Макар ЛЕВІШИН – у фіналі юнацького чемпіонату світу. Чемпіонат світу серед юнаків FIM SGP3 World Championship. Клас 250 куб. см. Півфінали 1, 2. Кршко. 24 травня 2025 року.

Юнацький чемпіонат світу у класі 250 см3 стартував 24 травня 2025 року у Словенії (Кршко), де відбулися два півфінальних раунди. Інтерес до цих змагань викликаний участю відразу трьох рівненських юнаків у гонках: Захара Лустюка, Макара Левішина і Тимофія Захарова, для яких ці змагання стануть першими у сезоні 2025 року. І як показали виступи рівнян, одних тренувань не завжди достатньо для участі у світовому чемпіонаті. 

Хоча інтенсивні тренування Макара Левішина в Польщі, Шептицькому, і навіть в Рівному, а також дводенні тренування у самому Кршко після півфіналу чемпіонату Європи серед пар, дали свій результат. Макар вийшов до фіналу SGP3, посівши 2-е місце у півфіналі № 2 в Кршко!

Стадіон ім. Матіє Губца в Кршко відкрився у 1946 році. Трибуни розраховані на 1470 глядачів із сидіннями та до 10000 тис. стоячих місць. Доріжка там довга – 387.7 м.

Використано інформацію та світлини голландського сайту

https://www.baansportfansite.nl/nieuws/2690/toekomstige-speedway-sterren-schitteren-in-krsko-tijdens-sgp3-halve-finales

У першому півфіналі виступали Тимофій Захаров, стартовий № 7 та Захар Лустюк, стартовий № 12, у другому – Макар Левішин, стартовий № 4.

І якщо результати виступів перших двох гонщиків особливого захоплення не принесли, адже Тимофій Захаров ще не може конкурувати з сильними юнаками Європи, США та Австралії, а Захару Лустюку не вистачило саме тих пунктів, що він не здобув у 3-му та 19-му заїздах, то другий півфінал приніс велике задоволення від успішного результату Макара Левішина. 14-річний юнак впевнено долав вже знайому доріжку, програв лише раз непереможному австралійському гонщику Бо Бейлі, здолав опір розрекламованого представника господарів Грегора Зорко, переміг данця Вілладса Педерсена і заслужено посів 2-е місце!

Таким чином, у фіналі SGP3, що відбудеться 30 травня 2025 року на празькій „Маркеті”, майорітиме прапор України і виступатиме український гонщик з Рівного! Це буде вперше в історії рівненського та українського спідвею!

Макар Левішин вписав славну сторінку в історію рівненського спідвею, зробивши прекрасний подарунок до його чергової річниці!

Вітаю Макара Левішина та Сергія Головню і всіх уболівальників та спонсорів, хто допоміг досягнути такого результату!!!

Коротко про сам чемпіонат. З 2010 року FIM запровадила проведення світового Кубку у класі 250 куб. см, що у такому форматі відбувався упродовж 8 років. Перемоги тоді здобували: двічі чеський гонщик Едуард Крчмар (2010, 2011 рр.), німецькі гонщики Міхаель Хьортель (2012 р.), Даніель Шпіллер (2013 р.) та Сандро Вассерманн (2014 р.), двічі австралійський гонщик Меттью Гілмор (2015, 2016 рр.) та данець Йонас Кнудсен (2017 р.).

Тричі змагання відбувалися під назвою юнацький чемпіонат світу (2018-2021 рр., у 2020 році із-за пандемії корона вірусу чемпіонат відмінили). Німецький гонщик Бен Ернст, данець Йєспер Кнудсен та польський гонщик Оскар Палюх ставали чемпіонами світу відповідно у 2018, 2019 та 2021 рр.

З 2022 року чемпіонат організовують під теперішньою назвою – SGP3, і його переможцями є у 2022 році – данський талант Міккель Андерсен (дуже знайомий Назару Парніцькому, бо вже другий рік виступає у класі 500 куб. см), у 2023 році – шведський гонщик Расмус Карлссон, і у 2024 році – польський гонщик Максиміліан Павелчак. Павелчака пам’ятають рівняни за виступом у фіналі юнацького Кубку Європи у класі 125 куб. см, що пройшов на нашому треку 07 серпня 2021 року (здобув 8 пунктів, у півфіналі був 3-м, і у фіналі В також став 3-м, остаточно посівши 7-е місце, на світлині). Саме Максиміліан Павелчак є рекордсменом треку в Кршко у класі 250 куб. см. Результат 68.47 сек. було ним встановлено 07 квітня 2024 року під час товариської зустрічі.

Як виступали рівненські юнаки у чемпіонаті раніше?

Першопрохідцем 8 років тому назад у світовому юнацькому Кубку став Марко Левішин, котрий стартував у півфіналі № 1 саме у Празі 29 серпня 2017 року. Малознайомий клас, відсутність змагань, і виступ юного Марка не можна вписати до активу (3 пункти та 16-е місце). До речі, 15-м у тому півфіналі був чеський гонщик Ян Квех, теперішній учасник циклу Гран-Прі.

Цикл SGP3 відкрився у 2022 році, і Україну представляв у Вроцлаві костопільчанин Максим Середа. У півфіналі № 1, що пройшов 25 серпня, Максим здобув 3 пункти, посівши 15-е місце.

Минулого року в SGP3 дебютував Захар Лустюк: у півфіналі № 2 у Німеччині (Тетеров) 22 червня 2024 року 13-річний юнак з 2 пунктами став 16-м.

І ось 2025 року вже троє рівненських гонщиків стартували в Кршко:

Тимофій ЗАХАРОВ – 2 пункти, 15-е місце.

Захар ЛУСТЮК – 7 пунктів, 9-е місце.

Макар ЛЕВІШИН – 14 пунктів, 2-е місце, вихід до фіналу.

Перипетії боротьби на доріжці стадіону ім. Матіє Губца стануть відомі дещо пізніше, а зараз результати обох півфінальних гонок.

Макару Левішину побажаю успішного виступу у Празі 30 травня 2025 року!

