Пам’яті Сергія БЄЛОКУРОВА… 13.10.1959 р. – 27.03.2025 р.

Сумні новини надійшли з Вознесенська.

Сьогодні, 27 березня 2025 року, після тривалої хвороби перестало битися серце одного із ветеранів вознесенського спідвею – Сергія БЄЛОКУРОВА.

Сергій Бєлокуров прийшов у команду „Восход” (Вознесенськ) у 1975 році і вже наступного року почав виступати у її складі.

Сергій Бєлокуров є одним з двох рекордсменів щодо кількості сезонів, проведених у вознесенському „Восході” – разом із Олександром Борсуком він 10 років представляв рідну команду у чемпіонатах країни та чемпіонатах України. Двічі разом із „Восходом” він вигравав зональні змагання першої ліги та виступав у фіналі першої ліги за право підвищитися у класі та потрапити до вищої ліги (1977, 1978 рр.).

Коли розпочалися гонки Кубку ветеранів, Сергій Бєлокуров став одним із активних учасників цих змагань, стартувавши у 13 турнірах із всіх 17 проведених, у тому числі у всіх 5 турнірах у рідному Вознесенську.

Спортивні досягнення Сергій БЄЛОКУРОВА:

За 16-річну історію команди „Восход” у її складі у командних чемпіонатах країни виступали 42 гонщики. Сергій Бєлокуров був одним із стабільних та результативних гонщиків:

Сергій БЄЛОКУРОВ – 10 сезонів (1976-1979, 1982-1984, 1987-1989 рр.).

Особисті чемпіонати СРСР серед юніорів:

Фіналіст особистого чемпіонату 1978 р. – 7-е місце (у півфіналі у Вознесенську став переможцем). Півфіналіст особистого чемпіонату 1979 р. (10-е місце, Даугавпілс).

Командні чемпіонати України серед юніорів:

Чемпіон України 1978 року у складі збірної Миколаївської області.

Дворазовий срібний призер 1977, 1979 рр. у складі збірної Миколаївської області.

Особисті чемпіонати України:

Учасник особистого чемпіонату України 1983, 1986 та 1988 рр.

Кубок ветеранів України:

Учасник 13 турнірів Кубку ветеранів України:

Вознесенськ – 5.

Червоноград – 7.

Рівне – 1.

Дворазовий переможець 2015, 2016 рр. (Вознесенськ).

4-разовий срібний призер 2013 р. (Вознесенськ), 2014, 2015 та 2016 рр. (Червоноград).

Світла пам’ять про Сергія Бєлокурова назавжди залишиться в нас…

Спочивай з Богом…

Пам’яті Віктора ТРОФИМОВА…

22 березня 2025 року вже вдванадцяте вшановуємо пам’ять Великого Гонщика, Віктора Івановича ТРОФИМОВА, спортсмена з великої букви, нашу ЛЕГЕНДУ, людину, котра досягла вершин у спідвеї завдяки наполегливій праці, таланту та бажання бути найкращим і найсильнішим.

Сьогодні Віктору Трофимову могло б виповнитися 87 років…

Традиційно згадуємо історичні моменти спортивної біографії Віктора Трофимова. 

І сьогодні хочу розповісти про гонку, що відбулася майже 60 років тому назад у Рівному.

Світлина ситуативна (автор – Тревор Мікс): перед гонкою зі збірною Англії. Свіндон. 

27 липня 1974 року. Зліва направо: Том Лідбіттер, Тоні Дейві, Віктор Трофимов.

https://www.skidmarks1928.com/p/john-somerville-collection/30048199799

Командний чемпіонат країни 1965 року повинен був пройти за новою формулою у двох групах.

До першої групи за підсумками минулорічного чемпіонату увійшло 8 команд: „Башкірія” (Уфа), „Уфа” (Уфа), СКА-І (Львів), „Салават” (Салават), „Сирена” (москва), „Радуга” (Рівне), „Восток” (Владивосток) та „Нева” (Ленінград).

До другої групи потрапили 10 команд: „Корд” (Балаково), „Карпати” (Львів), „Чайка” (Рівне), „Іскра” (Даугавпілс), СКА-ІІ (Львів), „Орел” (Орел), „Сакартвело” (Тбілісі), „Старт” (москва), „Масіс” (Єреван) та „Узбекистан” (Алмалик). Разом з тим, не виступали команди „Чайка”, „Орел” і „Старт”, і з’явилася „Балтика” (Ленінград).

