ІІІ раунд відкритого особистого чемпіонату України, присвячений 40-річчю відкриття нового рівненського мототреку. Рівне. Мототрек. 17 вересня 2023 року.

Заключний 3-й раунд відкритого особистого чемпіонату України у класах 125 куб. см серед юнаків та 500 куб.  см серед юніорів і дорослих повинен був відбутися 08 липня 2023 року у Рівному, проте в силу різних обставин був спочатку перенесений на невизначений термін, а в серпні було погоджено та визначено остаточну дату проведення цього фінального раунду – 17 вересня 2023 року, місце проведення – рівненський мототрек.

Окремо хочеться підкреслити про поважну дату, що співпала – після тривалої реконструкції (9 років), фактично нового будівництва, рівно 40 років тому назад було відкрито наш мототрек.

Саме 17 та 18 вересня 1983 року на нашій арені відбулися перші змагання з глядачами на трибунах, адже саму гареву доріжку, що була готова у 1976 році, спортсмени випробували ще 1977 року.

На світлині Євгена Самусєнка: Віктор Кузнєцов – переможець обох гонок-відкриття нового рівненського мототреку.

Тоді, 17 вересня 1983 року, відбулася особиста гонка з участю гонщиків 8 клубів – рівненського „Сигналу”, „Башкірії” (Уфа), „Нафтовика” (Октябрьський), „Барикади” (Ленінград), „Сибіру” (Новосибірськ), „Турбіни” (Балаково), „Жигулів” (Тольятті) та „Будівельника” (Червоноград). Переможцем став рівнянин Віктор Кузнєцов, здобувши 13 пунктів, 2-е місце посів Валерій Гордєєв з Балаково (12 пунктів), 3-м став Володимир Трофимов (11 пунктів), котрий у сезонах 1982-1983 рр. виступав у складі червоноградського клубу. Це були єдині гонки на рівненському мототреку, в яких Володимир Трофимов представляв інше місто...

Наступного дня, 18 вересня 1983 року, наприкінці офіційного спортивного свята з нагоди відкриття нового мототреку, відбулася міжнародна особиста гонка з участю гонщиків Чехословаччини, Польщі, Угорщини та СРСР. І тут перемогу знову святкував Віктор Кузнєцов (здобув 14 очок), причому, як святкував – двічі покращивши рекорд треку! Спочатку у 8-му заїзді він показав результат 73.2 сек., що на 0.2 сек. краще від попереднього рекорду, встановленого ще 1977 року Григорієм Хлиновським, а в 11-му заїзді Віктор Кузнєцов довів рекордний показник до 73.0 сек.! Другу сходинку п’єдесталу посів Валерій Гордєєв з Балаково (13 очок), третім став ленінградець Володимир Смирнов (12 очок). Найкращим з гостей став гонщик з Чехословаччини Здено Вацулік, котрий з 10 очками був 4-м.

Варто відзначити, що гонка 18 вересня 1983 року – це була єдина гонка в Рівному, в якій виступав батько теперішнього найсильнішого гонщика Словаччини та учасника Гран-Прі Мартіна Вацуліка – Здено Вацулік.

В цих гонках головним суддею був Борис Горка, хронометристом – Костянтин Мороховець, коментував змагання артист Рівненської філармонії Олександр Лунін, директором змагань був Леонід Філюк, котрий незабаром став першим в Україні суддею міжнародної категорії з мотоспорту.

Для уболівальників усіх поколінь нагадуємо повну статистику цих двох гонок:

17.09.1983 р. Особиста гонка.

1. № 14 Віктор Кузнєцов, „Сигнал” (Ровно) (3, 1, 3, 3, 3) = 13.

2. № 1 Валерій Гордєєв, „Турбіна” (Балаково) (3, 3, 1, 2, 3) = 12.

3. № 11 Володимир Трофимов, „Будівельник” (Червоноград) (3, 3, 3, 2, 0) = 11.

4. № 3 Ігор Звєрєв, „Нафтовик” (Октябрьський) (0, 1, 2, 3, 3) = 9.

5. № 16 Флюр Калімуллін, „Нафтовик” (Октябрьський) (0, 3, 2, 0, 3) = 8.