FIM SGP3 World Championship. Semi-final 1.

Кршко. Стадіон ім. Матіє Губца. 24 травня 2025 року. 14:25 год.

1. № 6 Купер Рашен (Велика Британія) (3, 2, 2, 3, 3) = 13.

2. № 1 Свен Церяк (Словенія) (3, 2, 1, 3, 3) = 12 + 3.

3. № 10 Бреді Лендон (США) (3[попередження], 3, 3, 3, 0) = 12 + 2.

4. № 16 Карлос Генеріш (Німеччина) (2, 3, 3, 2, 2) = 12 + 1.

5. № 9 Еліас Джаміл Йєнсен (Данія) (2, 3, 3, Сх, 3) = 11.

6. № 13 Адам Неєзхлеба (Чехія) (3, 1, 2, 2, 1) = 9.

7. № 3 Янек Конзак (Німеччина) (1, 3, 2, 0, 2) = 8.

8. № 15 Нейт Сміт (Австралія) (П/В[попередження], 2, 2, 2, 2) = 8.

9. № 12 Захар Лустюк (Україна) (0, 2, 3, 2, 0) = 7.

10. № 4 Кацпер Собковьяк (Польща) (2, 1, 0, 1, 3) = 7.

11. № 14 Матіс Самбарри (Франція) (1, 1, 1, 1, 2) = 6.

12. № 11 Каспер Аппельгрін (Швеція) (1, 1, 0, 3, П/В) = 5.

13. № 8 Ніко Гатва (Фінляндія) (2, 0, 0, 1, 1) = 4.

14. № 5 Лісандро Лобос Модон (Аргентина) (П/В, 0, 1, 1, 1) = 3.

15. № 7 Тимофій Захаров (Україна) (1, П/В, 1, 0, 0) = 2.

16. № 2 Брандо Лунарді (Італія) (П/В, 0, 0, 0, 1) = 1.

Запасні:

№ 17 Ленья Теббе (Німеччина) – Н/С.

Заїзди:

1. R/R. Церяк, Собковьяк, Конзак, Лунарді (П/В). 72.09 сек.

2. R/R. Рашен, Гатва, Захаров, Модон (П/В). 72.34 сек.

3. Лендон (попередження), Йєнсен, Аппельгрін, Лустюк. 71.97 сек.

4. R/R. Неєзхлеба, Генеріш, Самбарри, Сміт (попередження) (П/В). 73.07 сек.

5. Йєнсен, Церяк, Неєзхлеба, Модон. 72.06 сек.

6. Лендон, Рашен, Самбарри, Лунарді. 71.10 сек. – НЧД.

7. R/R. Конзак, Сміт, Аппельгрін, Захаров (П/В). 72.31 сек.

8. Генеріш, Лустюк, Собковьяк, Гатва. 72.29 сек.

9. Генеріш, Рашен, Церяк, Аппельгрін. 77.36 сек.

10. Лустюк, Сміт, Модон, Лунарді. 73.19 сек.

11. Йєнсен, Конзак, Самбарри, Гатва. 71.31 сек.

12. Лендон, Неєзхлеба, Захаров, Собковьяк. 71.69 сек.

13. Церяк, Лустюк, Самбарри, Захаров. 73.47 сек.

14. Аппельгрін, Неєзхлеба, Гатва, Лунарді. 73.09 сек.

15. Лендон, Генеріш, Модон, Конзак. 72.47 сек.

16. Рашен, Сміт, Собковьяк, Йєнсен (Сх). 71.90 сек.

17. Церяк, Сміт, Гатва, Лендон. 74.07 сек.

18. Йєнсен, Генеріш, Лунарді, Захаров. 72.13 сек.

19. Рашен, Конзак, Неєзхлеба, Лустюк. 72.16 сек.

20. R/R. Собковьяк, Самбарри, Модон, Аппельгрін (П/В). 73.01 сек.

Додатковий заїзд за 2-4 місця:

21. Церяк (Б), Лендон (С), Генеріш (Ч). 72.35 сек.

FIM SGP3 World Championship. Semi-final 2.

Кршко. Стадіон ім. Матіє Губца. 24 травня 2025 року. 20:00 год.

1. № 8 Бо Бейлі (Австралія) (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

2. № 4 Макар Левішин (Україна) (3, 2, 3, 3, 3) = 14.

3. № 15 Грегор Зорко (Словенія) (3, 3, 3, 2, 2) = 13.

4. № 14 Вілладс Педерсен (Данія) (2, 3, 2, 3, 2) = 12.

5. № 13 Максиміліан Костера (Польща) (1, 3, 2, 2, 3) = 11.

6. № 9 Марек Зімен (Словаччина) (3, 1, 1, 1, 3) = 9.

7. № 5 Карел Пруша (Чехія) (2, 2, 1, 3, 1) = 9.

8. № 1 Ніколас Холбейн (США) (2, 0, 3, 2, 1) = 8.

9. № 2 Тіс Швейєр (Німеччина) (0, 2, 2, 0, 2) = 6.

10. № 3 Тір Содербльом (Швеція) (1, 1, 0, 1, 2) = 5.

11. № 16 Арчі Ролф (Велика Британія) (0, 1, 2, 0, 1) = 4.

12. № 10 Сет Норман (Велика Британія) (1, Сх, 1, 2, 0) = 4.

13. № 11 Аугустін Кредер (Аргентина) (Сх, 2, 1, 1, 0) = 4.

14. № 12 Лука Хейккіла (Фінляндія) (2, 0, 01, 0, 1) = 3.

15. № 7 Фабіан Магнуссон (Швеція) (1, 0, 0, 1, 0) = 2.

16. № 6 Імре Вігре (Норвегія) (0, 1, 0, 0, 0) = 1.

Запасний:

№ 17 Майк Ярчевскі (Німеччина) – Н/С.

Заїзди:

1. Левішин, Холбейн, Содербльом, Швейєр. 72.96 сек.

2. Бейлі, Пруша, Магнуссон, Вігре. 71.06 сек. – НЧД.

3. Зімен, Хейккіла, Норман, Кредер (Сх). 73.35 сек.

