Віктор ГАЙДИМ. Частина IV. Розділ 1.

Віктор ГАЙДИМ. Частина IV. Розділ 1.

Сезон 1990 року став для Віктора Гайдима дуже насиченим та продуктивним. 
Він розпочався 10 квітня у Полтаві, де місцевий „Автоагрегатчик” зустрівся з ровенською командою КАМАЗ [після закінчення сезону 1989 року команда „Сигнал” (Ровно) залишила вищу лігу і у 1-й лізі заявилася команда з новою назвою]. Перша пара гостей Володимир Трофимов – Віктор Гайдим виявилася найрезультативнішою у цій гонці, набравши у трьох заїздах 18 очок. Ровенський юніор тричі стартував у парі з Володимиром Трофимовим (здобув 7 очок) та 2 рази виходив на старт у парі з Борисом Ігнатовим (виграв обидва заїзди, набрав 8 очок, і пара також принесла перемоги гостям). КАМАЗ здобув перемогу – 66:80 (у сезоні 1990 року було введено „експериментальну” систему нарахування очок 4-3-2-1, при звичайній і звичній для всіх системі цей рахунок був би таким – 39:51).
Через 5 днів полтавчани прибули в Ровно. 
„Автоагрегатчик” особливо не опирався і господарі здобули впевнену перемогу – 91:57 (62:28). Віктор Гайдим у цій гонці виступав під № 10 та тричі стартував у парі з Володимиром Трофимовим (пара набрала 19 очок) і двічі – у парі з Сергієм Тершаком (пара набрала 12 очок), сам Віктор здобув 14 очок та ще 4 бонуси.

Через 2 дні, 18 квітня, до нас завітала ленінградська „Барикада” з Володимиром Гордєєвим, Володимиром Смирновим та Володимиром Воронковим. Це, звичайно, вже був не той Гордєєв і Смирнов. Перший здобув у гонці 10 очок, а другий після падіння у 3-му заїзді на доріжці більше не появлявся. Гості не виграли жодного заїзду, і програли з великим рахунком – 94:46 (64:25). Віктор Гайдим знову 3 заїзди провів у парі з Володимиром Трофимовим, який, до речі, у цій гонці здобув комплект – 20 очок (пара набрала 21 очко) та 2 заїзди – у парі з Сергієм Тершаком (пара набрала 14 очок). Відзначу, що Віктор Гайдим здобув „малий” комплект – (17 + 3) очок.

Ось після такого початку сезону наша команда, підсилена двома гонщиками з Уфи – Михайлом Старостіним і Миколою Корнєвим та гонщиком з Владивостока – Григорієм Харченком, а також Ігорем Звєрєвим (який, хоч і перейшов у львівський СКА, проте сім’я залишилася жити у Рівному), вирушила до Англії, де упродовж тижня повинна була провести 5 зустрічей з британськими клубами. Першочергово у складі гостей повинні були виступати Борис Ігнатов та Володимир Колодій, адже про них у своїх програмках повідомляли британці, але потім дещо змінилося, і до Англії поїхав вищезазначений склад.

Ігор Звєрєв, який змушений був повертатися з Європи спочатку у Москву, а потім вже звідти летіти до Англії, не встиг прибути вчасно і перша зустріч з британським клубом відбулася без нього. У літаку Ігор Звєрєв мандрував разом з відомим на той час співаком Женею Білоусовим, якого вже, на жаль, немає серед живих понад 20 років.

Перша гонка відбулася 23 квітня 1990 року в Ексетері. І незважаючи на те, що довжина доріжки тут одна з найдовших в Англії – 396 м, наша команда зазнала нищівної поразки – 78:18. Єдиним світлим моментом у зустрічі була перемога Віктора Гайдима у 3-му заїзді, проте цього не вистачило для загальної перемоги у заїзді, і всього лиш нічия. Вона стала єдиною, адже всі інші заїзди завершилися подвійними перемогами господарів з рахунком 5:1. Британці навозили очок і бонусів стільки, що п’ять із семи їхніх гонщиків здобули по „малому” комплекту очок. Віктор Гайдим у складі ровенчан став найрезультативнішим гонщиком, здобувши 7 очок. Він шість разів виїжджав на старт і тільки одного разу фінішував поза очковою зоною.

