Гортаючи аркуші старого спідвейного календаря, не зміг пройти повз подій, що відбулися у першій половині жовтня 1964 року – упродовж двох тижнів збірна СРСР провела у Польщі 11 гонок: 4 товариські гонки проти збірної господарів, одна гонка – в Рибніку на Кубок ROW (з участю 4 команд) та 6 особистих гонок.
У 9 гонках виступав наш легендарний гонщик Віктор Трофимов.
Світлина більш пізнього періоду.
Сезон 1964 року виявився для нашого лідера двояким: у весняному учбово-тренувальному зборі в Алмалику у двох контрольних гонках він двічі був 4-м, потрапивши до складу збірної країни, 18-19 квітня виграв півфінал та фінал ІV особистого чемпіонату України в Чернівцях (обидві гонки завершив комплектами по 15 пунктів), вдруге завоювавши звання чемпіона України, не дуже вдало 01 травня виступив у чвертьфіналі особистого чемпіонату світу у Мшено (Чехословаччина), посівши з 8 пунктами 9-е місце, отримавши право бути лише запасним гонщиком у півфіналі чемпіонату світу у Варшаві.
У середині червня вперше Віктора Трофимова побачив рівненський глядач, коли він посів 2-е місце у товариській міжнародній гонці з участю спортсменів Східної Німеччини, Чехословаччини, Югославії та господарів.
Потім стартував особисто-командний чемпіонат країни, і 18-19 та 22-23 липня у Рівному відбулися перші дводенні його раунди, де Віктор Трофимов здобув у 4 гонках 57 пунктів, двічі привівши „Радугу” до другого місця.
Після континентального фіналу командного чемпіонату світу, що відбувся на львівському стадіоні СКА 26 липня 1964 року, і в якому збірна СРСР на 3 очки випередила збірну Польщі (Віктор Трофимов був заявлений на тренувальний збір у Львові перед цієї гонкою, але до складу команди не потрапив), у нашому місті відбулася особиста товариська зустріч з участю гонщиків СРСР та Чехословаччини, де перемогу здобув Антонін Каспер з 14 пунктами, а Віктор Іванович був 2-м (12 пунктів).
Далі „Радуга” відправилася в Башкирію, де 09 та 11 серпня в Октябрьському та 12-13 серпня в Уфі пройшли два дводенні раунди особисто-командного чемпіонату країни: 52 здобутих пункти, 1-е місце команда посіла в Октябрьському і 3-є – в Уфі.
06 вересня Віктор Трофимов вперше стартував у найстарішому турнірі зі спідвею у світі – Златій Прілбі ЧССР (тоді ці змагання ще не називалися ЗП міста Пардубіце), посівши загальне 13-е місце.
Після цього настала черга товариських міжнародних турне за кордон.
Першою стала Швеція. Упродовж 13-17 вересня збірна країни виграла дві гонки у господарів – 36:48 і 38:46, у яких Віктор Трофимов не зовсім результативно стартував, здобувши відповідно 6 та 4 пункти у Мальмьо та Стокгольмі. Ще відбулося дві особисті гонки, де наш земляк був 8-м та 11-м (7 та 6 пунктів).
Потім була Польща. Гості програли всі чотири командні гонки проти господарів: у Вроцлаві – 31:65, у Гнєзно – 32:63, у Гожуві Вєлькопольські – 42:53, та у Кракові – 41:55. Віктор Трофимов того року вперше стартував на польських треках.
Особливу увагу я хочу надати гонці у місті Гожув Вєлькопольські.
Вона відбулася рівно 60 років тому назад – 11 жовтня 1964 року.
Віктор Трофимов став лідером своєї команди, вигравши всі 5 заїздів, здобув перший закордонний комплект, а в додаток встановив ще й два рекорди треку на стадіоні K.S. „Stal” (так тоді називалася ця спортивна арена, зараз у Гожуві Вєлькопольські зовсім новий і сучасний трек, котрий носить ім’я уславленого вихованця гожувського спідвею – Едварда Янцажа).