4. Зорко, Педерсен, Костера, Ролф. 71.66 сек.

5. Костера, Пруша, Зімен, Холбейн. 73.75 сек.

6. Педерсен, Швейєр, Вігре, Норман (Сх). 72.72 сек.

7. Зорко, Кредер, Содербльом, Магнуссон. 73.00 сек.

8. Бейлі, Левішин, Ролф, Хейккіла. 72.00 сек.

9. Холбейн, Ролф, Кредер, Вігре. 74.66 сек.

10. Зорко, Швейєр, Пруша, Хейккіла1. 72.62 сек.

11. Бейлі, Педерсен, Зімен, Содербльом. 71.47 сек.

12. Левішин, Костера, Норман, Магнуссон. 72.16 сек.

13. Педерсен, Холбейн, Магнуссон, Хейккіла. 72.22 сек.

14. Бейлі, Костера, Кредер, Швейєр. 71.72 сек.

15. Пруша, Норман, Содербльом, Ролф. 72.34 сек.

16. Левішин, Зорко, Зімен, Вігре. 72.75 сек.

17. Бейлі, Зорко, Холбейн, Норман. 72.06 сек.

18. Зімен, Швейєр, Ролф, Магнуссон. 73.25 сек.

19. Костера, Содербльом, Хейккіла, Вігре. 73.55 сек.

20. Левішин, Педерсен, Пруша, Кредер. 72.40 сек.

Рейс-директор FIM: Армандо Кастанья (Італія).

Президент жюрі FIM: Дарія Павліч (Хорватія).

Головний суддя: Стефан Андерссон (Швеція).

Світлина зі сторінки AMD Krško у FB.

У фінал в Празі вийшли:

Купер Рашен (Велика Британія).

Свен Церяк (Словенія).

Бреді Лендон (США).

Карлос Генеріш (Німеччина).

Еліас Джаміл Йєнсен (Данія).

Адам Неєзхлеба (Чехія).

Янек Конзак (Німеччина).

Нейт Сміт (Австралія).

Бо Бейлі (Австралія).

Макар Левішин (Україна).

Грегор Зорко (Словенія).

Вілладс Педерсен (Данія).

Максиміліан Костера (Польща).

Марек Зімен (Словаччина).

Карел Пруша (Чехія).

Ніколас Холбейн (США).

66 років рівненському спідвею. 1959-2025 рр.

24 травня 2025 року рівненському спідвею виповнилося 66 років!

Вітаю всіх ветеранів рівненського спідвею, діючих гонщиків, юних спортсменів, троє з яких сьогодні захищатимуть спортивну честь України у півфіналах SGP3 – чемпіонаті світу у класі 250 куб. см. Змагання проходять у Словенії (Кршко). Побажаємо нашим рівненським хлопцям – Захару Лустюку, Макару Левішину і Тимофію Захарову успішних виступів!

Також вітаю всіх тренерів, механіків, менеджерів команд, суддів з мотоспорту, коментаторів, меценатів і спонсорів та палких уболівальників з важливою подією у спідвейному житті Рівного та України.

Прикро лише те, що магічні цифри у черговій річниці нашого спідвею – дві шістки, якимось чином вплинули на 67-й спідвейний сезон у Рівному. Дивіться самі: завершується весна, а сезон в Рівному ще не розпочався. Я маю на увазі не проведення тренувань гонщиків, вони відбулися. Проте змагань і досі немає, незважаючи на те, що календарем було затверджено дату проведення І раунду відкритого особистого чемпіонату України на 18 травня 2025 року. З невідомих причин ця гонка не анонсувалася і про неї нічого не повідомлялося, тобто перенесена вона чи відмінена/скасована – невідомо.

Якщо подивитися статистику відмінених в Рівному гонок (вона неповна, але це те, що вдалося зібрати), то кількість відмінених у Рівному гонок упродовж 2014-2025 рр. складає 20 змагань. Зрозуміло, що більша частина з них, відмінені із-за війни, але є й такі, як цьогорічна…

Статистика рівненських гонок усіх часів показує, що травень місяць найчастіше ставав датою для проведення змагань у Рівному. Упродовж 66 років у травні на наших старому та новому треках за 49 сезонів відбулося 122 гонки (47 змагань – на старому і 75 – на новому треках).

Хочеться вірити, що червень місяць стане щасливішим у цьому плані.

А так, нашим трьом юнакам доводиться з нуля виступати в особистому чемпіонаті світу у класі 250 см3, не маючи практичних гонок…

Для любителів спідвею навожу результати двох травневих гонок, що відбулися 55 років тому назад у далекому Владивостоці, де в рамках командного чемпіонату тієї країни у класі А (аналог вищої ліги) виступала рівненська „Радуга”. Команда полетіла на Далекий Схід, де провела обидві гонки з суперником, спочатку в якості гостей, а через день – як господарі.

В обох гонках найкращий час дня показав гонщик рівненської „Радуги” Віктор Трофимов.

Змагання № 9.

20.05.1970 р. Владивосток. Стадіон „Авангард”.

„Восток” (Владивосток) – „Радуга” (Рівне) 35:41.

„Восток” (Владивосток) – 35:

№ 9 Сергій Бондаренко (0, П, 1, 2) = 3.

№ 10 Валерій Зіганшин (замість Олександра Павлова) (1, 3, П, 3) = 7.

№ 11 Олександр Бекчев (2, 0, 1, 0) = 3.

№ 12 Олег Галяутдінов (3, 3, 3, 3) = 12.

№ 13 Володимир Захаров (замість Валерія Зіганшина) (1, 1*, 0, 0) = 2 + 1*.

№ 14 Микола Семенов (П, 2, 2, 2) = 6.

№ 15 Сергій Гаврилов (1, 1) = 2.

„Радуга” (Рівне) – 41:

№ 1 Віктор Трофимов (3, 3, 2, 3) = 11.

№ 2 Володимир Єжомбік (2*, 2, 0, 0) = 4 + 1*.

№ 3 Григорій Хлиновський (П, 3, 3, 3) = 9.