6. № 10 Володимир Смірнов, „Барикада” (Ленінград) (1, 3, 2, 2, 0) = 8.

7. № 12 Олександр Басманов, „Сибір” (Новосибірськ) (2, 2, 2, 1, 1) = 8.

8. № 4 Ілля Рибніков, „Сибір” (Новосибірськ) (1, 1, 0, 3, 2) = 7.

9. № 6 Володимир Гордєєв, „Барикада” (Ленінград) (3, 0, –, 2, 2) = 7.

10. № 2 Михайло Старостін, „Башкірія” (Уфа) (2, 2, 1, 1, 1) = 7.

11. № 5 Рінат Марданшин, „Нафтовик” (Октябрьський) (1, 0, 3, 1, 1) = 6.

12. № 8 Ріф Саїтгарєєв, „Башкірія” (Уфа) (0, 0, –, 3, 2) = 5.

13. № 9 Володимир Кличков, „Сибір” (Новосибірськ) (0, 2, 1, –, 2) = 5.

14. № 15 Олександр Міклашевський, „Жигулі” (Тольятті) (2, 2, 0, 0, 1) = 5.

15. № 13 Анатолій Жабчик, „Будівельник” (Червоноград) (1, –, 3, 0, 0) = 4.

16. № 7 Юрій Павлюченко, „Сибір” (Новосибірськ) (2, 0, 1, 0, 0) = 3.

Запасні:

№ 17 Олександр Клімантов, „Будівельник” (Червоноград) (–, –, 0, 1, –) = 1.

№ 18 Ігор Марко, „Будівельник” (Червоноград) (–, 1, 0, –, –) = 1.

Заїзди:

1. Валерій Гордєєв, Старостін, Рибніков, Звєрєв.

2. Володимир Гордєєв, Павлюченко, Марданшин, Саїтгарєєв.

3. Трофимов, Басманов, Смірнов, Кличков.

4. Кузнєцов, Міклашевський, Жабчик, Калімуллін.

5. Валерій Гордєєв, Кличков, Марко (замість Жабчика), Марданшин.

6. Смірнов, Старостін, Кузнєцов, Володимир Гордєєв.

7. Трофимов, Міклашевський, Звєрєв, Павлюченко.

8. Калімуллін, Басманов, Рибніков, Саїтгарєєв.

9. Трофимов, Калімуллін, Валерій Гордєєв, Клімантов (замість Володимира Гордєєва).

10. Марданшин, Басманов, Старостін, Міклашевський.

11. Кузнєцов, Звєрєв, Кличков, Марко (замість Саїтгарєєва).

12. Жабчик, Смірнов, Павлюченко, Рибніков.

13. Кузнєцов, Валерій Гордєєв, Басманов, Павлюченко.

14. Саїтгарєєв, Трофимов, Старостін, Жабчик.

15. Звєрєв, Смірнов, Марданшин, Калімуллін.

16. Рибніков, Володимир Гордєєв, Клімантов (замість Кличкова), Міклашевський.

17. Валерій Гордєєв, Саїтгарєєв, Міклашевський, Смірнов.

18. Калімуллін, Кличков, Старостін, Павлюченко.

19. Звєрєв, Володимир Гордєєв, Басманов, Жабчик.

20. Кузнєцов, Рибніков, Марданшин, Трофимов.

18.09.1983 р. Міжнародна особиста гонка.

1. № 8 Віктор Кузнєцов [СРСР, „Сигнал” (Ровно)] (2, 3, 3, 3, 3) = 14.

2. № 1 Валерій Гордєєв [СРСР, „Турбіна” (Балаково)] (3, 3, 3, 2, 2) = 13.

3. № 7 Володимир Смірнов[СРСР, „Барикада” (Ленінград)] (3, 3, Сх, 3, 3) = 12.

4. № 3 Здено Вацулік (Чехословаччина) (0, 2, 2, 3, 3) = 10.

5. № 11 Йожеф Петрикович (Угорщина) (3, 1, 2, 1, 3) = 10.

6. № 5 Володимир Трофимов [СРСР, „Будівельник” (Червоноград)] (1, 2, 3, 2, 2) = 10.

