Badge "50 years of speedway in Rovno"

23 грудня 2022 р.

Виступи рівненських гонщиків у Великобританії. Коротка історія. Епізод XХІІ. Фрагмент 6. Лондон. Стадіон „Уемблі”: 06 вересня 1975 року.

У фінал особистого чемпіонату світу 1975 року Віктор Трофимов пройшов нелегким, але заслуженим шляхом.


Він посів 3-є місце у чвертьфіналі в Угорщині (Мішкольц, 12 пунктів), був 6-м у півфіналі в ФРН (Ольчінг, 10 пунктів та показав у 15-му заїзді найкращий час дня – 76.9 сек.). До речі, гонка в Ольчінгу стала для нашого ветерана 50-ю в усіх чемпіонатах світу (особистих і командних).

Фінал континенту в Ленінграді Віктор Трофимов завершив на 7-й позиції (10 очок) та вийшов до Європейського фіналу, що відбувся в Польщі (Бидгощ).

24 серпня 1975 року в Бидгощі повинні були виступати четверо радянських гонщиків. Поїхав туди і Віктор Трофимов, завоювавши законну путівку на цю гонку. Проте тижнем раніше у фіналі особистого чемпіонату країни в Тольятті наш гонщик у додатковому заїзді за 5-6 місця з ленінградцем Георгієм Івановим після зіткнення зламав ребра. Участь Віктора Трофимова у гонці Європейського фіналу в Польщі була під великим знаком запитання.
В Бидгощ його взяли, швидше за все, для підтримки команди. На тренуванні напередодні гонки Віктор Трофимов сам підійшов до тренера збірної Геннадія Фоміна і запропонував дати йому можливість проїхати на треку. А хто стане кращим, тому тренер нехай і довірить місце в гонці. Після декількох заїздів сумнівів не було жодних, і наш гонщик почав готуватися до стартів.

Ось як згадує сам Віктор Іванович ті змагання: „Я міг і не виступати, травма все ж таки. Проте нам принципово, скільки наших гонщиків потрапить до фіналу. Їхати було важко, обидві ноги мені доводилося весь час тримати на підніжках – навіть у віражах, а це вже плюс в гаревих гонках. Взагалі-то я не ставив перед собою завдання перемогти – головне бути у вісімці, хоча цілком міг стати і призером. Суддя визнав мене винуватцем падіння норвезького гонщика Рейдара Ейде у 3-му заїзді, і в першій же серії я втратив два очки. Але головне було досягнуто – пробився до фіналу”. Особливо ефектною була перемога Віктора Трофимова у 12-му заїзді, коли він виграв у шведського гонщика Томмі Янссона, польського – Зенона Плєха, та американця Скотта Отрі. Вісім завойованих очок в Бидгощі і 8-е місце – це була перепустка на „Уемблі”.

06 вересня 1975 року в Лондоні Віктор Трофимов вдруге виступав у фіналі особистого чемпіонату світу, і цей другий фінал знову для нього проходив на знаменитій арені. Він стартував під № 15. 


В першій серії заїздів відмінно взяв старт у 4-му заїзді з першої доріжки, лідирував, залишаючи позаду себе двох чемпіонів світу – минулорічного, шведського гонщика Андерса Міханека, і чемпіона світу 1971 року, Оле Ольсена (Данія). Але першим пересік фінішну лінію саме данець, наш гонщик був 2-м, Андерс Міханек – третім, польський гонщик Марек Чесляк – 4-м.

У 7-му заїзді Віктор Трофимов програв англійському гонщику Пітеру Коллінзу і шведському – Бернту Перссону, фінішувавши третім.

Третя серія принесла Віктору Трофимову ще 2 очки у 10-му заїзді, коли переможцем став англієць Малькольм Сайммонс, наш лідер був 2-м, а польський дует Едвард Янцаж і Генрік Глюкліх фінішував на 3-му і 4-му місцях.