1. 23 квітня 1990 року.

Ексетер. Стадіон „Каунті Граунд”.

„Ексетер Фелконз” (Англія) – КАМАЗ (Ровно, СРСР) 78:18.

Головний суддя: Баррі Річардсон.

Довжина доріжки – 396 м.

Рекорд треку – 66.2 сек., Скотт Оттрі, 16.07.1979 р.

„Ексетер Фелконз” (Англія) = 78:

№ 1 Стів Реджелінг (2*, 3, 3, 3, 3) = 14 + 1.

№ 2 Стів Бішоп (3, 2*, 3, 2*, 3) = 13 + 2.

№ 3 Річард Грін (3, 3, 2*, 3, 2*) = 13 + 2.

№ 4 Колін Кук (2, 3, 3, 2*, 2*) = 12 + 2.

№ 5 Пітер Джеффрі (1*, 2*, 2*, 2*, 3) = 10 + 4.

№ 6 Енді Селл (3, 2*, 2*, 2*) = 9 + 3.

№ 7 Марк Сайммондс (2*, 2*, 3) = 7 + 2.

№ 8 – без гонщика.

Менеджер: Дейв Троунсон.

КАМАЗ (Ровно, СРСР) = 18:

№ 1 Володимир Трофимов (1, 1, 0, 1, 0, 0) = 3.

№ 2 Михайло Старостін (0, 0, 0, 0, 0, Н/С) = 0.

№ 3 Ігор Марко (1, 0, 1, 0, 1, 0) = 3.

№ 4 – без гонщика.

№ 5 Віктор Гайдим (3, 1, 1, 0, 1, 1) = 7.

№ 6 Микола Корнєв (1, 1, 1, 0, 1, 1) = 5.

№ 7 Сергій Тершак (0, 0, –) = 0.

№ 8 Грег Деніелс (гість) – Н/С.

Позаїздно:

1. Бішоп, Реджелінг*, Трофимов, Старостін. 5:1 (5:1).

2. Селл, Сайммондс*, Корнєв, Тершак. 5:1 (10:2).

3. Гайдим, Кук, Джеффрі*, Старостін (замість № 4). 3:3 (13:5).

4. Грін, Селл*, Марко, Тершак. 5:1 (18:6).

5. Кук, Джеффрі*, Трофимов, Старостін. 5:1 (23:7).

6. Реджелінг, Бішоп*, Корнєв, Марко. 5:1 (28:8).

7. Грін, Селл*, Гайдим, Трофимов (замість № 4). 5:1 (33:9).

8. Бішоп, Сайммондс*, Марко (замість Тершака), Старостін. 5:1 (38:10).

9. Кук, Джеффрі*, Корнєв, Марко. 5:1 (43:11).

10. Реджелінг, Бішоп*, Гайдим, Корнєв (замість № 4). 5:1 (48:12).

11. Сайммондс, Грін*, Трофимов, Старостін. 5:1 (53:13).

12. Реджелінг, Кук*, Марко, Гайдим. 5:1 (58:14).

13. Грін, Джеффрі*, Гайдим, Трофимов (замість № 4). 5:1 (63:15).

14. Бішоп, Селл*, Корнєв, Старостін (Н/С). 5:1 (68:16).

15. Джеффрі, Грін*, Гайдим, Марко. 5:1 (73:17).

16. Реджелінг, Кук*, Корнєв (замість № 4), Трофимов. 5:1 (78:18).

Наступного дня команда переїхала в Пул, до неї приєднався Ігор Звєрєв, і на дуже короткому треку наші гонщики показали себе вже значно краще, з’явилися перші перемоги у заїзді, і перші особисті перемоги, яких двічі добився наш капітан – Володимир Трофимов, і по одній перемозі записали у свій актив Ігор Звєрєв та Григорій Харченко. Віктор Гайдим провів у гонці 4 заїзди і набрав 4 очка та 1 бонус. Найрезультативнішим гонщиком у складі гостей виявився Володимир Трофимов – 12 очок та 1 бонус. Рахунок зустрічі – 59:37.