№ 4 Володимир Рожанчук (Сх, 2, 2, 1) = 5.

№ 5 Борис Горка (3, 2, 2, 1) = 8.

№ 6 Володимир Будаговський (замість Костянтина Кришталя) (2*, 1*, 0, 1) = 4 + 2*.

№ 7 Микола Хоменчук (Сх, П) = 0.

Заїзди:

1. Трофимов, Єжомбік*, Зіганшин, Бондаренко. 1:5 (1:5). 80.0 сек. – НЧД.

2. Галяутдінов, Бекчев, Хлиновський (П), Рожанчук (Сх). 5:0 (6:5). 80.0 сек. – повторення НЧД.

3. Горка, Будаговський*, Захаров, Семенов (П). 1:5 (7:10). 83.0 сек.

4. Зіганшин, Єжомбік, Гаврилов, Хоменчук (Сх). 4:2 (11:12). 85.0 сек.

5. Галяутдінов, Горка, Будаговський*, Бекчев. 3:3 (14:15). 82.0 сек.

6. Хлиновський, Рожанчук, Зіганшин (П), Бондаренко (П). 0:5 (14:20). 83.0 сек.

7. Трофимов, Семенов, Захаров*, Єжомбік. 3:3 (17:23). 85.0 сек.

8. Галяутдінов, Рожанчук, Гаврилов, Хоменчук (П). 4:2 (21:25). 80.5 сек.

9. Зіганшин, Горка, Бондаренко, Будаговський. 4:2 (25:27). 83.5 сек.

10. Хлиновський, Семенов, Рожанчук, Захаров. 2:4 (27:31). 82.0 сек.

11. Галяутдінов, Трофимов, Бекчев, Єжомбік. 4:2 (31:33). 80.0 сек. – повторення НЧД.

12. Хлиновський, Бондаренко, Будаговський, Захаров. 2:4 (33:37). 81.8 сек.

13. Трофимов, Семенов, Горка, Бекчев. 2:4 (35:41). 83.0 сек.

Змагання № 10.

22.05.1970 р. Владивосток. Стадіон „Авангард”.

„Радуга” (Рівне) – „Восток” (Владивосток) 36:41.

„Радуга” (Рівне) – 36:

№ 9 Віктор Трофимов (3, 3, 3, 2*, 2) = 13 + 1*.

№ 10 Володимир Єжомбік (1, 2, 1, –) = 4.

№ 11 Григорій Хлиновський (2, 3, 1, 3, 2) = 11.

№ 12 Володимир Рожанчук (0, 0, 1, –) = 1.

№ 13 Борис Горка (2, 1, 2, 1*) = 6 + 1*.

№ 14 Володимир Будаговський (замість Костянтина Кришталя) (П, Сх, 0, 0) = 0.

№ 15 Микола Хоменчук (1, 0) = 1.

„Восток” (Владивосток) – 41:

№ 1 Олександр Павлов (2, 3, 0, 3) = 8.

№ 2 Микола Семенов (Сх, 3, 2*, 1) = 6 + 1*.

№ 3 Олег Галяутдінов (3, 2, 3, 3) = 11.

№ 4 Сергій Бондаренко (1, 0, 3, 1) = 5.

№ 5 Валерій Зіганшин (3, 1*, 2, 1) = 7 + 1*.

№ 6 Володимир Заплєшний (замість Олександра Бекчева) (П, 2, Сх, –) = 2.

№ 7 Сергій Гаврилов (Сх, 2*, 0) = 2 + 1*.

Заїзди:

1. Трофимов, Павлов, Єжомбік, Семенов (Сх). 4:2 (4:2). 81.5 сек.

2. Галяутдінов, Хлиновський, Бондаренко, Рожанчук. 2:4 (6:6). 83.0 сек.

3. Зіганшин, Горка, Заплєшний (П), Будаговський (П). 2:3 (8:9). 86.0 сек.

4. Семенов, Єжомбік, Хоменчук, Гаврилов (Сх). 3:3 (11:12). 83.0 сек.

5. Хлиновський, Заплєшний, Зіганшин*, Рожанчук. 3:3 (14:15). 81.0 сек.

6. Трофимов, Галяутдінов, Єжомбік, Бондаренко. 4:2 (18:17). 79.5 сек.

7. Павлов, Семенов*, Горка, Будаговський (Сх). 1:5 (19:22). 80.8 сек.

8. Бондаренко, Гаврилов*, Рожанчук, Хоменчук. 1:5 (20:27). 83.8 сек.

9. Трофимов, Зиганшин, Хлиновський (замість Єжомбіка), Заплєшний (Сх). 4:2 (24:29). 79.0 сек. – НЧД.

10. Галяутдінов, Горка, Бондаренко, Будаговський. 2:4 (26:33). 83.5 сек.

11. Хлиновський, Трофимов* (замість Рожанчука), Семенов, Павлов. 5:1 (31:34). 79.5 сек.

12. Галяутдінов, Трофимов, Горка*, Гаврилов (замість Заплєшного). 3:3 (34:37). 80.0 сек.

13. Павлов, Хлиновський, Зіганшин, Будаговський. 2:4 (36:41). 80.8 сек.

Головний суддя: суддя Всесоюзної категорії В.С.Кузнєцов.

Головний секретар: суддя Всесоюзної категорії Т.К.Семих.

Головний хронометрист: суддя І категорії В.С.Харамонов.

Представник команди „Восток” (Владивосток): Віктор Успенський.

Представник команди „Радуга” (Рівне): Костянтин Кришталь.

Дебют Марка Левішина у Бундеслізі. Віттсток. Heidering Arena. 17 травня 2025 року.

Майже непомітним для українського уболівальника став старт Бундесліги. Проте в самій Німеччині ця подія досить активно анонсувалася і преса приділяла значну увагу дебютній гонці командного чемпіонату Німеччини.

Дебютом у Бундеслізі став і виступ українського гонщика Марка Левішина, котрий був заявлений під стартовим № 1 у складі господарів гонки – клубу з Віттстока – MSC „Wölfe” Wittstock: 17 травня „Вовки” на домашній арені приймали чинних чемпіонів з Гюстрова – MC Güstrow „Torros”.