У гонці приймають участь дві команди, гонщики яких зустрічаються парами у 18 заїздах. У кожній команді стартують по 3 пари плюс запасний гонщик, господарі мають стартові номери з 1 по 6 і № 13 – запасний, гості виступають під номерами з 7 по 12 і № 14 – запасний. Господарі виїжджають на старт у червоних та синіх нашоломниках, гості – у білих та жовтих. У непарних заїздах господарі стартують з 1 і 3 доріжок, у парних – з 2 та 4. Гості – навпаки. Спортсменам однієї команди у кожному заїзді дозволяється мінятися стартовими полями. Запасні гонщики виступають за вказівкою капітана команди у випадках: 1) заміни основного гонщика до його виїзду із закритого парку; 2) заміни гонщика, котрий запізнився на старт; 3) заміни вибулого, але не виключеного гонщика, у повторному заїзді. Запасний гонщик має право виступати не більше, чим у 6 заїздах, але не більше тричі поспіль. Система нарахування пунктів 3-2-1-0. У разі фінішу парою команді, але не гонщику, нараховується додатковий пункт, тобто за 1-е та 2-е місця команда отримує на 5, а 6 пунктів, і за 2-е і 3-є місця – не 3, а 4 пункти.

Ось за таким регламентом виступали команди у чемпіонаті 1965 року. Проте гонок відбулося мало, чемпіонат лишився незавершеним, і чемпіон та призери не визначені.

Рівненська „Радуга” провела у чемпіонаті лише 3 гонки з 14. Всі зустрічі наші земляки виграли: вдома в „Уфи”, СКА-І, та в гостях у „Неви”.

Перша гонка відбулася у Рівному 17 травня 1965 року, і суперником рівнян був минулорічний срібний призер команда „Уфа” (Уфа). 

Але це була бліда тінь минулого року.

Про неї і піде мова.

Господарі заявили у складі на змагання наступні пари гонщиків:

№ 1 Віктор Трофимов – № 2 Юрій Загладько.

№ 3 Костянтин Кришталь – № 4 Борис Савойський.

№ 5 Борис Горка – № 6 Володимир Ульянін.

Запасним гонщиком був заявлений № 13 Володимир Єжомбік.

Склад гостей, у складі яких були лише 3 пари без запасного:

№ 7 Рашид Хайбрахманов – № 8 В’ячеслав Якимов.

№ 9 Юрій Дудорін – № 10 Рафій Махмутов.

№ 11 Каміль Ісанбєрдін – № 12 Геннадій Шульгін.

Організатори змагань завчасно підготували і надрукували змістовні програмки змагань накладом 1000 прим., і на той час це було дуже прогресивно.

Боротьби у гонці не вийшло. Господарі відразу захопили ініціативу і впевнено розпочали штампувати перемоги у заїздах. Варто відзначити, що гості виграли лише 1 заїзд із 18, 3 заїзди завершилися нічийним рахунком (з урахуванням додаткових пунктів двічі перевага була на боці гостей, і одного разу – господарів), в усіх інших позитивний рахунок був на боці господарів, причому 10 заїздів рівняни виграли з максимальним рахунком 5:1 (6:1).

Вже після 7-го заїзду перевага господарів сягала 20 (23) пунктів – 31:11 (34:11).

10-й заїзд виграв Рашид Хайбрахманов, Віктор Трофимов фінішував 2-м, В’ячеслав Якимов – 3-м і Юрій Загладько – 4-м. Це і був той єдиний заїзд, виграний гостями – 2:4. Після 14-го заїзду рахунок став 59:25 (66:27). Заключні два заїзди стали останніми цвяхами у домовину гостей – дві перемоги з рахунком 5:1 (6:1). Загальний рахунок на користь „Радуги” – 77:31 (88:33). Таким чином господарі отримали 11 додаткових пунктів, гості – 2 пункти.

Найрезультативнішими гонщиками у складі „Радуги” стали Борис Горка – 17 пунктів та Віктор Трофимов – 16 пунктів + 1 додатковий пункт, як тепер прийнято називати – бонус. У гостей відзначилися Рашид Хайбрахманов – 12 пунктів та Юрій Дудорін – 9 пунктів.

Найкращий час дня зафіксував у 2-му заїзді Костянтин Кришталь – 80.0 сек. Рекорд треку на той час належав Віктору Трофимову – 79.4 сек., і був встановлений ним у 1963 році.

Тепер повністю результати гонки.

Командний чемпіонат СРСР. Перша група. Рівне. Мототрек.

