих чемпіонатів України.

12. У дебютній гонці особистого чемпіонату світу Віктор Трофимов завоював 12 пунктів. Гонка відбулася 13 травня 1962 року на старому ровенському мототреку.

13. Сезон 1972 року – 13-й сезон у спортивній кар'єрі Віктора Трофимова, став для нього одним із найуспішніших. Він вперше виступив в обох фіналах чемпіонатів світу: спершу в особистому – 16 вересня, на лондонському „Уемблі”, потім у командному – 24 вересня, у західнонімецькому місті Ольчінг.

14. Віктор Трофимов – 14-разовий фіналіст особистих чемпіонатів країни.

15. Віктор Трофимов 15 років поспіль виступав в особистих чемпіонатах світу. Найвищі досягнення у фіналах: 9-е місце (6 очок) у 1972 р., 8-е місце (8 очок) – у 1975 р. Обидва рази – на лондонському „Уемблі”.

16. У дебютній гонці в Англії – у першому тест-матчі серії Англія – СРСР у 1966 р., Віктор Трофимов стал кращим не лише у складі збірної СРСР, але і в матчі в цілому, набравши найбільше очок – 16. Збірна країни тоді вперше перемогла англійців.

17. У 1976 р. збірна СРСР востаннє провела зустрічі в Англії – цього разу з клубами. Віктор Трофимов виступив у 5 гонках, стартував у 17 заїздах.

18. З 1962 по 1979 рр. – 18 років, у командних чемпіонатах СРСР виступала ровенська „Радуга”, і всі 18 сезонів у її складі провів Віктор Трофимов.

19. Першу бронзову медаль в особистих чемпіонатах України Віктор Трофимов завоевал у 19-му чемпіонаті, що пройшов у 1979 р. в Червонограді.

20. У 1980 р. Віктор Трофимов свою 20-річну кар'єру у спідвеї розпочав у новій ровенській команді – „Сигнал”.

21. У фіналі першого особистого чемпіонату України, що відбувся 01-02 липня 1961 року на старому ровенському мототреку, Віктор Трофимов завоював звання першого чемпіона України з результатом 21 пункт.

22. Віктор Трофимов розпочав виступати у спідвеї, коли йому було 22 роки.

23. Всього на англійських треках Віктор Трофимов провів 23 гонки.

24. У фіналі першого для себя особистого чемпіонату СРСР 1960 р. Віктор Трофимов набрал на трьох этапах (один – в Ровно, два – в Уфі) 24 пункти.

25. Ювілейну, 25-у гонку, в особистих чемпіонатах світу, Віктор Трофимов провів у Празі, коли 3 червня 1972 року з 9 очками він посів 5-е місце у континентальному півфіналі особистого чемпіонату світу.

26. У 26-му командному чемпіонаті СРСР – у 1987 р., Віктор Трофимов знову прийняв участь у гонках на гаревій доріжці – він стартував за команду „Локомотив” (Даугавпілс), яка виступала тоді у першій лізі.

27. У 1976 році у трьох гонках особистого чемпіонату світу Віктор Трофимов набрал 27 очок.

28. У 1962 році у Віктора Трофимова народився син Володимир, який теж став гонщиком. День народження Володимира Трофимова – 28 січня.

29. Віктор Трофимов завоював звання чемпіона СРСР 1967 року в особистому заліку у віці 29 років.

30. Чемпіоном України 1964 року в особистому заліку Віктор Трофимов стал на чернівецькому мототреку, вигравши дводенний фінал з двома комплектами очок – 30.

31. Свою третю медаль у фіналах командного чемпіонату світу (бронзову) 31-річний Віктор Трофимов завоював у 1969 р.

32. З 1962 по 1976 рр. Віктор Трофимов виступив в особистих та командних чемпіонатах світу на 32 треках Європи.