Використано відеозвіт Егона Мюллера.

Команда з Віттстока покладається на досвід, запросивши до своїх лав Матея Загара, а гості – на молодь: тріо з Данії (Міккель Андерсен, Вілладс Нагел та Вілліам Дрейєр). Також німецькі медіа акцентували увагу на заявці Марка Левішина, повідомляючи про те, що він нещодавно завоював право виступати у Челленджі SEC.

Трек у Віттстоку (світлина зі сторінки клубу у FB).

Перед початком гонки стало відомо про заміни, що сталися у складах обох дружин: у господарів Олега Михайлова з Латвії замінив ще один данець Йєспер Кнудсен, а у гостей через травму плеча не зміг виступати чеський легіонер Адам „Бубба” Беднар, замість нього стартував представник Польщі Кацпер Плудра.

У Бундеслізі господарі і гості до цієї зустрічі провели по 4 сезони кожен. „Вовки” стартували у 2013, 2017-2019 рр., „Торрос” – у 2009, 2010, 2023 та 2024 рр. Ці дві команди ніколи не змагалися одна з одною з моменту появи режиму „Команда проти команди” (загалом з сезону 2009 року відбулося 143 зустрічі). Господарі стартували у 18 гонках, здобувши 9 перемог та стільки ж гонок програли, гості стартували у 20 гонках, маючи в активі 11 перемог та в пасиві 9 поразок. Саме проти Тореадорів у минулому сезоні виступав Назар Парніцький у складі клубу з Штральзунду, і команда з Гюстрова тоді здолала опір „морської” команди, поступившись спочатку у гостях 41:43 та перемігши вдома 48:36.

Якщо говорити про Бундеслігу в цілому, то варто відзначити, що чемпіонат переважно відбувся у форматі зустрічей декількох, а не двох команд. І періодично в ньому виступали і рівняни. 

Першим гонщиком, хто стартував у Бундеслізі, і взагалі першим радянським легіонером, став гонщик рівненського „Сигналу” Віктор Кузнєцов: 18 квітня 1987 року він виступив у Поккінгу у складі господарів проти команд з Ландсхута та Ньойштадта-Донау. Три гонщики МСК „Поккінг” здобули по 16 пунктів кожен – Стів Бейкер, Герд Рісс та Віктор Кузнєцов, але їх не підтримали одноклубники (на рахунку господарів 61 пункт), і перемога була за клубом АК „Ландсхут” (72 пункти), у котрого найменший результат показав Алоїз Баххубер (8 пунктів), Хайнц Хубер здобув 9 пунктів, Ганс Фальтермайєр – 10, Міхаель Датцман – 13, Карл Майєр – 15 і Клаус Лауш – 17. У третій команді, що виступала тоді у Поккінгу (47 пунктів), теж було лише три результативні гонщики – Сем Єрмоленко приніс в актив 16 пунктів, Армандо Кастанья – 15 та Іржи Штанцл – 10. У заїздах тоді стартували по 3 пари гонщиків.

Наступним рівнянином, хто виступав у Бундеслізі, але у другій групі, був Віктор Сурхаєв, котрий першу половину 90-х років активно проводив у Німеччині, стартуючи як у класичному спідвеї, так і на довгому треку. У 1992 році Віктор стартував у складі команди з Ольчінга, того ж року виборов бронзу, ставши у фіналі, що відбувся 11 жовтня на треку в містечку Нордхаштедт, найрезультативнішим гонщиком (здобув 10 пунктів із всіх 23, завойованих командою).

Команда Ольчінга зразка 1992 року. Публікується вперше (з особистого архіву Віктора та Ніни Сурхаєвих).

Через майже 25 років дебютував у Бундеслізі Станіслав Мельничук: 28 липня 2017 року він провів одну гонку у складі клубу зі Штральзунду і в гостях у Ландсхуті „морська” команда поступилася місцевим „Дияволам” 30:57. Станіслав став кращим у своїй команді, здобувши 12 пунктів, господарі виступали у сильному складі: Леон Мадсен завоював комплект (15 пунктів), Мартін Смолінські та Ерік Рісс – малий комплект кожен [відповідно (13 + 2*) та (11 + 4*) пунктів].

Минулого року четвертим рівнянином, хто виступав у Бундеслізі, став Назар Парніцький: у першій гонці у Штральзунді він здобув 18 пунктів та 1 бонус (стартував у 7 заїздах), у Гюстрові – лише 6 пунктів та 1 бонус.

І ось настала черга Марка Левішина. Варто відзначити, що рівнянин став єдиним гонщиком у зустрічі, у кого не було сходів та нулів. У 7 заїздах він здобув 12 пунктів та 2 бонуси, але цього не вистачило для перемоги, бо колеги по команді мали проблеми з технікою (Оскар Поліс занотував 2 сходи, Матей Загар – один раз, а Стівен Мауер, як не старається його батько, даючи йому можливість виступати у команді, ніякого прогресу вже не перший рік не показує). У гостей найкращим став данець Вілладс Нагел – 12 пунктів та 1 бонус, Кацпер Плудра та Вілліам Дрейєр здобули по 11 пунктів та по 1 бонусу кожен. Зауважу, що механіком у Нагела працює відомий український гонщик Андрій Кобрін з Шептицького.

Що ж, вітаю Марка Левішина з дебютом у Бундеслізі і бажаю нових успішних виступів у всіх змаганнях.

Тепер результати гонки:

Speedway Bundesliga 2025. Wittstock. Heidering Arena.

17 травня 2025 року.

MSC „Wölfe” Wittstock – MC Güstrow „Torros” 41:49.

MSC „Wölfe” Wittstock – 41:

№ 1 Марко Левішин (2, 3, 1, 1*, 2*, 2, 1) = 12 + 2*.

№ 2 Матей Загар (1, 1, 2, Сх, 3, 3) = 10.

№ 3 Оскар Поліс (1*, Ф, 1, 2, Сх, 2, Сх) = 6 + 1*.