Варто відзначити, що у цій гонці двоє британців здобули комплекти – по 15 очок: Крейг Бойс та Алан Россітер. Саме Алан є першим британським гонщиком, хто виступав на рівненському мототреку за всю його історію. І сталося це у півфіналі особистого чемпіонату світу серед юніорів 30 червня 1985 року. Тоді у 8-му заїзді він фінішував на 4-й позиції, а Ігор Марко був третім. У підсумку Марко посів 4-у сходинку з 11 очками і потрапив до фіналу, Алан здобув у Ровно 5 очок, посівши 12-е місце.

Через 5 років все змінилося…

2. 24 квітня 1990 року.

Пул. Стадіон „Вімборн Роуд”.

„Пул Пайретс” (Англія) – КАМАЗ (Ровно, СРСР) 59:37.

Головний суддя: Майк Барнс.

Довжина доріжки – 299.1 м.

Рекорд треку – Лі Адамс, 18.04.1989 р.

„Пул Пайретс” (Англія) = 59:

№ 1 Гарі Чесселл (2, 3, 3, 2*, П/В) = 10 + 1.

№ 2 Гарі Аллен (1*, 2*, 2, 1, 2) = 8 + 2.

№ 3 Алан Россітер (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

№ 4 Крейг Бойс (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

№ 5 Стів Ленгдон (0, В, П, 0, –) = 0.

№ 6 Стів Лі (2, 1, 2*, 1) = 6 + 1.

№ 7 Род Колкхун (0, 1*, 2*, 2*) = 5 + 3.

№ 8 – без гонщика.

Менеджер: Ніл Стріт.

КАМАЗ (Ровно, СРСР) = 37.

№ 1 Володимир Трофимов (3, 2, 3, 1, 2, 1*) = 12 + 1.

№ 2 Ігор Марко (0, 1, –, 0, –) = 1.

№ 3 Михайло Старостін (0, И, 1, –, 0) = 1.

№ 4 Микола Корнєв (1*, П, 0, –, –) = 1 + 1.

№ 5 Ігор Звєрєв (2, 1, 2, 0, 3, 1) = 9.

№ 6 Григорій Харченко (3, 1, 2, 1, В, 2) = 9.

№ 7 Віктор Гайдим (1, 2, 0, 1*) = 4 + 1.

№ 8 – без гонщика.

Позаїздно:

1. Трофимов, Чесселл, Аллен*, Марко. 3:3 (3:3).

2. Харченко, Лі, Гайдим, Колкхун. 2:4 (5:7).

3. Бойс, Звєрєв, Корнєв*, Ленгдон. 3:3 (8:10).

4. Россітер, Гайдим, Лі, Старостін. 4:2 (12:12).

5. Бойс, Трофимов, Марко, Ленгдон (В). 3:3 (15:15).

6. Чесселл, Аллен*, Харченко, Старостін (В). 5:1 (20:16).

7. Россітер, Лі*, Звєрєв, Корнєв (П). 5:1 (25:17).

8. Трофимов (замість Марка), Аллен, Колкхун*, Гайдим. 3:3 (28:20).

9. Бойс, Харченко, Старостін, Ленгдон (П). 3:3 (31:23).

10. Чесселл, Звєрєв, Аллен, Корнєв. 4:2 (35:25).

11. Россітер, Колкхун*, Трофимов, Марко. 5:1 (40:26).

12. Бойс, Чесселл*, Харченко (замість Старостіна), Звєрєв. 5:1 (45:27).

13. Россітер, Трофимов, Гайдим (замість Корнєва), Ленгдон. 3:3 (48:30).

14. Звєрєв (замість Марка), Аллен, Лі*, Харченко (В). 3:3 (51:33).

15. Россітер, Колкхун* (замість Ленгдона), Звєрєв, Старостін. 5:1 (56:34).

16. R/R. Бойс, Харченко (замість Корнєва), Трофимов*, Чесселл (П/В). 3:3 (59:37).

Після двох поспіль гонок наша команда рухалася як по трековій доріжці – проти годинникової стрілки: з південного заходу Англії (Ексетер), на схід (Пул), потім на шляху у північно-східному напрямку був Іпсвіч. Тут на гонку на стадіон прийшов повболівати за нашу команду відомий захисник київського „Динамо”, чотириразовий чемпіон СРСР у її складі, котрий вже другий сезон виступав за команду „Іпсвіч Таун” Сергій Балтача.