У 16-му заїзді першим до стартової стрічки під’їхав чотириразовий чемпіон світу новозеландець Айвен Мейджер, за ним – Валерій Гордєєв. Потім повільно Віктор Трофимов із Зеноном Плєхом одночасно закривають крайні стартові позиції. Камера крупним планом показує Мейджера, якому перемога потрібна найбільше, проте старт виграє Віктор Трофимов, і відразу виривається вперед Мейджер, першим входячи у стартовий віраж. Плєх другий, Трофимов – третій. По зовнішньому радіусу наш ветеран з віражу виходить другим, обходячи поляка. При вході у 2-й віраж першого кола він по внутрішній траєкторії намагається атакувати лідера, але той закриває вільний простір. Перший віраж 2-го кола – знову стрімка атака внутрішнім полем Мейджера, знову без успіху. Позаду точиться боротьба між Плєхом і Гордєєвим за 3-є місце. Друге коло гонщики завершують в тій же самій послідовності: Мейджер – перший, Трофимов за ним. Третє коло гонщики проходять на деякій відстані один від одного, дещо розтягнувшись по доріжці. Так вони і фінішували. Прекрасний заїзд у виконанні нашого ветерана, який отримав бурхливі овації на трибунах, а британський коментатор під час заїзду 12 разів повторював прізвище нашого гонщика.


П’ята серія – із заїзду в заїзд. Віктор Трофимов у 17-му заїзді стартує з 3-ї доріжки, 7 очок в активі і три суперники, один з яких має стільки ж – швед Томмі Янссон, а двоє інших попереду: австралієць Філ Крамп здобув 8 пунктів, англієць Джон Льюїс – 9. Віктор Трофимов стартував невдало – йшов четвертим. У 2-му віражі першого кола він здійснив спробу атакувати Філа Крампа – безуспішно. А на другому колі Крамп обходить Янссона, і Віктор Трофимов також швидше шведа. Перші 2 кола завершуються відносно спокійно для всіх учасників: Льюїс – далеко попереду перший, Крамп – 2-й, Трофимов – 3-й, Янссон – четвертий. А при вході у 2-й віраж третього кола, коли наш гонщик трішки далеко увійшов у віраж по зовнішній траєкторії, до бортів понесло шведського гонщика, і він самостійно падає. Суддя заїзд не зупинив, і на фініш гонщики прийшли в тій же послідовності. Одне завойоване Віктором Трофимовим очко стало восьмим в його фінальних виступах. Проте як йому аплодував „Уемблі”!

Недаремно у програмці фіналу організатори дуже своєрідно і достойно представляли нашого гонщика: „Віктор Трофимов – сюрприз фіналу світового чемпіонату, він кваліфікувався в Лондон з відбіркових змагань не просто через те, що це було популярно. Ветеран Трофимов – це практичний міжнародний гонщик, який виступав у всіх гонках з типовою послідовністю, зберігаючи своє положення та підтримуючи високий рейтинг радянського спідвею. Допустили вони і помилку у програмці. Представляючи фото учасників фіналу, над прізвищем та іменем Віктора Трофимова, була розміщена фотографія Віктора Кузнєцова...

Наприкінці 1975 року Віктору Трофимову накінець-то присвоюють звання майстра спорту СРСР міжнародного класу, хоча він заслуговував його вже давно, завоювавши до цього 6 медалей командного чемпіонату світу. 


Сьома додалася через два тижні після виступу на „Уемблі”, коли в Нордені (ФРН) збірна СРСР стала срібним призером, а Віктор Трофимов і Григорій Хлиновський, здобувши по 8 очок кожен, внесли вагомий внесок у загальні 29 пунктів збірної. Звання присвоювали в центрі, і не завжди вчасно, а для українських гонщиків, тим більше. Я завжди згадую у цих випадках покійного вже Сергія Пелешка, котрому звання майстра спорту з автомобільного спорту москва присвоїла з п’ятої спроби у 1990 році, хоча він виконав його набагато раніше…

Ставши у 1975 році 8-м гонщиком світу, Віктор Трофимов фактично завоював позицію найкращого гонщика країни, адже високе місце у фіналі чемпіонату світу важило більше, ніж чемпіон країни чи призер.

Фінал особистого чемпіонату світу.
Лондон. Стадіон „Уемблі”. 06 вересня 1975 року.