№ 4 Йєспер Кнудсен (3, 3, 0, 3, 3, 0) = 12.

№ 5 Стівен Мауер (1, 0, 0, 0) = 1.

MC Güstrow „Torros” – 49:

№ 11 Кацпер Плудра (3, 0, 3, 1*, 1, 3) = 11 + 1*.

№ 12 Міккель Андерсен (2, 2, 3, 1, 0, 1*) = 9 + 1*.

№ 13 Вілладс Нагел (0, 3, 2, 3, 2, 2*) = 12 + 1*.

№ 14 Вілліам Дрейєр (0, 0, 2*, 2, 3, 1, 3) = 11 + 1*.

№ 15 Валентин Гробауер (2*, 1, 1, 0, 2) = 6 + 1*.

Заїзди:

1. Плудра, Левішин, Поліс*, Нагел. 3:3 (3:3).

2. Кнудсен, Андерсен, Загар, Дрейєр. 4:2 (7:5).

3. Нагел, Гробауер*, Мауер, Поліс (Ф) 1:5 (8:10).

4. Левішин, Андерсен, Загар, Плудра. 4:2 (12:12).

5. Кнудсен, Нагел, Поліс, Дрейєр. 4:2 (16:14).

6. Андерсен, Загар, Гробауер, Мейєр. 2:4 (18:18).

7. Плудра, Дрейєр*, Левішин, Кнудсен. 1:5 (19:23).

8. Нагел, Поліс, Андерсен, Загар (Сх). 2:4 (21:27).

9. Кнудсен, Дрейєр, Гробауер, Поліс (Сх). 3:3 (24:30).

10. Кнудсен, Нагел, Плудра*, Мауер. 3:3 (27:33).

11. Дрейєр, Поліс, Левішин*, Гробауер. 3:3 (30:36).

12. Загар, Левішин*, Плудра, Андерсен. 5:1 (35:37).

13. Загар, Гробауер, Андерсен*, Мауер. 3:3 (38:40).

14. Плудра, Левішин, Дрейєр, Поліс (Сх). 2:4 (40:44).

15. Дрейєр, Нагел*, Левішин, Кнудсен. 1:5 (41:49).

Збірна України – у Гранд фіналі командного чемпіонату Європи. Пардубіце. Стадіон „Світков”. 10 травня 2025 року. 18:14 год.

Є гонки топові – раунди Гран-Прі, лігові змагання в Польщі, юніорські чемпіонати світу, турніри Златої Прілби, можливо, ще інші. Вони для мене цікаві тоді, коли там виступають наші гонщики.

А є зустрічі важливі, де вирішується доля участі у фіналі нашої команди. Саме такою гонкою стали змагання фіналу А командного чемпіонату Європи, що відбулися у чеському Пардубіце. Нашими суперниками були гонщики Данії, Чехії та Франції…

Збірна України зі спідвею успішно виступила 10 травня 2025 року у фіналі А командного чемпіонату Європи серед дорослих, здобула 38 пунктів, посіла 2-е місце і чекала результатів іншого фіналу В, що годиною пізніше розпочався у Норвегії (Елгане). І через 55 хвилин стало відомо, що як не старалися гонщики збірної Норвегії перевершити результат збірної України, їм це не вдалося, навіть, попри везіння або певну пряму чи не зовсім допомогу гонщиків інших країн – норвежці набрали на 1 пункт менше, і до Великого фіналу вийшла наша команда!

Світлина зі сторінки Zlatá přilba Pardubice у Фейсбук.

Вітаю всіх спортсменів, механіків, меценатів і спонсорів та менеджера збірної Сергія Головню з таким важливим і дуже серйозним досягненням!

Я вірив в нашу команду і хлопці показали високий результат незалежно від особистого внеску, бо це командний чемпіонат. І вона, ця команда, в нас є!

Дякую вам всім!

Тепер власне про змагання.

Склад збірної було визначено заздалегідь, і важливим акцентом стала участь у гонці фіналу А в Пардубіце нашої головної „зірки” – талановитого Назара Парніцького. І Назар виправдав всі наші надії – він став кращим гонщиком як в збірній Україні, здобувши 17 пунктів з всіх 38 завойованих командою, так і найрезультативнішим гонщиком дня!

Командний чемпіонат Європи серед дорослих – дуже молодий чемпіонат. Свою історію він розпочав 2022 року, коли 15 травня у Польщі (Познань) був проведений перший фінал чемпіонату (відбіркових чи півфінальних гонок того року не було). Першими чемпіонами Європи стала збірна Польщі (47 пунктів), Данія завоювала срібні нагороди (28 пунктів), Великобританія – бронзові (27 пунктів). Збірна Швеції замкнула квартет фіналістів (18 пунктів).

З наступного року чемпіонати розширилися і почали складатися вже з трьох гонок: фінали А та В і Гранд Фінал. 2023 року чинний чемпіон Європи підтвердив своє звання і вдруге виграв золото – сталося це 22 квітня у Німеччині (Штральзунд), де весь п’єдестал був скопійований з минулого року: збірна Польщі здобула 49 пунктів, Данії – 35 і Великобританії – 22. Четверте місце посіли господарі, збірна Німеччини (14 пунктів).

2024 рік приніс третє поспіль золото збірній Польщі (51 пункт), Данія теж втретє завоювала срібло (35 пунктів), збірна Швеції – бронзу (20 пунктів), і четверту сходинку посіли гонщики Чехії (14 пунктів).

І вже цього року після двох проведених фіналів стали відомі учасники Гранд Фіналу: господарі – збірна Польщі, Данія, Швеція і Україна! Гонка відбудеться 28 червня у Гданьську. Якраз на цей день українським календарем заплановані змагання ІІ раунду відкритого особистого чемпіонату України. Здається, що у зв’язку з виходом збірної України у великий фінал командного чемпіонату Європи, у національному календарі будуть зміни. Тим паче, що вони вже майже розпочалися – поки що неофіційно стало відомо про перенесення гонки І раунду відкритого особистого чемпіонату України з 18 травня 2025 року на пізніший термін.