Гонка в Іпсвічі з місцевими „Відьмами” пройшла під знаком переваги господарів, у складі яких блискуче виступав Кріс Льюїс. Він виграв всі свої заїзди, здобувши комплект – 15 очок. Ще один британець – Дін Стендінг, розпочав гонку відмінно, у трьох заїздах набрав 7 очок і бонус, проте пізніше щось не заладилося у нього з технікою, і більше очок до активу Дін не вписав. 
Чому я так детально зупиняюся на цих двох юніорах? Справа в тому, що перший з них – Кріс Льюїс, у 1990 році стане чемпіоном світу серед юніорів.

І це звання він здобуде в Україні, на львівському стадіоні СКА, де 09 вересня 1990 року пройде фінал юніорського чемпіонату. Виступатиме у Львові і Дін Стендінг, правда не так успішно, як його земляк – з 6 очками він посяде лише 10-е місце. Але обидва британські гонщики впишуть славну сторінку в історію львівського треку, встановивши 2 рекорди треку. Кріс Льюїс поб’є рекорд львівського треку Ріфа Саїтгарєєва вже у першому заїзді фіналу особистого чемпіонату світу серед юніорів – 68.0 сек., покращивши рекордний час вихованця уфимського спідвею, котрий в ті роки виступав за львівський СКА, на 1.27 сек., а Дін Стендінг, мабуть, назавжди вписав свої ім’я та прізвище в список рекордсменів львівського треку, встановивши у 2-му заїзді вищезгаданого фіналу рекорд треку, котрий тримається і нині – 67.4 сек.!

У гонці в Іпсвічі, як згадувалося вище, Кріс Льюїс був непереможний, а Дін Стендінг у 7-му заїзді залишив позаду себе і Віктора Гайдима, і Михайла Старостіна, фінішувавши другим після свого колеги. Проте вже у 13-му старті він зійшов з дистанції, а заїзд виграв Володимир Трофимов, і Віктор Гайдим фінішував третім. Це був перший заїзд в Іпсвічі, котрий виграла наша команда, кращим у якій знову виявився наш капітан Володимир Трофимов (11 очок). Віктор Гайдим здобув 5 очок і бонус.

В Іпсвічі також розпочалося ще одне протистояння двох гонщиків – Віктора Гайдима і австралійця Шона Паркера. Воно тривало декілька років, і знайшло своє яскраве вираження в юніорських чемпіонатах світу, де їх жереб і турнірна сітка зводили не один раз. Це вартує окремої розмови, а в Англії у 7-му заїзді перемогу святкував Паркер, Гайдим був третім. У 14-му заїзді Паркер фінішував останнім, а Гайдим привіз 2 пункти і бонус…

3. 26 квітня 1990 року.

Іпсвіч. „Фоксхелл Стадіум”.

„Іпсвіч Уїчез” (Англія) – КАМАЗ (Ровно, СРСР) 66:30.

Головний суддя: Грехем Броуді.

Довжина доріжки – 300 м.

Рекорд треку – 58.9 сек., Джон Кук, 10.10.1985 р.

„Іпсвіч Уїчез” (Англія) = 66.

№ 1 Кріс Льюїс (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

№ 2 Роббі Фаллер (1, 2*, 3, 2*, 1) = 9 + 2.

№ 3 Дін Стендінг (3, 2*, 2, Сх, 0) = 7 + 1.

№ 4 Алан Могрідж (капітан) (2*, 3, 3, 0, 2*) = 10 + 2.

№ 5 Девід Норріс (3, 2*, 2*, 2, 3) = 12 + 2.

№ 6 Шон Паркер (2*, 2*, 3, 0) = 7 + 2.

№ 7 Колін Уайт (3, 2*, 1) = 6 + 1.

№ 8 – без гонщика.

Менеджер: Джон Льюїс.

КАМАЗ (Ровно, СРСР) = 30.