33. У 1992 р. проводився єдиний командний чемпіонат СНД. Його виграла рівненська команда „Фантастика”, тренером якої був Віктор Трофимов. Це був 33-й його рік у великому спідвеї.

34. У 1961 році на старому ровенському мототреку було проведено 34 гонки, і у всіх цих змаганнях стартував Віктор Трофимов.

35. У фіналі командного чемпіонату світу 1973 року, що відбувся 15 вересня на лондонському стадіоні „Уемблі”, 35-річний Віктор Трофимов у складі збірної країни втретє став бронзовим призером.

36. У жовтні 1995 року, в 36-й рік власної кар'єри у спідвеї, 57-річний Віктор Трофимов провів свою заключну гонку (на рівненському мототреку), у якій виграв 3 заїзди, та, набравши всього 11 пунктів, посів 4-е місце. Переможцем змагань тоді з комплектом (15 пунктів) став його син Володимир.

37. У жовтні 1967 року в турне Польщею у складі збірної СРСР Віктор Трофимов у 5 гонках набрав 37 пунктів.

38. Рік народження Віктора Трофимова – 1938.

39. 6 вересня 1975 року на лондонському стадіоні „Уемблі” у фіналі особистого чемпіонату світу Віктор Трофимов посів 8-е місце, набравши 8 пунктів. Це була його 39-а гонка в особистих чемпіонатах світу.

На фото: Віктор Трофимов (№ 15) лідирує у 4-му заїзді фіналу особистого чемпіонату світу. Другий – Оле Ольсен (Данія), третій – діючий чемпіон світу 1974 року Андерс Міханек, позаду – Марек Чесляк (Польща), зараз – тренер збірної Польщі. Лондон, стадіон „Уемблі”. 6 вересня 1975 року.

40. В одній з гонок командного чемпіонату СРСР 1978 року (тоді ровенська „Радуга” виступала у першій лізі) 40-річний Віктор Трофимов набрав 17 очок у 6 заїздах.

41. У 1941 р. народилися гонщики Костянтин Кришталь, Віталій Шило та Борис Горка, разом з якими Віктор Трофимов багато років виступав на мототреках різних міст.

42. В особистих чемпіонатах світу на всіх етапах Віктор Трофимов провів 42 гонки.

43. У 1943 році народився Сергій Лятосінський, єдиний нерівнянин, хто зумів виграти у фіналах особистих чемпіонатів України 60-х років у Віктора Трофимова – у 1967 році.

44. У вересні 1982 року 20-річний Володимир Трофимов завоював свій перший титул чемпіона України в особистому заліку, вигравши обидві гонки з максимальним результатом – 30 очок, продовживши чемпіонський поступ на той час 44-річного Віктора Трофимова.

45. У жовтні 1964 года в турне Польщею у складі збірної СРСР Віктор Трофимов у 4 гонках набрав 45 пунктів. 

46. 10 березня 1946 року у родині Трофимових народився син, котрого на честь первістка, який на той час вважався зниклим без вісти у роки війни, назвали також Віктором. У майбутньому обоє Вікторів стали мотогонщиками.

47. У командному чемпіонаті СРСР 1972 року, коли ровенська „Радуга” вольовим рішенням Президії Федерації мотоциклетного спорту СРСР від 23 вересня 1972 року була переведена з класу „А” до класу „Б”, Віктор Трофимов набрал у її складі 47 пунктів.

48. У фіналах перших двох особистих чемпіонатів України (1961, 1962 рр.) Віктор Трофимов набрав 48 очок.

49. У двох півфінальних та двох фінальних гонках особистого чемпіонату СРСР 1964 року, що відбулися в узбецькому місті Алмалик 14-15 та 21-22 листопада, Віктор Трофимов набрав 49 очок.

50. Ювілейну – 50-у гонку, у чемпіонатах світу на всіх етапах (особистих та командних), Віктор Трофимов провів 29 травня 1975 року у західнонімецькому місті Ольчінг (континентальний півфінал особистого чемпіонату світу). Набравши 10 очок, він посів 6-е місце та вийшов до наступного раунду чемпіонату.

51. Найбільшу суму очок у всіх гонках одного розіграшу особистого чемпіонату світу Віктор Трофимов набрав у 1972 році – 51.

52. У командному чемпіонаті СРСР 1967 року Віктор Трофимов набрав у складі ровенської „Радуги” 52 пункти.

53. У жовтні 1973 року в турне Польщею у складі збірної ЦАМК Віктор Трофимов у 7 гонках набрав 53 пункти.

54. В 1992 році, коли Віктору Трофимову було 54 роки, він прийняв участь у двох гонках „Великий Приз ветеранів спідвея” – у Даугавпілсі та у Рівному. У Латвії він посів з 14 очками 2-е місце, вигравши потім фінальний заїзд за головний приз, а у Рівному Віктор Трофимов переміг у всіх 5 ветеранських заездах, і з комплектом – 15 очок, став переможцем.

55. 10-11 вересня 1969 року у Даугавпілсі, у півфіналі Кубку СРСР (серед клубів), ровенська „Радуга” набрала 55 очок, посівши 3-є місце, 20 з них на рахунку Віктора Трофимова.

56. У квітні 1994 року 56-річний Віктор Трофимов був головним суддею гонок відкриття сезону на рівненському мототреку між гонщиками України і Росії.

57. В особистих та командних чемпіонатах світу Віктор Трофимов провёл всього 57 гонок. З врахуванням 3 гонок, де він був заявлений запасним гонщиком, але не стартував, таких зустрічей буде 60.

58. На мототреках в Угорщині на різних етапах особистого чемпіонату світу Віктор Трофимов стартував 5 разів, причому весь час у Мішкольці. В цих гонках він набрав 58 очок.

59. У 1959 році в Ровно відкрився перший в СРСР спеціалізований стадіон для проведення мотогонок по гаревій доріжці – мототрек, на якому Віктор Трофимов неодноразово виступав у період з 1960 по 1974 рр. включно.

60. Дебют Віктора Трофимова у спідвеї відбувся у квітні 1960 року – на гаревій доріжці ровенського мототреку.

61. У 1999 році у Володимира Трофимова народився син, якого назвали на честь 61-річного дідуся Віктором.

62. У 1962 році Віктор Трофимов дебютував у складі збірної СРСР в офіційних матчах, і виступав в ній упродовж 15 років поспіль.

63. В особисто-командному чемпіонаті СРСР 1963 р., на четвертому та п'ятому етапах, що відбулися на ровенському мототреку 20-21 та 27-28 липня, Віктор Трофимов у чотирьох гонках набрав 59 очок, втративши лише 1 пункт.

64. 11 жовтня 1964 року Віктор Трофимов завоював свій перший комплект на польських треках (15 очок). Під час товариської гонки між збірними Польщі та СРСР, що відбулася у місті Гожув Вєлькопольські, перемогли господарі – 53:42.

65. У 1965 році Віктор Трофимов вперше виступив в Італії, де на своєрідному мототреку в містечку Лоніго – „Парк Іпподромо”, відбулися зустрічі із збірною Італії (на фото).

66. У командному чемпіонаті СРСР 1970 року, котрий не був завершений із-за епідемії холери, Віктор Трофимов у складі ровенської „Радуги” набрав 66 пунктів.

67. У 1967 році Віктор Трофимов став чемпіоном СРСР в особистому заліку, вигравши фінал у місті, де він народився – в Ленінграді. Причому, для визначення чемпіона знадобилося провести відразу 2 додаткових заїзди, адже за 2 дні гонок у двох гонщиків – Віктора Трофимова та Ігоря Плєханова, було по 28 очок у кожного. У першому додатковому заїзді гонщики фінішували одночасно (хоча очевидці гонки свідчать про інше, і сам Віктор Трофимов також підтвердив, що на фініші він був попереду Плєханова), і для визначення найсильнішого гонщика країни було дано старт другому додатковому заїзду – такого історія вітчизняного спідвею не знала ні до 1967 року, ні після. І тут наш гонщик знову виявився сильнішим, завоювавши заслужене золото!