7. № 13 Анатолій Жабчик [СРСР, „Будівельник” (Червоноград)] (1, 1, 3, 2, 2) = 9.

8. № 4 Янош Балог (Угорщина) (2, 1, 2, 3, 1) = 9.

9. № 6 Віктор Сурхаєв [СРСР, „Сигнал” (Ровно)] (0, 3, 1, 2, 1) = 7.

10. № 15 Броніслав Климович (Польща) (3, 0, 2, 1, 1) = 7.

11. № 14 Андраш Ковач (Угорщина) (2, 2, 0, 1, 0) = 5.

12. № 10 Павол Тонгаузер (Чехословаччина) (2, 0, 1, 1, 0) = 4.

13. № 9 Антоні Скупєнь (Польща) (1, 0, 1, 0, 2) = 4.

14. № 12 Олександр Коршаков [СРСР, „Сигнал” (Ровно)] (0, 2, 1, 0, 0) = 3.

15. № 2 Ян Новак (Польща) (1, 1, 0, 0, 1) = 3.

16. № 16 Павол Каліак (Чехословаччина) (0, 0, 0, 0, 0) = 0.

№ 17 (резервний) Анатолій Ковальчук [СРСР, „Сигнал” (Ровно)] – Н/С.

Заїзди:

1. Валерій Гордєєв, Балог, Новак, Вацулік.

2. Смірнов, Кузнєцов, Трофимов, Сурхаєв.

3. Петриковіч, Тонгаузер, Скупєнь, Коршаков.

4. Климович, Ковач, Жабчик, Каліак.

5. Валерій Гордєєв, Трофимов, Жабчик, Скупєнь.

6. Сурхаєв, Ковач, Новак, Тонгаузер.

7. Смірнов, Вацулік, Петриковіч, Климович.

8. Кузнєцов, Коршаков, Балог, Каліак. 73.2.сек. – новий рекорд треку.

9. Валерій Гордєєв, Петриковіч, Сурхаєв, Каліак. 73.2 сек. – повторення рекорду треку.

10. Трофимов, Климович, Коршаков, Новак.

11. Кузнєцов, Вацулік, Скупєнь, Ковач. 73.0 сек. – новий рекорд треку.

12. Жабчик, Балог, Тонгаузер, Смірнов (Сх).

13. Смірнов, Валерій Гордєєв, Ковач, Коршаков.

14. Кузнєцов, Жабчик, Петриковіч, Новак.

15. Вацулік, Трофимов, Тонгаузер, Каліак.

16. Балог, Сурхаєв, Климович, Скупєнь.

17. Кузнєцов, Валерій Гордєєв, Климович, Тонгаузер.

18. Смірнов, Скупєнь, Новак, Каліак.

19. Вацулік, Жабчик, Сурхаєв, Коршаков.

20. Петриковіч, Трофимов, Балог, Ковач.

У період з 1977 р. до офіційного відкриття нашого сучасного мототреку у 1983 р. на ньому відбулося 17 гонок.

Всього ж з моменту відкриття треку у 1983 році у Рівному пройшло 395 гонок, можливо, їх кількість є більшою, але це ті гонки, про які відома інформація…

Тепер про змагання власне ІІІ раунду відкритого особистого чемпіонату України 17 вересня 2023 року.

Серед 9 юнаків, котрі були допущені до змагань, відбулося 12 заїздів. У заїздах разом стартували гонщики обох класів – 125 куб. см (метанол) та 140 куб. см (бензин). Залік для цих двох класів був окремий.

Чудово виступав бронзовий призер чемпіонату світу у класі 125 куб. см Макар Левішин з КЗ РМСТК. Він вже втретє виграв гонку особистого чемпіонату України, втретє – з комплектом, здобувши таким чином у класі 125 куб. см (метанол) 12 перемог у заїздах поспіль та завоювавши максимальну кількість очок – 36! Макар у неділю найшвидше долав дистанцію і у 5-му заїзді встановив новий рекорд треку на 3 кола для юнаків – 57.57 сек., покращивши на 0.4 сек. попереднє досягнення Михайла Тимощука дворічної давнини! 

Молодець, Макар! З чим його і вітаємо!

Друге місце в гонці виборов Захар Лустюк з клубу Марченко Спідвей Рейсінг з 11 пунктами, 3-м став одноклубник Макара Левішина Володимир Зламан (10 очок).

Цей день для Захара Лустюка був особливий – саме 17 вересня йому виповнилося вже 13 років і юний рівнянин отримав нагороду від свого клубу. Вітаємо Захара з Днем народження та бажаємо йому нових змагань і нових перемог!

Бензинові двигуни у класі 140 куб. см найкраще підкорялися у неділю червоноградцю Арсенію Микульчину зі спортивного клубу "Захід", він виграв гонку з 9 очками, друге місце посів Володимир Скороход (8 очок), 3-м став Тимофій Захаров з 7 пунктами (обоє спортсменів представляють клуб Марченко Спідвей Рейсінг).

За підсумками чемпіонату саме Володимир Скороход став чемпіоном України, здобувши 27 пунктів, Арсеній Микульчин відстав на 1 очко, третє місце посів здібний Тимофій Захаров!

У класі 500 куб. см стартувало 6 гонщиків, котрі також зав'язали на доріжці певну інтригу. Головним героєм тут став Назар Федорчук з клубу Марченко Спідвей Рейсінг, котрий пропустив ІІ раунд у червні, і мав всього 4 пункти, а в неділю він здобув 11 пунктів, і змусив одноклубника Віталія Лисака виїхати на додатковий заїзд за перемогу у гонці ІІІ раунду. Прикро, але допустивши падіння у 2-му віражі 2-го кола, Назар став 2-м у цій гонці, переміг Віталій Лисак!

Проте глядачів чекав ще один додатковий заїзд, адже за сумою трьох раундів у трьох гонщиків було по 15 очок: Назар Федорчук, Максим Середа та Станіслав Огороднік повинні були визначити бронзового призера чемпіонату. Станіслав не стартував у цьому заїзді, а Назар Федорчук спокійно виборов перемогу, завоювавши бронзову нагороду чемпіонату України 2023 року.

Перемогу в чемпіонаті здобуває вихованець КЗ РМСТК і тренера Віктора Гайдима 16-річний Роман Капустін, котрий зробив своєрідний дубль, ставши кращим і серед дорослих, і серед юніорів! Віталій Лисак і Назар Федорчук серед дорослих доповнили п'єдестал чемпіонату. У юніорському заліку друге місце посів Максим Середа з клубу Марченко Спідвей Рейсінг, 3-є – його одноклубник Владислав Дуда. Тренер клубу – досвідчений Ігор Звєрєв, може бути задоволений результатами своїх вихованців, хоча завжди максималіст Ігор Кирилович бачить і знає ті недоліки, над котрими ще треба багато працювати.

Результати гонки ІІІ раунду відкритого особистого чемпіонату України у класах 125 куб. см (метанол), 140 куб. см (бензин) серед юнаків та у класі 500 куб. см серед юніорів і дорослих:

Клас 125 куб. см (метанол):

1. № 6 Макар Левішин (КЗ РМСТК, Тучин) (3, 3, 3, 3) = 12.

2. № 7 Захар Лустюк (СТК МС, Рівне) (2, 3, 3, 3) = 11.

3. № 2 Володимир Зламан (КЗ РМСТК, Рівне) (2, 3, 2, 3) = 10.

Клас 140 куб. см (бензин):

1. № 11 Арсеній Микульчин (СК Захід, Червоноград) (2, 2, 3, 2) = 9.

2. № 12 Володимир Скороход (СТК МС, Рівне) (1, 3, 2, 2) = 8.

3. № 13 Тимофій Захаров (СТК МС, Рівне) (1, 2, 1, 3) = 7.

4. № 3 Данило Зінчук (ОСТК ТСОУ, Біла Криниця) (2, 1, 1, 1) = 5.

5. № 4 Владислав Ігнатьєв (КЗ РМСТК) (Сх/Ст, Сх/Ст, 2, 2) = 4.

6. № 5 Назар Стасюк (СТК МС, Рівне) (1, 1, 1, Сх/Ст) = 3.

Заїзди:

1. Левішин, Зламан, Скороход. 58.62 сек.

2. Зламан, Микульчин, Стасюк. 62.42 сек.

3. Скороход, Зінчук, Стасюк. 63.39 сек.

4. Левішин, Микульчин, Ігнатьєв (Сх/Ст). 58.26 сек.

5. Левішин, Лустюк, Стасюк. 57.57 сек. – TR.

6. Лустюк, Зламан, Захаров. 59.50 сек.

7. Левішин, Захаров, Зінчук. 58.34 сек.

8. Лустюк, Скороход, Ігнатьєв (Сх/Ст). 59.16 сек.

9. Микульчин, Скороход, Захаров. 60.13 сек.

10. Лустюк, Микульчин, Зінчук. 59.32 сек.

11. Зламан, Ігнатьєв, Зінчук. 62.20 сек.

12. R/R. Захаров, Ігнатьєв, Стасюк (Сх/Ст). 62.60 сек.

Клас 500 куб. см (дорослі та юніори):

1. № 1 Віталій Лисак (СТК МС, Рівне) (3, 3, 3, 2) = 11 + 3.

2. № 5 Назар Федорчук (СТК МС, Рівне) (3, 2, 3, 3) = 11 + П.

3. № 6 Роман Капустін (КЗ РМСТК, Рівне) (2, 3, 2, 3) = 10.

4. № 3 Станіслав Огороднік (СТК МС, Клевань) (2, 1, 2, 2) = 7.

5. № 4 Максим Середа (СТК МС, Костопіль) (1, 2, 1, 1) = 5.

6. № 2 Владислав Дуда (СТК МС, Рівне) (Н/С, 1, 1, 1) = 3.

Заїзди:

1. Лисак, Огороднік, Середа, Дуда (Н/С). 69.85 сек.

2. Федорчук, Капустін. 69.41 сек.

3. Капустін, Середа, Дуда. 67.91 сек.

4. Лисак, Федорчук, Огороднік. 67.75 сек.

5. Лисак, Капустін, Дуда. 67.38 сек.

6. Федорчук, Огороднік, Середа. 68.02 сек.

7. Капустін, Лисак, Середа. 66.99 сек. – НЧД.

8. Федорчук, Огороднік, Дуда. 67.68 сек.

Додатковий заїзд за 1-2-е місця ІІІ раунду ОЧУ:

9. Лисак (С), Федорчук (Ж) (П/2/В). Без часу.

У 2-му віражі 2-го кола Федорчук допустив падіння на 2-й позиції. Заїзд зупинено. Перезаїзду не було.

Додатковий заїзд за 3-є місце в чемпіонаті:

10. Федорчук, Середа, Огороднік (Н/С). 69.25 сек.

Під час підготовки репортажу було використано світлини Уляни Яциків (Червоноград).

48 Гран-Прі міста Дебрецена. 20 серпня 2023 року.

Коротка історія не найкоротшого турніру – Гран-Прі міста Дебрецена.

Традиційний турнір, що проводиться в Дебрецені 20 серпня щороку ось вже 48-й раз (єдиний раз не відбувся у 2021 році), розпочав свою історію далекого 1975 року. Цей день в Угорщині пам’ятний – відзначається державне свято – день першого короля Угорщини, засновника угорської держави Святого Іштвана, а в самому Дебрецені відбувається карнавал квітів. Переможець першого турніру відразу вивіз свою нагороду – а це ваза з гербом міста, і вона не завжди була білого кольору. Чому вивіз? Тому що перший турнір Гран-Прі міста Дебрецена виграв східнонімецький гонщик Петер Лібінг.

На світлині (з особистого архіву Анатолія Миронова): парад-представлення гонщиків. Дебрецен. 20 серпня 1976 року. № 11 Володимир Рожанчук (Рівне), № 6 або 16 Анатолій Миронов (Вознесенськ).

Друга ваза також поїхала за межі Угорщини – цього разу до Рівного, бо перемогу у ІІ Гран-Прі з комплектом, 15 пунктів, завоював рівненський гонщик Володимир Рожанчук. Він разом з вознесенцем Анатолієм Мироновим того року виступали у декількох гонках в Угорщині, зокрема в Сегеді і в Дебрецені.

На світлинах (з особистого архіву Володимира та Любові Рожанчук): ось такі вази в нагороду отримав Володимир Рожанчук у 1976 році.

Перемога Володимира Рожанчука у Гран-Прі Дебрецена 1976 року по сьогоднішній день – єдина на рахунку рівненських, українських і за часів колишнього Союзу, радянських гонщиків. Хоча у цьому турнірі наші спортсмени виступали, і не один раз. У 1977 році Володимир Рожанчук вдруге стартував у Дебрецені, але результат був не такий втішний – лише 5-е місце з 9 пунктами і кращий час дня – 79.0 сек., показаний у 18-му заїзді (довжина доріжки тоді складала 400 м, зараз трішки скоротилася до 384 м).

Двічі у турнірі стартував Володимир Трофимов – у 1990 та 1992 рр.

Рекордсменом за кількістю виступів у Гран-Прі Дебрецена є Станіслав Мельничук, котрий 6 разів представляв Україну. У 2017 році турнір було проведено серед 5 команд, і Станіслав (13 пунктів) разом з угорцем Роландом Бенко (15 пунктів) та аргентинцем Факундо Албіним (9 пунктів) вибороли 3-є місце. Правда, організатори поступили хитріше, і для виявлення переможця саме Гран-Прі міста провели додатковий заїзд для 5 угорських гонщиків, де сумнівну перемогу у пере заїзді здобув Норберт Магоші, другим став Роланд Бенко, 3-м – Йожеф Табака, Шандор Тіхані впав, а Роланд Ковач впав і до перезаїзду не допущений. Чому сумнівна перемога? Тому що в основній серії гонки Магоші здобув для своєї команди, що стала 2-ю, лише 10 очок (у заїздах стартувало по 5 гонщиків, пунктуація 4-3-2-1-0), Бенко завоював 15 очок, Табака – 18.

Марко Левішин тричі стартував у турнірі, показавши минулого року свій найкращий результат – 6-е місце.

Назар Федорчук одного разу був заявлений у Дебрецені в якості запасного гонщика.

Віктор Трофимов-молодший цьогоріч виборов 5-е місце.

Ось що вдалося зібрати про участь 6 рівненських гонщиків у 13 турнірах Гран-Прі міста Дебрецена:

№ з/п	Рік	Гонщик	Країна	Місце	Очки
1.	1976	Володимир Рожанчук	СРСР	І	15
2.	1977	Володимир Рожанчук	СРСР	5	9
3.	1990	Володимир Трофимов	СРСР	12
4.	1992	Володимир Трофимов	Україна	8
5.	2012	Станіслав Мельничук	Україна	12	5
6.	2013	Станіслав Мельничук	Україна	10	6
7.	2016	Станіслав Мельничук	Україна	7	8
8.	2017	Станіслав Мельничук	Угорщина	3[1]	13
9.	2018	Станіслав Мельничук	Україна	11	6
		Марко Левішин	Україна	12	5
		Назар Федорчук	Україна	15	2 (запасний)
10.	2019	Станіслав Мельничук	Україна	11	6
11.	2020	Марко Левішин	Україна	13	5
12.	2022	Марко Левішин	Україна	6	11 + 1
13.	2023	Віктор Трофимов-мол.	Польща	5	8 + 2 + 0

[1] Командний турнір, у якому виступало 5 клубів.

Цьогорічна гонка пройшла за минулорічним сценарієм: після 20 заїздів визначився попередній переможець основної сітки, котрий відразу потрапив до фіналу. Ним став данець Нільс-Крістіан Іверсен. Інші гонщики, котрі посіли місця з 2-го по 9-е у двох півфіналах визначили ще 4 фіналістів – по два з кожного. Приємно, що до фіналу потрапив Віктор Трофимов-молодший. Фінальний заїзд відбувся для 5 гонщиків. 

У фіналі наш земляк фінішував 5-м, і таким чином, Віктор Трофимов після Володимира Рожанчука показав найкращий результат для рівненських гонщиків, повторивши його показник 1977 року. 

А гонку, як і минулого року, виграв данець Нільс-Крістіан Іверсен...

Результати гонки:

1. № 13 Нільс-Крістіан Іверсен (Данія) (2, 3, 3, 3, 3) = 14 + 4.
2. № 16 Йонас Зайферт-Салк (Данія) (1, 3, 3, 3, 2) = 12 + 3 + 3.
3. № 5 Вадим Тарасенко (Польща) (3, 1, 3, 2, 3) = 12 + 3 + 2.
4. № 7 Антті Вуолас (Фінляндія) (2, П, 2, 2, 1) = 7 + 2 + 1.
5. № 10 Віктор Трофимов-молодший (Польща) (3, 2, 1, 0, 2) = 8 + 2 + 0.
6. № 15 Якуб Ямруг (Польща) (3, 1, 1, 3, 3) = 11 + 1.
7. № 9 Тімо Лахті (Фінляндія) (2, 2, 2, 2, 3) = 11 + 1.
8. № 14 Нік Скорья (Словенія) (0, 3, 3, 3, 2) = 11 + 0.
9. № 3 Антоніо Ліндбак (Швеція) (3, 3, В, 1, 2) = 9 + 0.
10. № 15 Оскар Бобер (Польща) (1, 2, 2, 1, 1) = 7.
11. № 11 Матіч Івачіч (Словенія) (0, 2, 2, 2, 0) = 6.
12. № 1 Селіна Лібманн (Німеччина) (2, 0, 1, 0, 1) = 4.
13. № 4 Якуб Валковіч (Словаччина) (1, 1, 0, 1, 1) = 4.
14. № 8 Петр Хлюпач (Чехія) (1, 0, 1, 1, 0) = 3.
15. № 6 Роланд Ковач (Угорщина) (П/В, 1, 0, 0, 0) = 1.
16. № 2 Норберт Магоші (Угорщина) (В, 0, 0, В, 0) = 0.

Запасні:
№ 17 Ріхард Фузеші (Угорщина) – Н/С.

Заїзди:
1. Ліндбак, Лібманн, Валковіч, Магоші (В).
2. R/R. Тарасенко, Вуолас, Хлюпач, Ковач (П/В).
3. Трофимов-молодший, Лахті, Бобер, Івачіч.
4. Ямруг, Іверсен, Зайферт-Салк, Скорья.
5. Іверсен, Лахті, Тарасенко, Лібманн.
6. Скорья, Трофимов-молодший, Ковач, Магоші.
7. Ліндбак, Івачіч, Ямруг, Вуолас (П).
8. Зайферт-Салк, Бобер, Валковіч, Хлюпач.
9. Зайферт-Салк, Івачіч, Лібманн, Ковач.
10. Тарасенко, Бобер, Ямруг, Магоші.
11. Скорья, Лахті, Хлюпач, Ліндбак (В).
12. Іверсен, Вуолас, Трофимов-молодший, Валковіч.
13. Скорья, Вуолас, Бобер, Лібманн.
14. Іверсен, Івачіч, Хлюпач, Магоші (В).
15. Зайферт-Салк, Тарасенко, Ліндбак, Трофимов-молодший.
16. Ямруг, Лахті, Валковіч, Ковач.
17. Ямруг, Трофимов-молодший, Лібманн, Хлюпач.
18. Лахті, Зайферт-Салк, Вуолас, Магоші.
19. Іверсен, Ліндбак, Бобер, Ковач.
20. Тарасенко, Скорья, Валковіч, Івачіч.

Півфінал № 1:
21. Зайферт-Салк, Трофимов-молодший, Ямруг, Ліндбак.

Півфінал № 2:
22. Тарасенко, Вуолас, Лахті, Скорья.

Фінал:
23. Іверсен, Зайферт-Салк, Тарасенко, Вуолас, Трофимов-молодший.

Світлини рівнянина Ігоря Романова:

Світлини Сільвії Сабо (Угорщина):

Під час підготовки інформації було використано світлини з архіву Анатолія Миронова, Володимира та Любові Рожанчук, рівненського фотомайстра Ігоря Романова та угорської майстрині Сільвії Сабо.