№ 1 Володимир Трофимов (капітан) (2, 1, 1, 3, 3, 1) = 11.

№ 2 Григорій Харченко (0, 0, 1, П, –, 1*) = 2 + 1.

№ 3 Ігор Марко (1, 0, П/В, –, –) = 1.

№ 4 Віктор Гайдим (0, 1, 1, 1, 2*, 0) = 5 + 1.

№ 5 Михайло Старостін (1, 0, П/В, 2, 3, 2) = 8.

№ 6 Микола Корнєв (1, 1, –, –) = 2.

№ 7 Ігор Звєрєв (0, 0, 0, 1*) = 1 + 1.

№ 8 – без гонщика.

Позаїздно:

1. Льюїс, Трофимов, Фаллер, Харченко. 4:2 (4:2). 62.0 сек.

2. Уайт, Паркер*, Корнєв, Звєрєв. 5:1 (9:3). 63.4 сек.

3. Норріс, Могрідж*, Старостін, Гайдим. 5:1 (14:4). 61.9 сек.

4. Стендінг, Паркер*, Марко, Звєрєв. 5:1 (19:5). 61.2 сек. – КЧД.

5. Могрідж, Норріс*, Трофимов, Харченко. 5:1 (24:6). 61.2 сек. – КЧД.

6. Льюїс, Фаллер*, Корнєв, Марко. 5:1 (29:7). 62.3 сек.

7. Паркер, Стендінг*, Гайдим, Старостін. 5:1 (34:8). 61.6 сек.

8. Фаллер, Уайт*, Харченко, Звєрєв. 5:1 (39:9). 62.8 сек.

9. R/R. Могрідж, Норріс*, Трофимов (замість Корнєва), Марко (П/В). 5:1 (44:10). 61.5 сек.

10. R/R. Льюїс, Фаллер*, Гайдим, Старостін (П/В). 5:1 (49:11). 63.1 сек.

11. Трофимов, Стендінг, Уайт, Харченко (П). 3:3 (52:14). 62.1 сек.

12. Льюїс, Старостін, Звєрєв* (замість Марка), Могрідж. 3:3 (55:17). 61.7 сек.

13. Трофимов, Норріс, Гайдим, Стендінг (Сх). 2:4 (57:21). 62.8 сек.

14. Старостін (замість Харченка), Гайдим* (замість Корнєва), Фаллер, Паркер. 1:5 (58:26). 61.5 сек.

15. Норріс, Старостін, Харченко* (замість Марка), Стендінг. 3:3 (61:29). 61.9 сек.

16. Льюїс, Могрідж*, Трофимов, Гайдим. 5:1 (66:30). 61.9 сек.

27 квітня 1990 року наша команда переїхала у Пітерборо, щоб зустрітися з місцевими „Пантерами”. Гонка невдало склалася для всієї нашої команди, ще й суддя явно „переборщив” з вилученнями гонщиків гостей – їх було аж 7, а Михайло Старостін тричі потрапив під таку екзекуцію. Володимир Трофимов набрав 8 очок, Віктор Гайдим – 2, і господарі здобули легку перемогу – 67:27.

4. 27 квітня 1990 року.

Пітерборо. Стадіон „East of England Showground”.

„Пітерборо Пентерз” (Англія) – КАМАЗ (Ровно, СРСР) 67:27.

Головний суддя: Баррі Боулз.

Довжина доріжки – 347.5 м.

Рекорд треку – 62.4 сек., Майк Пул, 06.10.1989 р.

„Пітерборо Пентерз” (Англія) = 67.

№ 1 Майк Пул (3, 2*, 3, 3, 2) = 13 + 1.

№ 2 Крейг Ходжсон (1, 3, 3, 1, 2*) = 10 + 1.

№ 3 Френк Андерсен (3, 3, 3, 3, 3) = 15.

№ 4 Ян Барні (3, 2*, 1, 2*, 1*) = 9 + 3.

№ 5 Скотт Норман (2*, 3, В, 2*, 2) = 9 + 2.

№ 6 Найджел Флетмен (3, П/В, 2*, 3) = 8 + 1.

№ 7 Шон Баркер (1, 2*, П) = 3 + 1.

№ 8 – без гонщика.