68. 12-13 липня 1968 року Віктор Трофимов виграв півфінал особистого чемпіонату СРСР, що проходив на московському стадіоні „Локомотив”.

69. Ювілейну – 25-у гонку, в чемпіонатах світу на всіх етапах (особистих і командних), Віктор Трофимов провів 21 вересня 1969 року у польському місті Рибнік у фіналі командного чемпіонату світу, де збірна СРСР посіла 3-є місце.

70. У 1970 році Віктор Трофимов єдиний раз в особистих чемпіонатах світу виступав на треку в чехословацкому місті Пардубіце, де з 10 очками посів 4-е місце.

71. 21 серпня 1971 року Віктор Трофимов вперше виступив на лондонському стадіоні „Уемблі”. У європейському фіналі особистого чемпіонату світу він набрав 4 очки і посів 14-е місце.

72. У 1972 році Віктор Трофимов вперше виступав у фіналі особистого чемпіонату світу. На лондонському стадіоні „Уемблі” він з 6 очками посів 9-е місце.

73. Всього у гонках командних чемпіонатів світу (на всіх стадіях), коли збірна СРСР виходила до фіналу, Віктор Трофимов набрав 73 очки.

74. У 1973 році Віктор Трофимов встановив рекорд мототреку „Домбай” у Черкеську – 74.2 сек.

75. У фіналі особистого чемпіонату світу, що пройшов 6 вересня 1975 року на лондонському стадіоні „Уемблі”, Віктор Трофимов посів 8-е місце, набравши 8 пунктів. Позаду лишилися такі визнані майстри гаревої доріжки, як польські гонщики Генрік Глюкліх, Марек Чесляк, бронзовий призер особистого чемпіонату світу 1973 року Зенон Плєх, бронзовий призер особистого чемпіонату світу 1968 року Едвард Янцаж, триразовий чемпіон світу у командному заліку британець Рей Уілсон, шведські професіонали – чемпіон світу 1970 року у командному заліку Томмі Янссон та срібний призер особистого чемпіонату світу 1972 року Бернт Перссон, а також колега по збірній СРСР Валерій Гордєєв.

А через 15 днів – 21 вересня 1975 року, у західнонімецькому місті Норден, збірна СРСР завоювала свою останню медаль у командних чемпіонатах світу – срібну, котра стала у послужному списку Віктора Трофимова сьомою нагородою у фіналах командних чемпіонатів світу!

За період з 1965 по 1976 рр. – всього упродовж 12 років виступів у складі збірної СРСР у командних чемпіонатах світу, Віктор Трофимов 9 разів виступав у фіналах, сім з яких стали призовими. Такого результату немає у жодного радянського гонщика!

Лише після цих здобутків Москва нарешті присвоїла нашому лідеру і ветерану звання майстра спорту СРСР міжнародного класу (грудень 1975 року)!

У 2009 році Віктору Івановичу Трофимову було присвоєно звання „За заслуги перед містом” І ступеня. Його урочисто вручав Рівненський міський голова Володимир Хомко у День міста у центрі міста 30 серпня 2009 року (на фото):

А скільки ще потрібно розповісти про нашого лідера і ветерана, щоб ім'ям Віктор Івановича ТРОФИМОВА була названа вулиця у Рівному, де знаходиться мототрек? У питанні перейменування вулиць у нашому місті ще не поставлено заключну крапку. 

То дочекаються, чи ні, усі, кому небайдужий спідвей у Рівному, того дня, що вул. Курчатова буде перейменована на вул. Віктора ТРОФИМОВА???