Тепер коротко про виступи збірної України у попередніх командних чемпіонатах Європи.

Українська команда розпочала цей шлях 2023 року з фіналу А у Пардубіце (знову це місто). Гонка відбулася після перенесення із-за негоди 16 квітня, і особливого успіху не принесла – збірна України у боротьбі з гонщиками Данії, Великобританії і Чехії посіла 4-е місце, завоювавши лише 6 пунктів…

У рейтингу українці того року посіли 9-е місце.

2024 рік. Фінал В пройшов у Гданьську, Україна знову четверта (19 пунктів) після Швеції (42 пункти), Латвії (31 пункт) та Німеччини (27 пунктів), проте в рейтингу ми вже обійшли Словенію, ставши 8-ю збірною.

Чому я посилаюся на рейтинги збірних? Ситуація у цьогорічних фіналах А та В могла скластися так, що дві збірні могли б здобути однакову кількість пунктів, але, слава Богу, не здобули. Коли б це сталося, тоді за регламентом рахувалися б такі позиції: кількість трійок, двійок, одиничок, нулів та букв у гонщиків цих двох збірних, тобто України та Норвегії. Якщо ці показники однакові (а вони були різні, бо в України 5 трійок, а в Норвегії лише 2), тоді б брався до уваги рейтинг збірних, мабуть за результатами минулорічного чемпіонату, і тут у нас гірше місце. Добре, що до цього справа не дійшла,

але рейтинги виглядають, здається, так:

Рейтинг КЧЄ 2022-2025 рр.:

2022

1. Польща.

2. Данія.

3. Великобританія.

4. Швеція.

2023

1. Польща.

2. Данія.

3. Великобританія.

4. Німеччина.

5. Швеція.

6. Чехія.

7. Франція.

8. Латвія.

9. Україна.

2024

1. Польща.

2. Данія.

3. Швеція.

4. Чехія.

5. Латвія.

6. Німеччина.

7. Норвегія.

8. Україна.

9. Словенія.

2025

1. …

2. …

3. …

4. …

5. Норвегія.

6. Чехія.

7. Німеччина.

8. Латвія.

9. Франція.

Україна провела третю гонку у КЧЄ, команда здобула 63 пункти, у збірній виступали 9 гонщиків:

1. Марко Левішин (2023-2025) – 3 гонки, 17 пунктів.

2. Віталій Лисак (2023, 2024) – 2 гонки (стартував в 1 гонці), 0 пунктів.

3. Станіслав Огороднік (2023) – 1 гонка, 0 пунктів.

4. Назар Федорчук (2023) – 1 гонка, 0 пунктів.

5. Назар Парніцький (2023-2025) – 3 гонки, 21 пункт.

6. Андрій Карпов (2024, 2025) – 2 гонки, 5 пунктів.

7. Станіслав Мельничук (2024) – 1 гонка, 8 пунктів.

8. Андрій Розалюк (2025) – 1 гонка, 5 пунктів.

9. Роман Капустін (2025) – 1 гонка, 7 пунктів.

Потрібно відзначити всіх наших спортсменів, незважаючи на різний їх вклад у високе 2-е місце:

Назар Парніцький був неперевершений в Пардубіце, і відзначився 17 пунктами – 5 перемог та одного разу фінішував 2-м після данця Расмуса Йєнсена. Правда, всього за гонку Назар з ним зустрічався аж 4 рази, і тричі перевага була на боці нашого юніора. Впевнено Назар виграв і додаткові заїзди резервних гонщиків (з цього року FIME внесла зміни до сітки заїздів, включивши 2 додаткові та обов’язкові заїзди для 4 резервних гонщиків – R1 та R2. Вони проходили після 8-го та 16-го заїздів основної серії). Як не вихваляють вже другий рік поспіль чеського юніора Адама Буббу Беднара, але він в Пардубіце був статистом, здобувши у 5 стартах лише 4 пункти.

Для Назара ця гонка стала 13-ю у сезоні, вдруге цього року він виступав на „Світкові”, а всього на треку в Пардубіце Назар провів вже 5 гонок.

Марко Левішин здобув 7 пунктів, двічі фінішувавши другим і тричі – третім. У 6-му заїзді він привіз за собою Дімітрі Берже та учасника серії Гран-Прі Яна Гонзу Квеха, у 20-му – Берже знову побачив спину нашого гонщика. Важливі та необхідні пункти, що в сумі вивели Україну на 2-е місце. 

Марко провів 2025 року 8 гонок, а доріжка цього стадіону йому добре знайома – за кар’єру Марко тут стартував вже 19 разів.

Роман Капустін приємно здивував, реабілітувавшись за невдалий дебют 06 травня у польській лізі U-24 у складі команди Любліна. В Пардубіце Роман завоював 7 пунктів, у першому заїзді здобув 1 пункт, потім його замінили, і після цього Роман тричі фінішував 2-м, двічі привізши Дімітрі Берже та одного разу – Даніеля Кліму. 

Роман провів цьогоріч 5 гонок, в Пардубіце він стартував вже вчетверте.

Андрій Розалюк підніс сюрприз, від якого отримали задоволення всі уболівальники збірної України: після одного пункту у 7-му заїзді (у першій серії був замінений на Назара Парніцького), він відзначився двічі другим місцем, коли в 11-му заїзді показав номер на своїй спині Квеху, а в 15-му – Беднару, внісши в актив збірної 5 пунктів. Андрій Розалюк цього року провів четверту гонку, і дуже вдало виступив тижнем раніше у 2-й лізі Данії за клуб з Мункебо, ставши кращим у своїй команді та здобувши половину набраних нею пунктів – 14. 

Андрій Розалюк вперше виступав на „Світкові”.

Андрій Карпов провів у 2025 році лише першу свою гонку. В Пардубіце він стартував у 3 заїздах, і його 2 пункти у 8-му заїзді (привіз Беднара та Матіаса Тресаррйо) стали дуже важливими у підсумку. Не варто щось закидати нашому найдосвідченішому гонщику, адже він як капітан збірної значно допомагав у закритому парку своїми порадами та підтримував спортсменів перед стартами, мобілізувавши всю збірну на ПЕРЕМОГУ! 