Менеджер: Дангл Браун.

КАМАЗ (Ровно, СРСР) = 27.

№ 1 Володимир Трофимов (капітан) (2, В, 2, 1, 3) = 8.

№ 2 Григорій Харченко (–, 1, В, В, –) = 1.

№ 3 Ігор Марко (1, 1, 3, –, В) = 5.

№ 4 Віктор Гайдим (1, 1, 0, 0, 0) = 2.

№ 5 Михайло Старостін (В, В, 2, 1, В) = 3.

№ 6 Микола Корнєв (2, 0, 2*, 1) = 5 + 1.

№ 7 Ігор Звєрєв (0, 0, 2, 1, 0, 0) = 3.

№ 8 – без гонщика.

Позаїздно:

1. Пул, Трофимов, Ходжсон, Звєрєв (замість Харченка). 4:2 (4:2).

2. Флетмен, Корнєв, Баркер, Звєрєв. 4:2 (8:4).

3. Барні, Норман*, Гайдим, Старостін (В). 5:1 (13:5).

4. R/R. Андерсен, Звєрєв, Марко, Флетмен (П/В). 3:3 (16:8).

5. Норман, Барні*, Харченко, Трофимов (В). 5:1 (21:9).

6. Ходжсон, Пул*, Марко, Корнєв. 5:1 (26:10).

7. Андерсен, Флетмен*, Гайдим, Старостін (В). 5:1 (31:11).

8. Ходжсон, Баркер*, Звєрєв, Харченко (В). 5:1 (36:12).

9. Марко, Корнєв*, Барні, Норман (В). 1:5 (37:17).

10. Пул, Старостін, Ходжсон, Гайдим. 4:2 (41:19).

11. Андерсен, Трофимов, Баркер (П), Харченко (В). 3:2 (44:21).

12. Пул, Барні*, Старостін, Звєрєв (замість Марка). 5:1 (49:22).

13. Андерсен, Норман*, Трофимов, Гайдим. 5:1 (54:23).

14. Флетмен, Ходжсон*, Корнєв, Звєрєв (замість Харченка). 5:1 (59:24).

15. Андерсен, Норман, Марко (В), Старостін (В). 5:0 (64:24).

16. Трофимов, Пул, Барні*, Гайдим. 3:3 (67:27).

Заключна гонка британського турне відбулася у Ньюкастлі 29 квітня 1990 року. Так, це місто пам’ятає фурор, який здійняла тут збірна СРСР у 1966 році, вперше вигравши у збірної Англії на її треку – 49:59. А кращим гонщиком тієї зустрічі став Віктор Трофимов, котрий записав на свій рахунок 16 пунктів, вигравши 4 заїзди із 6!

І через майже 24 роки Ньюкастл став свідком ще однієї поразки своєї команди. КАМАЗ хлопнув дверима і виграв у британців – 45:51. Одним із суддів (суддя закритого парку) був відомий фотограф Айвен Стефенсон, чиї світлини і наводяться у цьому матеріалі. Початок зустрічі відразу пішов по сценарію нашої команди, коли Володимир Трофимов та Григорій Харченко привезли подвійну перемогу – 1:5. І як „Діамантові” не намагалися відігратися, їм лише одного разу вдалося лише зрівняти рахунок, коли у 12-му заїзді вони виграли 4:2, і загальний рахунок зустрічі зрівнявся – 36:36. Потім ще у 13-му заїзді була нічия – 3:3, але кінцівку гонки наша команда провела на піднесенні, виграла два заїзди з трьох, а заключний звела унічию. „Малий” комплект здобув Григорій Харченко – (14 + 1) очок (у 5 заїздах), Володимир Трофимов набрав 7 очок і бонус, а Віктор Гайдим – 6 очок і 2 бонуси.

5. 29 квітня 1990 року.

Ньюкастл-апон-Тайн. Стадіон „Бруг Парк”.

„Ньюкастл Даймендс” (Англія) – КАМАЗ (Ровно, СРСР) 45:51.

Головний суддя: Джон Уїтакер.

Суддя закритого парку: Айвен Стефенсон.

Довжина доріжки – 330 м.