А 60 років тому Віктор Трофимов спочатку покращив результат більш ніж дворічної давнини Маріана Кайзера на 0.2 сек., показавши час 77.10 сек., а потім промчав 4 кола (на той час доріжка у Гожуві Вєлькопольські мала довжину 395 м) за 76.50 сек.
І це все відбулося на очах майже 15 тис. глядачів!
Любителям статистики подаю майже повні результати цієї гонки:
Польща – СРСР 53:42.
Польща – 53:
№ 9 Хенрік Жито (1, 3, 2, 3, 3) = 12.
№ 10 Станіслав Ткоч (0, 2, 2*, –, 3) = 7 + 1*.
№ 11 Анджей Погожельські (2, 2, Сх, Сх, 2*) = 6 + 1*.
№ 12 Едмунд Мігось (1*, 0, 3, 2, 1) = 7 + 1*.
№ 13 Броніслав Рогаль (2*, 2, 2, 2, 1) = 9 + 1*.
№ 14 Єжи Падєвські (3, 0, –, 1, 3) = 7.
№ 15 Анджей Виглєнда (1*, Сх, 1*, 3) = 5 + 2*.
№ 16 – без гонщика.
СРСР – 42:
№ 1 Володимир Коваленко (2*, 1, 1, 2, 2) = 8 + 1*.
№ 2 Віктор Трофимов (3, 3, 3, 3, 3) = 15.
№ 3 Борис Самородов (3, 3, 3, Сх, 2) = 11.
№ 4 Фаріт Шайнуров (0, 1, 0, 0, 0) = 1.
№ 5 Сергій Лятосінський (1, 0, 1, 1, 0) = 3.
№ 6 Валентин Моїсєєв (0, 1, 2, 1, 0) = 4.
№ 7 Костянтин Кришталь (0, Сх) = 0.
№ 8 Віктор Кузнецов – Н/С.
Заїзди:
1. Трофимов, Коваленко*, Жито, Ткоч. 1:5 (1:5).
2. Самородов, Погожельські, Мігось*, Шайнуров. 3:3 (4:8). 77.30 сек. – повторення TR.
3. Падєвські, Рогаль*, Лятосінський, Моїсєєв. 5:1 (9:9).
4. Трофимов, Ткоч, Виглєнда*, Кришталь. 3:3 (12:12). 77.10 сек. – TR.
5. Самородов, Рогаль, Шайнуров, Падєвські. 2:4 (14:16).
6. Трофимов, Погожельські, Коваленко, Мігось. 2:4 (16:20). 76.50 сек. – TR.
7. Жито, Ткоч*, Моїсєєв, Лятосінський. 5:1 (21:21).
8. Трофимов, Рогаль, Коваленко, Виглєнда (Сх) (замість Падєвські). 2:4 (23:25).
9. Мігось, Моїсєєв, Лятосінський, Погожельські (Сх). 3:3 (26:28).
10. Самородов, Жито, Виглєнда* (замість Ткоча), Шайнуров. 3:3 (29:31).
11. Жито, Коваленко, Падєвські, Шайнуров. 4:2 (33:33).
12. Трофимов, Рогаль, Лятосінський, Погожельські (Сх). 2:4 (35:37).
13. Падєвські, Мігось, Самородов (Сх), Кришталь (Сх). 5:0 (40:37).
14. Виглєнда, Погожельські*, Моїсєєв, Шайнуров. 5:1 (45:38).
15. Жито, Самородов, Мігось, Лятосінський. 4:2 (49:40).
16. Ткоч, Коваленко, Рогаль, Моїсєєв. 4:2 (53:42).
Через один день у Свєнтохловіце Віктор Трофимов став переможцем особистої гонки „Puchar ZM TPP-R”, здобувши 11 пунктів, а 15 жовтня підкорив Краків, коли у заключній командній гонці того турне знову був непереможним (комплект 15 пунктів).
У 9 гонках польського візиту Віктор Трофимов завоював 94 пункти, ставши разом з Борисом Самородовим найрезультативнішими гонщиками гостей.
Напевно, так стають чемпіонами?
Пам’ятаємо, Віктор Іванович…
Немає коментарів:
Дописати коментар