17 травня 1965 року. 18:00 год.

„Радуга” (Рівне) – „Уфа” (Уфа) 77:31 (88:33).

„Радуга” (Рівне) – 77 (88):

№ 1 Віктор Трофимов (3, 3, 2*, 2, 3, 3) = 16 + 1*.

№ 2 Юрій Загладько (1, 2*, 3, 0, 2*, 2*) = 10 + 3*.

№ 3 Костянтин Кришталь (3, 3, 3, 0, 3, 2*) = 14 + 1*.

№ 4 Борис Савойський (2*, 1, 2*, 3, 2*, 3) = 13 + 3*.

№ 5 Борис Горка (3, 3, 3, 3, 3, 2) = 17.

№ 6 Володимир Ульянін (2*, 1, 1, 2*, 0, 1*) = 7 + 3*.

№ 13 Володимир Єжомбік – Н/С.

„Уфа” (Уфа) – 31 (33):

№ 7 Рашид Хайбрахманов (2, 2, 2, 3, 1, 3) = 12.

№ 8 В’ячеслав Якимов (0, 0, 0, 1, 0, 0) = 1.

№ 9 Юрій Дудорін (1, 2, 1, 2, 2, 1) = 9.

№ 10 Рафій Махмутов (0, 0, 0, 1*, 1*, 0) = 2 + 2*.

№ 11 Каміль Ісанбєрдін (0, 0, 0, 0, 1, 0) = 1.

№ 12 Геннадій Шульгін (1, 1, 1, 1, 0, 1) = 5.

№ 14 – без гонщика.

Заїзди:

1. Трофимов, Хайбрахманов, Загладько, Якимов. 4:2 (4:2). 81.0 сек.

2. Кришталь, Савойський*, Дудорін, Махмутов. 5:1 (9:3). 6:1 (10:3). 80.0 сек. – НЧД.

3. Горка, Ульянін*, Шульгін, Ісанбєрдін. 5:1 (14:4). 6:1 (16:4). 83.0 сек.

4. Кришталь, Хайбрахманов, Савойський, Якимов. 4:2 (18:6). 4:2 (20:6). 83.0 сек.

5. Горка, Дудорін, Ульянін, Махмутов. 4:2 (22:8). 4:2 (24:8). 82.0 сек.

6. Трофимов, Загладько*, Шульгін, Ісанбєрдін. 5:1 (27:9). 6:1 (30:9). 84.0 сек.

7. Горка, Хайбрахманов, Ульянін, Якимов. 4:2 (31:11). 4:2 (34:11). 84.0 сек.

8. Загладько, Трофимов*, Дудорін, Махмутов. 5:1 (36:12). 6:1 (40:12). 85.0 сек.

9. Кришталь, Савойський*, Шульгін, Ісанбєрдін. 5:1 (41:13). 6:1 (46:13). 82.0 сек.

10. Хайбрахманов, Трофимов, Якимов, Загладько. 2:4 (43:17). 2:4 (48:17). 83.0 сек.

11. Савойський, Дудорін, Махмутов*, Кришталь. 3:3 (46:20). 3:4 (51:21). 84.0 сек.

12. Горка, Ульянін*, Шульгін, Ісанбєрдін. 5:1 (51:21). 6:1 (57:22). 86.0 сек.

13. Кришталь, Савойський*, Якимов, Хайбрахманов. 5:1 (56:22). 6:1 (63:23). 83.0 сек.

14. Горка, Дудорін, Махмутов*, Ульянін. 3:3 (59:25). 3:4 (66:27). 85.0 сек.

15. Трофимов, Загладько*, Ісанбєрдін, Шульгін. 5:1 (64:26). 6:1 (72:28). 81.0 сек.

16. Хайбрахманов, Горка, Ульянін*, Якимов. 3:3 (67:29). 4:3 (76:31). 85.0 сек.

17. Трофимов, Загладько*, Дудорін, Махмутов. 5:1 (72:30). 6:1 (82:32). 82.0 сек.

18. Савойський, Кришталь*, Шульгін, Ісанбєрдін. 5:1 (77:31). 6:1 (88:33). 85.0 сек.

Головний суддя: суддя Республіканської категорії Микола Захаренков (Рівне).

Головний секретар: суддя Республіканської категорії Анатолій Громов (Рівне).

Директор змагань: начальник Рівненського АМК ДТСААФ А.М.Ніколаєв (Рівне).

Інформатор: Микола Фадєєв (Рівне).