Андрій Карпов стартував у Пардубіце у 4 гонках.

Також велика заслуга в цілому в успішному виступі нашої збірної належить її менеджеру Сергію Головні, адже лише він один знає, якими зусиллями була здобута ця звитяга, бо виконував одночасно функції керівника команди та механіка Романа Капустіна… Окрема подяка Станіславу Огородніку, котрий приєднався до збірної в якості механіка.

Присутність на гонці Президента ФМСУ Олександра Пащинського, думаю, теж підняла дух наших спортсменів та розвіяла міф про неможливість допомагати спідвею.

Що ж, те що не вдалося збірній України у Пардубіце 2023 року та в Гданьську 2024 року, у справедливій боротьбі, суддівство та нагляд за якою здійснював шведський дует Стефан Андерссон (головний суддя) та знайомий нашим уболівальникам Крістер Гарделл (Президент журі FIME), викристалізувалося 10 травня 2025 року. 

І тепер збірна України знову їде на берег Балтійського моря, але вже в якості фіналіста Великого фіналу командного чемпіонату Європи!

Побажаємо вдалого виступу у Гданьську в День Конституції України!

Тепер коротко результати гонки.

Командний чемпіонат Європи. Фінал А.

Пардубіце. Стадіон „Світков”. 10 травня 2025 року. 18:14 год.

У збірній Франції не зміг виступити Давід Беллего (травма).

1. Данія (білі) – 57:

№ 9 Расмус Йєнсен (1, 3, 3, 2, 2) = 11.

№ 10 Мадс Хансен (3, 3, 3, 3, –) = 12.

№ 11 Мікаель Йєпсен Йєнсен (3, 3, 3, –, 3) = 12.

№ 12 Міккель Мікельсен (3, 3, 2, 3, –) = 11.

№ 19 Бастіан Педерсен (–, –, 1, –, 3, 2, 3/2) = 11.

Менеджер: Ніккі Педерсен.

2. Україна (червоні) – 38:

№ 1 Андрій Карпов (0, 2, 0, –, –) = 2.

№ 2 Андрій Розалюк (–, 1, 2, 2, 0) = 5.

№ 3 Марко Левішин (2, 2, 1, 1, 1) = 7.

№ 4 Роман Капустін (1, –, 2, 2, 2) = 7.

№ 17 Назар Парніцький (3, 2, 3, –, 3, 3, 3) = 17.

Менеджер: Сергій Головня.

3. Чехія (сині) – 22:

№ 5 Ян Квех (2, 0, 1, 1, 2) = 6.

№ 6 Вацлав Мілік (П, 0, –, –, Н/С) = 0.

№ 7 Даніель Кліма (2, 2, 2/1, 1, 3) = 11.

№ 8 Ян Мацек (–, –, 0, 0, 1) = 1.

№ 18 Адам Бубба Беднар (0, 1, 2, –, Сх, 1, –) = 4.

Менеджер: Зденек Шнайдервінд.

4. Франція (жовті) – 12:

№ 13 – без гонщика (був заявлений Давід Беллего).

№ 14 Матіас Тресаррйо (0, 0, 0, Сх, Н/С) = 0.

№ 15 Дімітрі Берже (2, 1, 1/3, 0, 0) = 7.

№ 16 Матьє Тресаррйо (1, 1, 0, 2, 1) = 5.

№ 20 Тіно Буен (–, 0, 0, –, 0, 0, 0) = 0.

Менеджер: Лоран Самбарри.

Червоним кольором у запасних гонщиків виділені результати заїздів R1 та R2.

Заїзди:

1. Мікельсен, Квех, Капустін, Матіас Тресаррйо.

2. Йєпсен Йєнсен, Левішин, Мілік (П).

3. Парніцький (замість Розалюка), Берже, Расмус Йєнсен, Беднар (замість Мацека).

4. Хансен, Кліма, Матьє Тресаррйо, Карпов.

5. Расмус Йєнсен, Парніцький (замість Капустіна), Матьє Тресаррйо, Мілік.

6. Хансен, Левішин, Берже, Квех.

7. Мікельсен, Кліма, Розалюк, Буен (замість № 13).

8. Йєпсен Йєнсен, Карпов, Беднар (замість Мацека), Матіас Тресаррйо.

R1: Парніцький (3-я доріжка), Беднар (2), Педерсен (4), Буен (1).

9. Хансен, Капустін, Берже [замість Буена (замість № 13)], Мацек.

10. Расмус Йєнсен, Кліма, Левішин, Матіас Тресаррйо.

11. Йєпсен Йєнсен, Розалюк, Квех, Матьє Тресаррйо.

12. Берже, Мікельсен, Кліма (замість Міліка), Карпов.

13. Мікельсен, Матьє Тресаррйо, Левішин, Мацек.

14. Педерсен (замість Йєпсена Йєнсена), Капустін, Кліма, Берже.

15. Хансен, Розалюк, Беднар (Сх) (замість Міліка), Матіас Тресаррйо (Сх).

16. Парніцький (замість Карпова), Расмус Йєнсен, Квех, Буен (замість № 13).

R2: Парніцький (2), Педерсен (3), Беднар (4), Буен (1).

17. Парніцький (1) (замість Карпова), Расмус Йєнсен (3), Мілік (2) (Н/С), Матіас Тресаррйо (4) (Н/С).

18. Йєпсен Йєнсен (2), Капустін (4), Мацек (1), Буен (3).

19. Педерсен (1) (замість Мікельсена), Квех (4), Матьє Тресаррйо (2), Розалюк (3).

20. Кліма (3), Педерсен (4) (замість Хансена), Левішин (2), Берже (1).

Головний суддя: Стефан Андерссон (Швеція).

Президент жюрі FIME: Крістер Гарделл (Швеція).

Дякую за інформаційну підтримку нашому польському другу Збишеку Малішевські, котрий знаходився з нашою командою у Пардубіце та повідомляв про перипетії боротьби на доріжці уболівальників спідвею в Україні та світі!