Рекорд треку – 65.0 сек., Айвен Мейджер, 31.03.1975 р.

„Ньюкастл Даймендс” = 45.

№ 1 Пітер Керр (капітан) (1, 3, 3, 3, 3) = 13.

№ 2 Спенсер Тіммо (0, 1, –, –, 0, ) = 1.

№ 3 Мартін Діксон (2, 3, 2*, 2, 3, 2) = 14 + 1.

№ 4 Марк Торп (0, 2, 2, 1, 0) = 5.

№ 5 Саймон Грін (2, П/В, 0, 0, Сх) = 2.

№ 6 Пол Сміт (2*, 1*, 0, 2, 1) = 6 + 2.

№ 7 Джон Уейнрайт (3, В, 1*) = 4 + 1.

№ 8 – без гонщика.

Менеджер: Том Грехем.

КАМАЗ (Ровно, СРСР) = 51.

№ 1 Володимир Трофимов (капітан) (3, 1, 0, 1*, 2) = 7 + 1.

№ 2 Григорій Харченко (2*, 3, 3, 3, 3) = 14 + 1.

№ 3 Ігор Марко (3, В, 3, 0, 1) = 7.

№ 4 Віктор Гайдим (1, 1*, 1, 2, 1*) = 6 + 2.

№ 5 Михайло Старостін (3, 2, 0, 2, 3) = 10.

№ 6 Микола Корнєв (0, 2, 1, 1, 2*) = 6 + 1.

№ 7 Ігор Звєрєв (1, 0, –) = 1.

№ 8 – без гонщика.

Позаїздно:

1. Трофимов, Харченко*, Керр, Тіммо. 1:5 (1:5). 66.5 сек.

2. Уейнрайт, Сміт*, Звєрєв, Корнєв. 5:1 (6:6). 68.4 сек.

3. Старостін, Грін, Гайдим, Торп. 2:4 (8:10). 67.3 сек.

4. Марко, Діксон, Сміт*, Звєрєв. 3:3 (11:13). 67.7 сек.

5. R/R. Харченко, Торп, Трофимов, Грін (П/В). 2:4 (13:17). 65.8 сек. – КЧД.

6. Керр, Корнєв, Тіммо, Марко (В). 4:2 (17:19). 67.9 сек.

7. Діксон, Старостін, Гайдим*, Сміт. 3:3 (20:22). 66.8 сек.

8. Харченко, Сміт (замість Тіммо), Корнєв (замість Звєрєва), Уейнрайт (В). 2:4 (22:26). 67.2 сек.

9. Марко, Торп, Корнєв, Грін. 2:4 (24:30). 67.1 сек.

10. Керр, Діксон* (замість Тіммо), Гайдим, Старостін. 5:1 (29:31). 67.1 сек.

11. Харченко, Діксон, Уейнрайт*, Трофимов. 3:3 (32:34). 66.1 сек.

12. Керр, Старостін, Торп, Марко. 4:2 (36:36). 66.2 сек.

13. Діксон, Гайдим, Трофимов*, Грін. 3:3 (39:39). 67.1 сек.

14. Харченко, Корнєв*, Сміт, Тіммо. 1:5 (40:44). 66.2 сек.

15. Старостін, Діксон, Марко, Грін (Сх). 2:4 (42:48). 66.4 сек.

16. Керр, Трофимов, Гайдим*, Торп. 3:3 (45:51). 66.7 сек.

В Англії Віктор Гайдим виступив у всіх 5 гонках, провів 26 заїздів, набрав 24 очка та 4 бонуси. Виграв 1 заїзд (дебютний). На нього звернули увагу англійські менеджери.

Після завершення британського турне гонщиків чекали серйозні випробування у чемпіонатах світу, а Віктор Гайдим готувався до стартів відразу у двох чемпіонатах світу – дорослому та юніорському.

Особливу подяку за надані програмки гонок в Англії висловлюю фанату спідвея Андрію Принкевичу та родині Ігоря Марка.

10 лютого Віктору Гайдиму виповнилося 46 років! 

Вітаю визнаного майстра з Днем народження та бажаю міцного здоров'я, нових успіхів та перемог, здібних учнів та довгих років життя!