Пам’ятаємо, Віктор Іванович…

Віктору ПАСТУХОВУ – 56 років!

Невблаганно збігає час, юнаки переходять до юніорського віку, юніори стають дорослими гонщиками, хтось завершує кар’єру, багато спортсменів, суддів і просто уболівальників захищають нашу країну від нечисті, що прийшла з болота. А ветерани рахують роки на пенсії з надією на краще майбутнє…

Не віриться, що талановитому вихованцю рівненського спідвею, про якого уболівальники дізналися у червні 1984 року, Віктору ПАСТУХОВУ, вже 56 років.

Щиро вітаю Віктора Леонідовича ПАСТУХОВА з Днем народження та бажаю нашому трекмейстеру здоров’я, довгих років життя та ПЕРЕМОГИ!

У складі рівненського „Сигналу” він дебютував 11 червня 1986 року у зустрічі командного чемпіонату країни (вища ліга) проти команди „Тайфун” (Еліста). Два роки у „Сигналі” – і два чемпіонських титули.

На світлині: "Нафтовик" (Октябрьський) - "Сигнал" (Рівне) 40:66. 

04 липня 1987 року.

Зліва - направо: № 15 Анатолій Жабчик, № 14 Ігор Звєрєв, № 13 Віктор Пастухов, № 12 Володимир Трофимов, № 11 Ігор Марко, № 10 Володимир Колодій, № 9 Віктор Кузнєцов.

Це все у юніорському віці! 

Наприкінці 1987 року 18-річний Віктор Пастухов отримує звання майстра спорту! Тоді це багато важило!

Потім була служба в армії і виступи у складі реактивованого після 22-річної перерви клубу СКА (Львів). І чимала заслуга рівненської юніорської пари Володимир Колодій – Віктор Пастухов у тому, що львів’яни за 2 сезони пройшли шлях від другої ліги до вищої.

Наприкінці сезону 1988 року керівництво львівського клубу домовилося про товариські гонки з клубом із теперішньої Словаччини, а тоді ще Чехословаччини – „Преглейка” (Жарновіца). 

Знаєте, що означає словацькою назва клубу? Фанера! 

Цікаво, чи нинішній словацький прем’єр Роберт Фіцо любить спідвей?

Отже у вересні гості прибули до Львова, де 10-11 вересня провели особисту і командну гонку з львів’янами. Першого дня у запеклій боротьбі перемогли господарі – 56:51, Віктор Пастухов здобув 9 пунктів, Володимир Колодій та Ігор Дубінін – по 14 пунктів кожен. У складі гостей відзначився Павол Тонгаузер – 17 пунктів, Здено Вацулік приніс в актив 12 пунктів і у 10-му заїзді зафіксував найкращий час дня, до речі, у цьому заїзді Віктор Пастухов фінішував 3-м.

Наступного дня особисту гонку виграв Ігор Дубінін з комплектом – 15 пунктів, Руслан Коваль був 2-м (13 пунктів), Павол Тонгаузер – 3-м (12 пунктів, виграв 4 заїзди і в останній серії зійшов з дистанції). Віктор Пастухов мав в активі 10 пунктів, що принесло йому 6-е місце.

28-29 жовтня львівський СКА провів гонки-відповідь у Жарновіці. Першого дня відбулася особиста гонка, в якій перемогу святкував наш гонщик Віктор Пастухов, він виграв всі заїзди, здобувши комплект – 15 пунктів! Здено Вацулік програв лише Віктору, і з 14 пунктами став 2-м, а 3-є місце виборов Володимир Колодій – 13 пунктів.

Командна гонка розпочалася у незвичний час – о 9-й годині ранку. Господарі хотіли взяти реванш за поразку у Львові, і вони були близькими до цього: після 10-го заїзду випереджали гостей на 2 пункти – 31:29. Після 12-го рахунок став 38:34. Після 15-го – 45:45. 16-й та 18-й заїзди завершуються нічийним результатом, а у 17-му гості виривають перемогу 2:4. Таким чином ще більш запекліша боротьба завершилася на користь СКА (Львів) – 53:55. Віктор Пастухов повинен був виступати у парі з Борисом Ігнатовим, але у першому заїзді Ігнатов впав, і більше не стартував. Запасний гонщик не зміг підтримати парну їзду, здобувши лише 2 пункти, а Віктор Пастухов став другим за результативністю у команді – 16 пунктів!

Жаль, поки що немає світлин з цих зустрічей. Але з часом вони знайдуться.

Найкращі вітання нашому ветерану з нагоди Дня народження!