1. № 14 Оле Ольсен (Данія) (3, 3, 3, 3, 3) = 15.
2. № 16 Андерс Міханек (Швеція) (1, 3, 3, 3, 3) = 13.
3. № 10 Джон Льюїс (Англія) (2, 2, 3, 2, 3) = 12 + 3.
4. № 6 Айвен Мейджер (Нова Зеландія) (3, 1, 2, 3, 3) = 12 + 2.
5. № 11 Пітер Коллінз (Англія) (3, 3, 0, 3, 1) = 10.
6. № 1 Філ Крамп (Австралія) (3, 3, 1, 1, 2) = 10.
7. № 5 Малькольм Сайммонс (Англія) (2, 2, 3, 1, 2) = 10.
8. № 15 Віктор Трофимов (СРСР) (2, 1, 2, 2, 1) = 8.
9. № 8 Томмі Янссон (Швеція) (1, 2, 2, 2, П) = 7.
10. № 3 Бернт Перссон (Швеція) (0, 2, 1, 0, 2) = 5.
11. № 7 Рей Уїлсон (Англія) (0, Ф, 1, 2, 2) = 5.
12. № 2 Едвард Янцаж (Польща) (2, 0, 1, 1, 0) = 4.
13. № 4 Валерій Гордєєв (СРСР) (1, 1, 2, 0, 0) = 4.
14. № 9 Зенон Плєх (Польща) (1, 1, П, 1, 1) = 4.
15. № 13 Марек Чесляк (Польща) (0, 0, 0, 0, 1) = 1.
16. № 12 Генрік Глюкліх (Польща) (0, 0, 0, 0, 0) = 0.

Запасні:
№ 17 Володимир Гордєєв (СРСР) (0) = 0.
№ 18 Мартін Ешбі (Англія) – Н/С.

Заїзди:
1. Крамп, Янцаж, Валерій Гордєєв, Перссон. 73.0 сек.
2. Мейджер, Сайммонс, Янссон, Уїлсон. 71.0 сек.
3. Коллінз, Льюїс, Плєх, Глюкліх. 71.2 сек.
4. Ольсен, Трофимов, Міханек, Чесляк. 71.2 сек.
5. Крамп, Сайммонс, Плєх, Чесляк. 71.6 сек.
6. Ольсен, Льюїс, Мейджер, Янцаж. 70.4 сек.
7. R/R. Коллінз, Перссон, Трофимов, Володимир Гордєєв [замість Уїлсона (Ф)]. 71.6 сек.
8. Міханек, Янссон, Валерій Гордєєв, Глюкліх. 71.6 сек.
9. Міханек, Мейджер, Крамп, Коллінз. 71.2 сек.
10. Сайммонс, Трофимов, Янцаж, Глюкліх. 70.6 сек.
11. Ольсен, Янссон, Перссон, Плєх (П). 70.8 сек.
12. Льюїс, Валерій Гордєєв, Уїлсон, Чесляк. 71.0 сек.
13. Ольсен, Уїлсон, Крамп, Глюкліх. 71.4 сек.
14. Коллінз, Янссон, Янцаж, Чесляк. 71.2 сек.
15. Міханек, Льюїс, Сайммонс, Перссон. 70.8 сек.
16. Мейджер, Трофимов, Плєх, Валерій Гордєєв. 70.4 сек.
17. Льюїс, Крамп, Трофимов, Янссон. 70.6 сек.
18. Міханек, Уїлсон, Плєх, Янцаж. 70.6 сек.
19. Мейджер, Перссон, Чесляк, Глюкліх. 71.4 сек.
20. Ольсен, Сайммонс, Коллінз, Валерій Гордєєв. 69.8 сек.

Додатковий заїзд за 3-є місце:
21. Льюїс, Мейджер. 69.6 сек. – НЧД.

Таким чином, на лондонському стадіоні „Уемблі” рівняни провели 6 гонок, в яких стартували 3 наших гонщики:

№ з/п

Гонщик

Дата гонки/очки/бонуси

Кількість гонок

Очки/

бонуси

04.07.1964

21.08.1971

16.09.1972

15.09.1973

31.08.1974

06.09.1975

1.

Віталій Шило

1

1

1

2.

Віктор Трофимов

4

6

2

8

4

20

3.

Григорій Хлиновський

4

4

4

7

4

19

3

1

8

10

6

7

8

6

40



Немає коментарів: